Справа № 1111/9923/12
1/1111/428/12
11 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: Бутельської Г.В.
при секретарі: Нетесі С.М.
за участю прокурора: Запорожця О.А.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, гр. України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого неповнолітніх дітей, не маючого судимості, проживаючого: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, за наступних обставин.
18 жовтня 2012 року близько 16.00 год., ОСОБА_2, знаходячись біля будинку №60-а, по вул. Кіровоградській в м. Кіровограді, побачив автомобіль марки «ВАЗ-21053», д/н НОМЕР_1, в якому були незачинені задні пасажирські дверцята. В цей час у ОСОБА_2 виник намір на таємне викрадення з автомобіля магнітоли. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_2, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу відкрив ліві задні дверцята автомобіля марки «ВАЗ-21053» та таємно викрав автомагнітолу «ЛЖ ТСС 5640», вартістю 120 грн., але довести злочин до кінця не зміг, з причин, що не залежали від волі підсудного, оскільки ОСОБА_2 побачила ОСОБА_3, яка стала кричати, у зв'язку з чим підсудний залишив автомагнітолу та з місця вчинення злочину зник. Таким чином ОСОБА_2, виконав усі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але з причин які не залежали від його волі не довів злочин до кінця.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив покази дані на досудовому слідстві, не заперечив проти фактичних обставин справи і показав, що 18.10.2012 року біля 16.00 год. він знаходився біля магазину по вул. Кіровоградській в м. Кіровограді, де побачив автомобіль «ВАЗ», у якому були незачинені двері, в цей час у нього виник намір на крадіжку з автомобіля магнітоли. Після цього, він відчинив задні ліві дверцята , які були привідкриті і заліз в автомобіль з якого вирвав з панелі автомагнітолу. Вказав, що коли знаходився в автомобілі то до машини підійшла власниця. Побачивши її він добровільно залишив автомагнітолу в машині і сказав щоб в слідуючий раз закривали машину. Зазначив, що якби власниця не вийшла з двору то він би злочин довів до кінця. У вчиненому розкаявся.
Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч.3 ст.299 КПК України, оскільки покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Суд кваліфікує діяння підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, має на утримані двох неповнолітніх дітей, не маючий судимості.
Обставинами, пом'якшуючими покарання підсудного, суд визнає щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, судом не визнано.
Враховуючи викладені обставини, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим виправлення засудженого ОСОБА_2 без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1(один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, що передано на зберігання потерпілому, залишити ОСОБА_4, як йому належні.
Судові витрати у розмірі 470 грн. 40 коп. віднести за рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через даний суд, з моменту його проголошення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Бутельська Г.В.