Справа №2/254/192/2013
05 березня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
головуючий суддя Заборський В.О.,
при секретарі Подгородецькій В.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя і за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,
15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого в період шлюбу будинку АДРЕСА_1 у м. Донецьку, визнання за ним і за відповідачкою права власності по Ѕ частині даного будинку. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 26 вересня 2003 року з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі. Від зазначеного шлюбу мають дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, які на теперішній час проживають разом із відповідачкою. В період шлюбу з відповідачкою, 23 лютого 2012 року, на підставі договору купівлі-продажу придбано будинок за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3. Оскільки будинок придбано в період шлюбу, то позивач ОСОБА_1 має право на Ѕ його частину.
Не погоджуючись з позовними вимогами, 13 грудня 2012 року, ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про поділ спільно нажитого майна подружжя, збільшення розміру її частки у спільному сумісному майні подружжя, і визнання за нею ѕ частини, а за відповідачем ј частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовує тим, що разом з нею проживають діти від шлюбу і знаходяться на її утриманні. ОСОБА_1 не надає дітям ніякої матеріальної допомоги, не бере участі в їх житті. Згідно довідок дитячої лікарні діти ОСОБА_6 і ОСОБА_5 потребують визначеного раціону в харчуванні, дієти, догляду і оздоровлення. За даними ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку по стягненню аліментів з ОСОБА_1 мається заборгованість, аліменти ОСОБА_3 не отримує. На теперішній час в спірному будинку ніхто не проживає, будинок потребує капітального ремонту, гроші на ремонт ОСОБА_3 надає її мати, ОСОБА_7. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 не давав їй та дітям спокійно користуватись своїм майном, вчинював щоденно скандали, докори, і вона разом з дітьми була вимушена переїхати до своєї матері.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві, додатково зазначивши, що будинок вимагає поділити, оскільки він придбаний в період шлюбу на спільні гроші. Разом з сім'єю проживав до травня 2012 року у її батьків, після чого його вигнали, і він до вересня місяця 2012 року проживав в спірному будинку. З кінця лютого 2012 року по кінець серпня 2012 року, разом з батьком ОСОБА_3 ремонтував спірний будинок, було перекрито дах, зроблена стяжка полу. На початку літа він звільнився з заводу «Норд», де його заробіток складав від 3 до 5 тис. грн.. Відповідачці ОСОБА_3 у період з травня по липень 2012 року надавав гроші на утримання дітей від 1,5 до 2 тис. грн.. щомісячно, але розписки з неї не вимагав. Зараз він мешкає у своїх батьків, працює теслярем в КП «Євдокіївка», заробітна плата становить приблизно 2000,00 грн., і на двох дітей аліменти в місяць приблизно складають 600,00 грн.. Відповідачка ОСОБА_3 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, однак до органу опіки не звертався, оскільки в нього бракує часу. Проти зустрічного позову ОСОБА_3 заперечував.
Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, заперечував проти зустрічних позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні стверджувала, що шлюбні відносини з ОСОБА_1 припинились в жовтні 2011 року, ще до придбання спірного будинку. В квітні 2012 року ОСОБА_1 намагався відновити відносини, однак безрезультатно, бо останній мав коханку. Гроші на утримання дітей ОСОБА_1 не надавались, будівельні матеріали ним не купувались, оскільки останній не мав на це коштів. За весь час, як вона з ОСОБА_1 не проживає разом отримала від нього 200,00 грн. в кінці грудня 2012 року і 600,00 грн. в січні 2013 року. На молодшого сина ОСОБА_6 нею на місяць витрачається приблизно 1500,00 грн., а на старшого ОСОБА_5 2500,00 грн., а в період зборів до школи витрати склали 3500,00 грн.. Старший син ОСОБА_5 має хронічні «лор» захворювання, кардіопатію, перебуває на «Д» обліку у лікаря кардіолога та за рекомендацією лікарів займається плаванням, вартість занять на місяць складає 150,00 грн.. Крім того, ОСОБА_5 займається англійською мовою, вартість одного заняття складає 50,00 грн.. Також діти мають потребу в щорічному оздоровленні. Все це зараз здійснюється за рахунок її батьків, оскільки вона отримує тільки 130,00 грн. на місяць по догляду за дитиною. Просила її позовні вимоги задовольнити, збільшити її частку у спільному майні, оскільки з нею проживають двоє дітей, і розміру аліментів, які вона одержує, недостатні для забезпечення їх розвитку і лікування.
Представник відповідача ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 26 вересня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі заочного рішення від 07 вересня 2012 року Будьоннівського районного суду м. Донецька, яке набрало законної сили 17 вересня 2012 року.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За договором купівлі-продажу від 23 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_3 купила житловий будинок (літ. А-1) № 116, загальною площею - 47,00 кв.м, житловою площею - 27,1 кв.м, з надвірними побудовами: літня кухня (літ. Б), душ (літ.. Г), замощення (літ. І), трубопровід, огородження АДРЕСА_1, реєстровий № 36022762, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0500 га.
Право власності ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку, відповідно до даного правочину, 16 березня 2012 року зареєстровано в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька».
Як вбачається з наданого суду протоколу огляду місця події від 27 вересня 2012 року, будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку знаходиться у непридатному для проживання стані.
Наданими у справі доказами встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку ОСОБА_1 і ОСОБА_3 придбали за договором купівлі-продажу від 23 лютого 2012 року, під час перебування у шлюбі.
