Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/83/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Орендовський В.А.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.
11.03.2013 . м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М., у присутності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда його апеляційну скаргу на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2013 року, якою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'янка Новомиргородського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працює машиністом екскаватора ТОВ «Укр Траст Груп», проживає по АДРЕСА_1 зареєстрованого по АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-
Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, 27 листопада 2012 року о 07 годині 55 хвилин на бульварі Дружби Народів м. Києва, керував транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ ФОРЗА», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук).
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків, відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи обставини справи і кваліфікацію правопорушення просить змінити вид адміністративного стягнення, призначеного районним судом на адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при визначенні виду адміністративного стягнення, районним судом не дотримано вимог ст. 33 КУпАП, не враховано характер вчиненого ним правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. В постанові районного суду вказано, що не працює, але він працює екскаваторником ТОВ «Укр Транс Груп»; має на утриманні трьох малолітніх дітей, жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, визнав свою винуватість, за місцем роботи характеризується позитивно.
Заслухавши ОСОБА_3, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
При розгляді справи районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи, які не оспорює апелянт, що 27.11. 2012 року о 7 годині 55 хвилин на бульварі Дружби Народів, м. Києва, ОСОБА_3 керував транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ ФОРЗА», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук).
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків, відмовився.
Даний висновок районного суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 № 326086 від 27.11.2012 року (а.с.1), в якому ОСОБА_3 вказав, що напередодні ввечері випив пляшку пива та відмовляється від медичного огляду; поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, згідно яких в їх присутності ОСОБА_3 ухилявся від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 2); розпискою ОСОБА_7 в якій зазначено, що він бере під свою відповідальність подальше керування автомобілем, яким з ознаками алкогольного сп'яніння керував ОСОБА_3 (а.с. 3).
Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до ст. 256 КУпАП, а в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП.
Судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП і спрямовано на всебічне, повне й об'єктивне дослідження та встановлення фактичних обставин справи.
При накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, визначення його виду і міри, районним судом дотримано вимог ст. 33 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Так, при визначені виду й міри накладеного на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, районним судом у повній мірі враховано характер вчиненого ним правопорушення, і те, що ним вчинено умисне правопорушення, яке має значну суспільну небезпеку. Також судом враховано і визнано обставиною, яка пом'якшує відповідальність, що ОСОБА_3 щиро розкаявся та під час провадження по справі визнав свою винуватість.
Хоча в апеляційній скарзі та додатках до неї, містяться дані про те, що ОСОБА_3 працює екскаваторником у ТОВ «Укр Транс Груп» , але в протоколі про адміністративне правопорушення, який власноручно підписав ОСОБА_3 зазначено, що він не працює. Це свідчить про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 свідомо не повідомив правдиві дані про себе.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення адресою проживання ОСОБА_3 зазначено АДРЕСА_2 За цією адресою районним судом двічі направлялися повідомлення про виклик його до суду для участі у розгляді справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5,6). Тому твердження апелянта про те, що про час і місце розгляду справи районним судом у встановленому порядку він повідомленим не був є безпідставним, оскільки в повідомлені, яке направляв суд є підпис ОСОБА_3
Отже, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, накладене районним судом на ОСОБА_3 за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Самі по собі обставини, на які в апеляції посилається ОСОБА_3, що позбавлення права керування транспортними засобами змусить його користуватися громадським транспортом при доставлені дітей до дитячих садків. Громадський транспорт не їздить до місця його роботи, і це ускладнить положення в його сім'ї є не обґрунтованими і не доведеними в судовому засіданні, а також не є підставами для зміни або скасування постанови районного суду і пом'якшення ОСОБА_3 виду призначеного адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2013 року, щодо ОСОБА_3, без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області С.М. Деревінський