Справа № 635/517/13-ц
Провадження № 2/635/517/2013
1 березня 2013 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участі секретаря Богуславської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності,
18.01.2013 року до суду подано позов ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому позивач просить суд визнати за нею право власності на садовий (дачний) будинок, загальною площею 89,2 кв. м., житловою площею 19,6 кв. м., що розташований на земельній ділянці НОМЕР_1 на території садового товариства «БОР» Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, пояснивши, що позивач вчасно звернулась до нотаріальної контори після смерті чоловіка, оформила технічний паспорт на будинок, а тому просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, причин неявки суд не повідомлено. Враховуючи ту обставину, що Пісочинська селищна рада є неналежним відповідачем, належних відповідачів до участі у справі не притягнуто, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника селищної ради.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 10,11,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано суду доказів того, що позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2, як і не надано копії свідоцтва про його смерть, але із ксерокопії листа № 01/14-2639 від 21.09.2012 року 4-ї Харківської державної нотаріальної контори можливо встановити, що в нотаріальній конторі відкрита спадкова справа № 275/2012 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який постійно мешкав АДРЕСА_1. Цим листом позивача повідомлено, що вона є єдиним спадкоємцем, що звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець. Відомості про те, що позивач просила нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на будинок, розташований на земельній ділянці НОМЕР_1 на території садового товариства «БОР» Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області - відсутні.
Діючим законодавством визначено, що спадкоємці, які прийняли спадщину отримують право власності на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини у наступному порядку. Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Згідно ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Відповідно до вимог ст. 11 ч. 5 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Отже, якщо законом прямо визначено момент переходу права власності на нерухоме майно від спадкодавця до спадкоємця не раніше державної реєстрація права власності на нерухоме майно, то суд не вправі визнавати право власності за спадкоємцем раніше в часі, ніж це передбачено законом.
Крім того, відповідно до ст. 376 ч. 1 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивачем не надано доказів наявності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, не надано доказів відповідності будівництва будівельним нормам і правилам. Наявність технічного паспорту при цьому не замінює наведені документи. Ці обставини свідчать про те, що спірний будинок побудований самовільно і відповідно до ст. 1218 ЦК України не водить до спадкового майна як об'єкт нерухомості. До цього слід додати, що на момент будівництва відповідно до вимог ст. 105 ЦК України в ред. 1960 року право власності на самовільно зведене нерухоме майно не набувалось.
Доказів набуття спадкодавцем права власності на спірний будинок в порядку, передбаченому ст. 15 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року N 697-XII, якою визначено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно, позивачем суду не надано.
Крім того, в даному випадку згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а саме місто Харків. На підставі ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. З наведеного, суд приходить до висновку, що належними відповідачами за цим позовом повинні бути притягнуті всі спадкоємці за законом і Харківська міська рада. Пісочинська селищна рада в даному випадку не є і не може звертатися із заявою про відумерлість спадщини, а тому є неналежним відповідачем. Оскільки позивач не притягнув до участі у справі належних відповідачів, позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки між сторонами відсутні спірні правовідносини щодо спадкування.
Таким чином, суд вважає недоведеним, що спадкодавець за життя у встановленому законом порядку набув права власності на будинок, розташований на земельній ділянці НОМЕР_1 на території садового товариства «БОР» Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, а тому суд вважає недоведеним, що цей будинок входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і враховуючи, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - суд повністю відмовляє в задоволенні позову.
При цьому слід зазначити, що за життя спадкодавець набув права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на території садового товариства «БОР» Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області і в порядку, встановленому ст. ст. 1297, 1299 ЦК України позивач не позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку, після чого отримає можливість оформили право власності на спірний будинок як співзабудовник.
Таким чином, суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позову і на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати суд відносить за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 - віднести за її рахунок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: Назаренко О.В.