Презумпція права спільної сумісної власності подружжя закріплена приписами ст.. 60 Сімейного кодексу України, згідно якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, веденням домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто визначальною підставою для набуття подружжям права спільної сумісної власності за нормами сімейного законодавства є одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків, встановлених законом або договором. У зв'язку з чим ні дружина, ні чоловік не повинні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.
Згідно ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Судом встановлено, що між колишнім подружжям шлюбний договір не укладався, будь-якої домовленості щодо зміни розміру часток у спільному майні немає.
ОСОБА_3 заявлено вимоги щодо збільшення належної їй частки у спірному спільному сумісному майні, з тієї підстави, що з нею проживають двоє дітей, а розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування
Згідно рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 07 вересня 2012 року, яке набрало законної сили 17 вересня 2012 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2012 року до повноліття дітей.
Крім того, рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 08 січня 2013 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 31 серпня 2012 року і до 22 листопада 2013 року.
Як вбачається з довідки-розрахунку про стягнення заборгованості по аліментах з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини, за період з 02 липня 2012 року по 25 жовтня 2012 року нараховано аліментів - 4159,41 грн., сплачено - 0,00 грн..
За даними довідки Донецького міського центру зайнятості від 30 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі як безробітний з 26 жовтня 2012 року.
Згідно довідки розрахунку про стягнення заборгованості по аліментам з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини за період з 02 липня 2012 року по 19 листопада 2012 року, нараховано аліментів 5010,73 грн., сплачено - 0,00 грн..
Згідно довідки розрахунку про стягнення заборгованості по аліментам з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини за період з 31 серпня 2012 року по 19 листопада 2012 року, нараховано аліментів - 1465,32 грн., сплачено - 0,00 грн..
З наданої довідки КП «Евдокиевка» від 23 січня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 працює на підприємстві теслею з 20 листопада 2012 року по теперішній час і з його заробітної плати утримані і перераховані аліменти: за листопад 2012 року - 257,62 грн. (у розмірі 33 %), грудень 2012 року - 612,57 (у розмірі 33 %), січень 2013 року - 842,42 грн. (у розмірі 50 %), лютий 2013 року - 863,26 грн. (у розмірі 50 %, перерахування буде в березні 2013 року).
Згідно акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов проживання ОСОБА_3, складеного 28 листопада 2012 року членами комітету мікрорайону «Евдокиевка», діти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, але проживають за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своєю матір'ю.
З інформації наданої КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» 26 листопада 2012 року вбачається, що ОСОБА_5 спостерігається в амбулаторії № 6 ЦПМСД №1, знаходиться на обліку з жовтня 2008 року як дитина, яка часто хворіє, у листопаді 2008 року взятий на диспансерний облік кардіоревматологом з приводу діагнозу - диспластична кардіопатія, за станом здоров'я йому рекомендовано повноцінне харчування, збагачене вітамінами і мікроелементами, оздоровлення.
З наданих суду характеристик на учня 2б класу Донецького навчально-виховного комплексу «Гармонія» ОСОБА_5 вбачається, що вихованням займається мама, яка приділяє значну увагу навчанню та вихованню, постійно цікавиться навчальними досягненнями сина, контролює виконання домашніх завдань, в позакласний час відвідують кружок з плавання в ПС «Динамо» тричі на тиждень. Батько не приділяє належної уваги сину, жодного разу не відвідав дитину в школі, не цікавиться успіхами сина.
Згідно інформації наданої КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» 06 грудня 2012 року вбачається, що ОСОБА_6 спостерігається в амбулаторії № 6 ЦПМСД №1, росте і розвивається відповідно віку, на диспансерному обліку не перебуває, потребує повноцінного збалансованого харчування.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про розділ спільного сумісного майна подружжя та збільшення її частки у спільному майні підлягають задоволенню, оскільки після розірвання шлюбу діти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проживають разом з нею, аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 почали перераховувати з грудня 2012 року, і склали за листопад 2012 року - 257,62 грн., грудень - 612,57 грн. - 33 % від заробітної плати, за січень 2013 року - 842,42 грн. і лютий - 863,26 грн. - 50 % з врахуванням заборгованості, але розмір аліментних виплат явно малий для достатнього забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, оскільки значно менші встановленого ст.. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який з 01 січня 2013 року складає на дитину до 6 років - 972,00 грн., на дитину від 6 до 18 років - 1210 грн.. Суду позивачем ОСОБА_1 не доведено, що він в інший спосіб ніж аліменти, надає дітям матеріальну допомогу. Аліменти на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_6 трирічного віку ОСОБА_1 не сплачуються.
Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на наведене, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 в первісному позові і відповідачка ОСОБА_3 у зустрічному позові просять поділити спільне сумісне майно не в натурі, а визнати за ними право власності на спірне майно у частках, то суд вважає, що спірне майно необхідно поділити і визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частку та за ОСОБА_3 на ѕ частки майна, у спільній сумісній власності - будинку АДРЕСА_1 у м. Донецьку, залишивши будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку в спільній частковій власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статей 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити повністю.
Розподілити будинок АДРЕСА_1 у місті Донецьку, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 у місті Донецьку, визнати за ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_2) право власності на 3/4 частин будинку АДРЕСА_1 у місті Донецьку, залишивши будинок АДРЕСА_1 у місті Донецьку в спільній частковій власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: