Провадження № 22-ц/774/502/13 Справа № 2/422/3945/12 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Чубуков О.П.
Категорія 37
м. Дніропетровськ 12 лютого 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного судуДніпропетровської області в складі :
Судді-головуючого: Чубукова О.П.
Суддів колегії: Михайловської СЮ. та Слізаренко І.А.
при секретарі Солод О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Ленінського районного суду у Дніпропетровську від 25 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Дніпропетровської міської ради, третя особа Друга Дніпропетровськ державна нотаріальна контора про визнання права особистої власності в порядку спадкування за законом, -
Рішенням Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 25 жовтня 2012 року позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права особисте власності та про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково: визнай за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, а також визнано за нею право власності ще на 1/4 частин зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради право визнання права особистої власності в порядку спадкування за законом відмовлено.
В апеляційній скарзі Дніпропетровської міської ради її представник міський голова КУЛІЧЕНКО І. просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норі матеріального права: ст. 1218 ЦК України, - і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводі апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимоги ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірне домоволодіння є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а не особистою приватною власністю.
Крім того встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_6 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер і після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину домоволодіння за АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9 є його син ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_6.
ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавця проживала з ним однією сім'єю і в зареєстрованому шлюбі.
Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 звернулися син померлого ОСОБА_9 та дружина померлого ОСОБА_6.
Підставою звернення позивачки до суду, як зазначає суд першої інстанції, є захист її невизнаного майнового права з боку відповідача ОСОБА_7 Тільки в судовому порядку позивачка має можливість захистити своє порушене право, оскільки право власності в цілому на спірне домоволодіння зареєстровано за померлим чоловіком позивачки.
Проаналізувавши здобуті по справі докази, суд першої інстанції, на думку судової колегії, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка і законно успадкувала 1/4 частину спірного домоволодіння в порядку ст. 1269 ЦК України.
Також обґрунтованими вважає судова колегія висновки суду першої інстанції стосовно позовних вимог до Дніпропетровської міської ради про визнання права особистої власності та в порядку спадкування за законом.
Вказані вимоги дійсно не підлягають задоволенню як безпідставні, оскільки Дніпропетровська міська рада не порушувала права позивачки: по справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що міська рада перешкоджає позивачці у здійсненні нею своїх законних прав.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/2 частину домоволодіння під АДРЕСА_1 як на відповідну частку у спільній сумісній власності подружжя, та ще на 1/4 частину того ж самого домоволодіння в порядку спадкування.
Зазначені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на положеннях та вимогах ст.ст. 60, 62, 63 та 71 Сімейного кодексу України та ст.ст. 1220, 1261 та 1269 ЦК України.
Вони достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування зазначеного рішення суду першої інстанції , судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 та 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Суддя-головуючий:
Судді колегії: