Справа № 1-718/2011 року
8 січня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Чепурного В.П.
при секретарі - Олефіренко В.В.
з участю прокурора - Бицюка О.М., Андрійченко С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянин України, уродженець м. Черкаси, освіта повна середня, тимчасово не працюючий, не одружений, раніше судимий: 11.05.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі терміном 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки; проживаючий АДРЕСА_1
в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 будучи раніше судимим 11.05.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки і на основі ст. 75 КК України 2001 року від відбуття покарання звільненим з іспитовим строком на 3 роки, повторно, до вступу вироку суду в законну силу, 22.08.2010 року близько о 06.00 годин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи біля магазину «Юго-Запад», який розташований за адресою: вул. Сумгаїтська, 24/1 в м. Черкаси, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, потерпілого викрав чуже майно, що виразилось в тому що він, проходячи разом із гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходились біля вище вказаного магазину, вирішив відкрито заволодіти майном останнього, а саме схопившись за золотий ланцюжок, який знаходився на шиї у гр. ОСОБА_2, зірвав його та не звертаючи уваги на слова останнього про повернення його майна, і таким чином умисно, відкрито з корисливих спонукань викрав золотий ланцюжок вартістю 2500 грн., який належав гр. ОСОБА_2, та з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на вище вказану суму.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розповів про обставини скоєного ним злочину, в скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, зважити на те, що він кається у скоєному, активно сприяв розкриттю даного злочину, розрахувався із потерпілим, який на даний час до нього претензій не має та те, що на його утриманні знаходиться батько другої групи інвалідності.
Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, котрі перевірені судом в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, зокрема показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також даними протоколів пред'явлення фотокарток для впізнання і фактичні обставини встановлені по справі в суді, ніким із учасників процесу не оспорювалися, і сумнівів у суду щодо добровільності та правдивості пояснень підсудного, які відповідали фактичним обставинам справи, ні в кого не виникло.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного і об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України доведено повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я .
При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, котрий за місцем проживання характеризується виключно позитивно, приймає активу участь у суспільно корисній роботі по вихованню молоді у зайнятті спортом, раніше, до вчинення даного злочину, не судимий.
В якості обставин що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд враховує йому визнання ним своєї вини, щиросердне розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю даного злочину, знаходження на утримання батька ОСОБА_5 інваліда 2-ї групи інвалідності та повне відшкодування завданих збитків потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Враховуючи, викладене, а також приймаючи до уваги пом'якшуючі по справі обставини та те, що підсудний за місцем проживання характеризуєть виключно позитивно, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 70 ч. 4 та ст. ст. 75, 76 КК України фактично обмежившись раніше призначеним покаранням за вироку від 11.05.2011 року Соснівського районного суду м. Черкаси за ст. 186 ч.2 КК України .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Судових витрат та речових доказів по справі немає.
Керуючись ст. ст. 299 ч. 3, 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі .
На підставах ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування визначити чотири роки три місяці позбавлення волі.
На підставах ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін, строком на три роки.
На підставах ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, чи навчання, періодично відмічаючись з'являючись до цього органу .
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 залишити передню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений, і внесено подання прокурора в Черкаський апеляційний суд протягом 15 діб.
Головуючий: