Справа: № 2-а-7937/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
01 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
19.09.2011 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області (далі - відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавку до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.07.2010 року по 22.07.2011 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції - частково скасувати та в цій частині залишити адміністративний позов без розгляду.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивача є непрацюючим пенсіонером, громадянином, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 2 категорії призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов КМУ №1 від 03.01.2002 року, №836 від 26.07.1996р.,а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Що стосується задоволення позовних вимог за період з 25.07.2010 р. по 22.07.2011 р., то колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині та залишення без розгляду позовних вимог за період з 25.07.2010 р. по 18.03.2011 р., з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 КАС України строк на звернення до суду з адміністративним позовом встановлено в шість місяців.
Оскільки позовні вимоги стосуються періодичних виплат, тобто системних, право на які у позивача виникло із встановленням відповідного статусу, то строк коли він мав дізнатись про порушення своїх прав наступав з моменту отриманням таких виплат.
Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
Згідно із ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в чинній на час прийняття судом першої інстанції рішення редакції, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, враховуючи звернення позивача до суду з даним позовом лише 19.09.2011 року, позовні вимоги за період з 25.07.2010 року по 18.03.2011 року включно підлягають залишенню без розгляду у відповідності до ст.100 КАС України.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Постанову суду першої інстанції частково прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, тому постанова Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року в частині задоволення позовних вимог з 25 липня 2010 року по 18 березня вересня 2011 року скасовується та в цій частині адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, а починаючи з 19 березня 2011 року - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 100, 160, 183-2, 197, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київській області задовольнити частково.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року в частині задоволення адміністративного позову за період з 25 липня 2010 року по 18 березня вересня 2011 року скасувати, позов в цій частині залишити без розгляду.
В решті постанову Іванківського районного суду Київської області від 14 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.