Головуючий у 1-й інстанції: Загуменнова Н.М.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
іменем України
"05" березня 2013 р. Справа № 2а-667/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Котік Т.С.,
при секретарі Грищенко І.В. ,
за участю позивача ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "05" грудня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій державних виконавців неправомірними ,
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, в якому просив визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Крижової О.М., які виявилися у винесенні незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними і зобов'язати її відновити виконавче провадження №21763057, визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Голубовича Н.П., які виявилися у винесенні незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними і зобов'язати його відновити виконавче провадження №21785516.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2012 року відмовлено ОСОБА_3 в позові до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій державних виконавців неправомірними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 06.10.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області Крижовою О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а-7185/10, виданого 28.09.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області провести перерахунок та виплатити допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 02.02.2009 року по 01.12.2009 року . 24.03.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області Крижовою О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ( ВП 21763057) на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
07.10.2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області Горбовським Ю.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2а-7185/10, виданого 28.09.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести перерахунок та виплатити допомогу відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 02.07.2009 року по 01.12.2009 року. 21.03.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ( ВП 21785516) на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновків, що відповідачем вжито всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанови про закінчення виконавчого провадження відповідають вимогам цього Закону.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанови про закінчення провадження у справі з тих підстав, що державними виконавцями не в повному обсязі були вчинені виконавчі дії, а саме: не був застосований такий захід примусового стягнення як звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, державні виконавці не винесли постанови про накладення арешту на майно, кошти та інші цінності боржника, що призвело до невиконання рішення суду. Окрім цього, позивач зазначає, що вказані постанови перешкоджають йому звернути виконавчі листи до виконання, а посилання виконавців про неможливість виконання рішення без участі боржника є надуманими.
Проте, доводи позивача не узгоджуються з нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Приписами ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Розміри штрафу, що накладається на боржника визначено приписами ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження".
З матеріалів справи вбачається, що в процесі примусового виконання судового рішення від боржників надійшло повідомлення щодо можливості виконання судового рішення у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень на відповідний рік.
Оскільки судове рішення без участі боржників не можливо було виконати, то згідно приписів ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" державні виконавці двічі накладали штраф на боржників: - управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради та управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, а 11.03.2011 року та 23.03.2011 року внесли подання в правоохоронні органи про притягнення боржників до відповідальності.
Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем вжито всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду у відповідності до вимог Законом України "Про виконавче провадження".
Окрім цього, приписами ст.181 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Такими органами державної виконавчої служби в розумінні ст.181 КАС України та відповідно до ст.3 Закону України "Про державну виконавчу службу" є: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Наведений перелік органів державної виконавчої служби, що можуть бути відповідачами у справах зазначеної категорії є вичерпним, а тому відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області не може бути відповідачем у даній справі.
Доводи апеляційної скарги , що державні виконавці в процесі примусового виконання судового рішення повинні були звернути стягнення на кошти та інше майно боржника, не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, оскільки примусові заходи, визначені ст.ст. 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження" не можуть бути застосовані , оскільки виконувалося судове рішення зобов'язального характеру.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області є безпідставними, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "05" грудня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова
судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "07" березня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11508
3- відповідачу Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014