Копія
Іменем України
Справа № 2а-7013/12/0170/17
25.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача, Територіального відділення Антимонопольного Комітету України в Автономній Республіці Крим- Левицький Роман Олексійович, довіреність № 0/158 від 15.01.13
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 08.11.2012 у справі № 2а-7013/12/0170/17
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
до Територіального відділення Антимонопольного Комітету України в Автономній Республіці Крим (вул. А. Невського, 1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
про визнання рішення недійсним та спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Територіального відділення Антимонопольного Комітету України в Автономній Республіці Крим про визнання рішення недійсним та спонукання до виконання певних дій відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 скасувати у зв'язку з порушенням судом норма матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
22.02.2013 від позивача надійшла телеграма про відкладення справи слуханням у зв'язку з неможливістю явки.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія вважає його необґрунтованим клопотання та відмовляє у його задоволенні, оскільки чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а також враховуючи приписи статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального відділення Антимонопольного Комітету України в Автономній Республіці Крим (далі-відповідач) про визнання незаконним рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про узгодження проекту рішення сесії Красноперекопської міської ради від 27.07.11 № 232 "Про внесення змін та доповнень в рішення 23 сесії 4 скликання від 23.06.2004 № 353 "Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська з моменту його прийняття" та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, порушує права позивача, свободи та економічні інтереси.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване, на думку позивача, рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 18.07.2011 №03/2177 не опубліковане на сайті відповідача, та в жодному виданні засобів масової інформації, не подано до вищестоящого органу Антимонопольного комітету України для його узгодження з послідуючою реєстрацією та легалізацією його як "рішення". Окрім цього, відповідачем не забезпечено антимонопольне регулювання цін та тарифів, граничних нормативів рентабельності для об'єктів антимонопольного регулювання.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду факт порушення його прав, свобод та інтересів діями відповідача, визначеними та вчиненими в межах закону.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При апеляційному перегляді встановлено, що рішенням 21 сесії 6-го скликання від 27 липня 2011 року № 232 "Про внесення змін до рішення 23 сесії 4 скликання від 23.06.2004 № 353 "Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопськ" у відповідності до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання Закону України "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування" міська рада вирішила внести зміни до рішення 23 сесії 4 скликання від 23.06.2004 № 353 "Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопськ".
Листом Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 18.07.2011 № 03/2177 на вих. № 1790/12.01-15 від 13.07.2011 "Про узгодження проекту рішення" в межах наданих Територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим повноважень узгоджено проект рішення Красноперекопської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення 23 сесії 4 скликання від 23.06.2004 № 353 "Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська".
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 05.06.2012 позивач вже звертався до Антимонопольного комітету України з інформаційним запитом №80 з аналогічними питаннями, що містяться в адміністративному позові.
Антимонопольним комітетом України позивачу надана відповідь, що положення проекту рішення Красноперекопської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення 23 сесії 4-го скликання від 23.06.2004 № 353 "Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопськ" не стосуються питань встановлення цін (тарифів), граничних норм рентабельності, не суперечать положенням Правил торгівлі на ринках та встановлюють правові підстави здійснення суб'єктами господарювання на всій території адміністративно-територіальної одиниці незалежно від організаційно-правового статусу та форми власності.
Відповідно до Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання визначено порядок обов'язкового погодження з Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що лист Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 18.07.2011 № 03/2177, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому визначені положеннями статей 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не можуть бути застосовані судом при виникненні та розв'язанні спору, що виник між сторонами.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що дії територіального відділення по узгодженню проекту рішення Красноперекопської міськради на предмет не протиріччя його положень нормам законодавства про захист економічної конкуренції не мають ніякого відношення до позивача та не зачіпають його прав, свобод та законних інтересів, а незгода позивача з окремими положеннями Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська, встановленням цін (тарифів) на послуги ринку, а також незгоди з окремими умовами в договорі повинні розглядатись у передбаченому законодавством порядку шляхом подання протоколів розбіжностей до даних договорів при їх укладенні, позовних заяв до суду про прийняття змін до вже укладених договорів або оскарження рішень Красноперекопської міської ради при наявності на то підстав та в окремих судових процесах.
Слід зазначити, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права тому що фактично позивач заявленими позовними вимогами просить визнати неправомірним узгодження рішення, а саме: листа Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 18.07.2011 № 03/2177 від 13.07.2011 "Про узгодження проекту рішення", що не поновлює прав позивача та не створює для сторін правових наслідків, оскільки лист Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 18.07.2011 № 03/2177 "Про узгодження проекту рішення" за своєю формою не є рішенням, а є інформаційним документом, який містить визначені відомості.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач, узгоджуючи проект рішення місцевого самоврядування, діяв відповідно до положень діючого законодавства з метою демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 у справі № 2а-7013/12/0170/17 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко