Дата документу 01.03.2013
479/83/13-к
1кп 479/4/13
01 березня 2013 р. Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.;
при секретарі Штуфра А.В.;
за участю: прокурора Дулдієр Н.С.;
представника потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_1;
захисника ( представника цивільного позивача) ОСОБА_2;
обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_3;
представника цивільного відповідача ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро кримінальне провадження № 12012160250000046 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Панасівка Зборівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Автотранслайн», мешканця АДРЕСА_1, раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
02.07.2012 приблизно о 09.00 годині водій ОСОБА_3 керував автомобілем марки Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1 по авторозі М-05 «Київ-Одеса». По ходу руху на вказаному автомобілі, ОСОБА_3, не впевнившись в безпеці виконання маневру повороту вліво, з виїздом на смугу зустрічного руху на 293 км+260 м автодороги М-05 «Київ-Одеса» продовжив рух та допустив зіткнення з автомобілем марки Ауді-А6, державний номер НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі. В результаті ДТП пасажир автомобілю марки Ауді А6 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої променевої кістки без зміщення, які згідно висновку судової медичної експертизи віднесені до категорії середнього ступеня важкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров»я. ОСОБА_3 грубо порушено правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а саме пункти 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), які зобов'язують водія: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; При виконанні повороту ліворуч або розвороту поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, зобов»язано дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до положень ч.1 ст. 337 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3, допитаний в суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 286 КК України, винним у обвинуваченні визнав себе повністю, розкаявся.
При цьому, щодо кримінального провадження обвинувачений надав наступні показання.
ОСОБА_3 вказав, що в ТОВ «Автотранслайн» працює з 2011 року. Перебуваючи у відрядженні 02.07.2012 року біля 09.00 години, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц» по авдорозі «Київ-Одеса», виконав поворот вліво з виїздом на смугу зустрічного руху на 293 км+260 м автодороги М-05 «Київ-Одеса», допустив зіткнення з автомобілем АУДІ А-6. Незважаючи на те, що від дня дорожньо-транспортної пригоди пройшов тривалий проміжок часу, не може зрозуміти щодо причин порушення ПДР, оскільки має досить тривалий водійський стаж, жодного разу в подібних ситуаціях не був. Пояснив, що видимість була достатньою, проте не врахував габаритів автомобіля, яким керував та траєкторію маневру, яку здійснював. Зазначив, що посвідчення водія має з 1986 року і з цього ж часу постійно працює водієм.
Цивільні позови визнав частково, вказуючи про свою безпосередню вину у скоєнні дорожньо транспортної пригоди, проте вважає, що цивільними позивачами завищено розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Представники цивільного відповідача ТОВ «Автотранслайн» цивільні позови ОСОБА_1, ОСОБА_7 не визнали, зазначивши, про безпідставність та недоведеність вимог до ТОВ «Автотрансплайн». Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 11700 грн. вказали про те, що позивач не надав підтверджуючих документів, що автомобіль Ауді А6 до ДТП використовувався ОСОБА_1 для зайняття підприємницької діяльності. Також зазначили, що ТОВ «Автотранслайн» не має відшкодовувати ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 47 387 грн., по-скільки всі витрати має понести страхова компанія.
Представник цивільного відповідача - страхової компанії «Країна», належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, письмові заперечення до позову не надав.
Представник потерпілої в судовому засіданні пояснив, що вранці 02.07.2012 року він з дружиною-ОСОБА_9, двома дітьми- ОСОБА_6, ОСОБА_8 виїхали на відпочинок в м.Одеса. Керував автомобілем Ауді А6 він особисто. На автодорозі Київ-Одеса в районі смт.Криве Озеро, наближаючись до автозаправки «WOG», бачив, як з зустрічної смуги в місці розвороту зупинився вантажний автомобіль. Орієнтовна швидкість Ауді А6 була 90-100 км/год., несподівано вантажний автомобіль почав виїжджати на його смугу, тому він в терміновому порядку подав звуковий сигнал, почав гальмувати, намагався уникнути зіткнення, проте відстань між його та вантажним автомобілем не дала йому можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді, в результаті чого відбулося зіткнення переднього правого колеса вантажного автомобіля та передньої частини Ауді А6. В результаті ДТП всі пасажири Ауді А6 отримали тілесні ушкодження, зокрема його неповнолітня дочка - перелом руки, численні синці, він, жінка та син численні забиття рук, ніг, тулуби, синці, ссадни. Діти та дружина після ДТП проходили стаціонарне лікування, він-амбулаторне. В судовому засіданні представник потерпілої зазначив, що він дня ДТП і до теперішнього часу обвинувачений самоусунувся від будь-якого відшкодування завданої шкоди. Вказав, що на власне лікування та лікування членів своєї родини витрачали власні кошти, купуючи ліки, проте попередньо просили ОСОБА_3 оплатити хоча б вартість пошкодженого автомобіля. Просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 20 000грн., спричиненої неповнолітній ОСОБА_6 та по 10 000 грн. на його користь, дружини ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_8, а всього 50 000 грн.. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за вини ОСОБА_3 літній відпочинок був зіпсований, після ДТП вся сім»я змушена була терпіти сильний фізичний біль, всі члени родини тривалий час проходили медичне лікування та подальшу реабілітацію, діти неспроможні були самостійно себе обходити, потребували постійної сторонньої психологічної допомоги членів своєї родини, так як пережили стрес та переляк.
З протоколу огляду місця подій від 02.07.2012 року, схеми та таблиць зображень до нього (а.с.3-20 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046), протоколу огляду і перевірки транспортного засобу від 02.07.2012 року (а.с.21-24 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046 ) встановлено, що при проведенні даних слідчих дій працівниками РВ УМВС у присутності понятих було виявлено ознаки дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі М05 Київ-Одеса 293+260 м. за участі автомобіля Мерседес-Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 та Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_2, які зазнали характерних для зіткнення пошкоджень. Дорожнє покриття в місці ДТП вкрите асфальтобетоном, що визначає умови достатньої керованості транспортним засобом в літній період. При цьому наявності гальмівного сліду автомобіля на схемі ДТП не відображено.
Згідно висновку медичного огляду, проведеного о 12 годині 20 хвилин 02.07.2012 року (а.с.26 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) щодо ОСОБА_3 встановлено, що останній на момент ДТП був тверезим, ознак його сп'яніння не виявлено.
Згідно висновку медичного огляду проведеного о 12 годині 40 хвилин 02.07.2012 року (а.с.27 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) щодо ОСОБА_1 підтверджується, що останній на момент був тверезим, ознак його сп'яніння не виявлено.
З копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.40 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) вбачається, що автомобіль Мерседес-Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1, з 11.04.2007 року зареєстрований за ТОВ «Автотранслайн».
Відповідно до даних довідки №8-с від 02.07.2012 року (а.с. 35 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) підтверджено, що ОСОБА_3 в ТОВ «Автотранслайн» працює водієм автотранспортних засобів з 11.10.2011 р. (наказ №44-к від 11.10.2011)
Згідно наказу директора ТОВ «Автотранслайн» №35 від 11.10.2011 (а.с.34 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) ОСОБА_3 був закріплений за Мерседес-Бенц 2640.
Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.40 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) ОСОБА_3 має право керувати транспортними засобоми (категорії В,С,Е), що призначені для перевезення вантажів і дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кг, состави транспортних засобів з тягачем.
За даними подорожнього листа №330810 від 02.07.2012 (а.с.36 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) вбачається, що ОСОБА_3 02.07.2012 р. виїзд був дозволений.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №2/140 від 19.07.2012 року (а.с. 69-74 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) встановлено, що несправностей автомобіля Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_2, які могли б виникнути до ДТП та могли вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах не виявлено.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №2/141 від 14.07.2012 року (а.с. 81-84 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) встановлено, що на момент огляду ходова частина, рульове керування та гальмівна система автомобіля Мерседес-Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1, перебували в працездатному стані та не мали технічних несправностей, що передбачені вимогами ПДР України стосовно технічного стану транспортних засобів.
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи №437-М від 23.07.2012 року (а.с.56 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої променевої кістки, які могли виникнути 02.07.2012 в результаті взаємодії з тупим твердим предметом (травма в салоні автомобіля), та віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потягли тривалий розлад здоров»я.
Вказані експертні висновки достатньо науково обґрунтовані та мають істотне значення для вирішення справи в частині спеціальних знань.
Таким чином, оцінивши у сукупності всі вищевказані в матеріалах кримінального провадження та розглянуті в судовому засіданні докази, суд доходить висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 в порушенні ним правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Так, вчинений обвинуваченим злочин є злочином невеликої тяжкості; ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, до обставини, що пом'якшує покарання, суд відносить, зокрема, щире каяття, визнання вини. Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.
Враховуючи викладені обставини справи та особу обвинуваченого, який має постійне місце роботи, приймаючи до уваги тяжкість скоєного ним злочину та наслідки, що хоча й мали характер тяжких тілесних ушкоджень для потерпілої, однак, щодо яких в ході судового розгляду не встановлено ознак їх незворотності, із урахуванням обставини, що пом'якшує покарання та невстановлення судом обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання в умовах без ізоляції від суспільства у виді виправних робіт, визначених законом застережень щодо застосування яких підсудний не має.
При вирішенні питання про наявність підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією кримінального закону, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд приймає до уваги, що на час вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_3 перебував у тверезому стані та з метою отримання можливості відшкодовувати завдану дорожньо-транспортною пригодою шкоду на даний час продовжує працювати водієм. За таких обставин, враховуючи рекомендації, надані в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд приходить до переконання, що попередження вчинення ОСОБА_3 нових правопорушень на транспорті можливе без застосування до нього додаткового покарання.
Попередньо обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд не потребує змін.
Судові витрати в зв»язку з залученням експертів на проведення авто технічної експертизи, з урахуванням встановлення винності ОСОБА_3 за обсягом всього пред'явленого обвинувачення, підлягають стягненню з останнього.
Вирішуючи цивільні позови ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог цивільним позивачем та його представником зазначено, що внаслідок необережних злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 при використанні ним транспортного засобу, що є джерелом підвищеної небезпеки була завдана моральна шкода ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1. Обставини заподіяння такої шкоди підсудним не заперечувалися. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги доводи цивільного позивача ОСОБА_1, його представника, який також представляв інтереси цивільної позивачки ОСОБА_9, що неправомірними діями ОСОБА_3 всій сім»ї (йому, дружині та неповнолітнім дітям) завдано моральної шкоди, що полягала у відчутті фізичного болю та стражданнях внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку із протиправною поведінкою щодо них з боку обвинуваченого, що на певний час зумовило зміну звичайного способу життя сім»ї. Однак, суд вважає явно невідповідною заявлену суму відшкодування завданої моральної шкоди.
Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.
Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру, обсягу та тривалості фізичних, душевних та психічних страждань, пов'язаних з ушкодженням їх здоров'я, порушенням життєвих зв'язків та нормального спілкування з оточуючими, та те, що даний злочин обвинуваченим вчинено з необережності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог, та заявлена сума морального відшкодування підлягає задоволенню із стягненням з обвинуваченого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_6 у сумі 8 000 грн., ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_1 у сумі по 4 000 грн. кожному, а всього - у сумі 20 000 грн.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранслайн» щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 11700 грн. та вивчивши представлені цивільним позивачем докази на підтвердження заявлених вимог щодо відшкодування витрат на оренду автомобіля для зайняття підприємницькою діяльністю у ФОП ОСОБА_11, судом встановлено відсутність документального підтвердження щодо необхідності оренди саме такого виду транспорту та на період, зазначений позивачем. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 надано свідоцтво платника єдиного податку, відповідно до якого останній має дозвільні документи щодо здійснення діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування, роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, проте будь-яких підтверджуючих документів що ОСОБА_1 займався вищевказаним видом діяльності як до, так і після ДТП не надано, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги як докази договір на надання послуг від 07.07.2012, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_11 та акти прийому-передачі наданих послуг.
За таких обставин, суд вважає недоведеним цивільним позивачем заявлених вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11700 грн., у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню судом.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 до ТОВ «Автотранслайн» та СК «Країна» щодо стягнення відшкодування матеріальної шкоди судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив даний злочин під час виконання своїх трудових обов'язків водія автомобіля, належного ТОВ «Автотранслайн»
Відповідно до положень ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до висновку №5270 судової автоекпертизи матеріальний збиток (а.с.108-145 матеріалів кримінального провадження №12012160250000046) визначено вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля АУДІ А6 (ОСОБА_7) в результаті його пошкодження при ДТП 02.07.2012, яка склала 96877.20 грн..
Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Автотранслайн» була застрахована у СК «Країна» згідно полісу №АВ/7437897, (а.с.39 матеріалів кримінального провадження). Термін дії полісу з 14.06.2012 року по 13.06.2013 року. Страхова сума за полісом: 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та 50000 грн. за шкоду, заподіяну майну третіх осіб.
Відповідно до положень п.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" максимальний розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з СК «Країна» обмежений лімітами і складає для матеріальної шкоди, завдану майну 50 000 грн. за мінусом 510 грн. франшизи , тобто 49 490 грн..
Відповідно до положень ст.1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги ОСОБА_7 щодо стягнення з ТОВ «Автотранслайн» матеріальної шкоди в сумі 47 387 грн. та з СК «Країна» в сумі 49490 грн., суд визнає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.369-371, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на два роки з відрахуванням із суми його заробітку двадцяти відсотків в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Миколаївській області області 1103.40 грн. судових витрат за судово-автотехнічну експертизу №2/140 від 19.07.2012 року та 882 грн. судових витрат за судово-автотехнічну експертизу №2/141 від 14.07.2012 року.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_9 в сумі 4 тис.грн. та ОСОБА_8, в сумі 4 тис.грн., а всього 8 тис.грн..
Цивільний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранслайн», ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_6 в сумі 8 тис.грн. та ОСОБА_1, в сумі 4 тис.грн., а всього 12 тис.грн..
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранслайн» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 11700 грн. відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ТОВ «Автотранслайн», СК «Країна» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ТОВ «Автотранслайн» на користь ОСОБА_7 47 387 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з СК «Країна» на користь ОСОБА_7 49 490 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ(підпис):
Копія вірна:
Суддя Кривоозерського
районного суду О.В.Репушевська