Копія
Іменем України
Справа № 2а-11318/11/0170/14
25.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01-02-14/77 від 04.01.13
представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 08.11.12 у справі № 2а-11318/11/0170/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000604001 від 24.06.2011 та № 0000614001 від 24.06.2011.,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000604001 від 24.06.2011, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000614001 від 24.06.2011,вирішено питання про судові витрати.
На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000604001 від 24.06.2011 та № 0000614001 від 24.06.2011.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за березень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 300756,00грн. та за квітень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 374493,00 грн. Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у Декларації за квітень 2011 року у розмірі 60613,26грн. визначена позивачем вірно та правомірно.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Як свідчать матеріали справи відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000614001 від 24.06.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 374 493,00 грн. та № 0000604001 від 24.06.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 60 613,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.
Передумовою зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став акт перевірки № 237/40-01/32785994 від 09.06.2011.
Перевіркою встановлені порушення позивачем: підпункт 14.1.18, статті 14, пункт 15.1, статті 15, пункт 200.17 статті 200, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 60 613,26 грн., та зменшено податковий кредит за квітень 2011 року на загальну суму податку на додану вартість-374 493,34 грн.
В акті перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 16.05.2011 за № 190/40-01/32785994 податковим органом зазначено, що в порушенні підпункту 14.1.18, підпункту 14.1.155, пункту 14.1, статті 14, пункту 15.1, статті 15, пункту 130.1 статті 200, пункту 201.1 статті позивачем завищено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування у декларації за березень 2011 року у сумі 9233 700,00 грн., зменшено податкового кредиту за березень 2011 року на загальну суму податку на додану вартість- 300 756,12 грн.
Відповідно до акту перевірки відповідача від 16.05.2011 № 190/40-01/32785994 відповідачем зменшено податковий кредит на суму 300756,12 грн., у тому числі, сума ризикового кредиту складає 240884,40 грн. у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту березня 2011 року сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від контрагентів, які мають стан платника у базі співставлення: « 23 -місцезнаходження не встановлено», « 9-направлено повідомлення за Ф. № 18- ОПП», « 10 - направлено запит на встановлення місцезнаходження», та 59872,08грн. сума податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентам, які не відобразили податкові зобов'язання у повному обсязі.
Актом перевірки від 09.06.2011 №237/40-01/32785994 відповідачем зменшено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 45185,93грн. через встановлені розбіжності при співставленні податкових зобов'язань контрагентів та податкового кредиту позивача на суму 329307,41 грн. у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту квітня 2011 року сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від контрагентів, які мають стан платника у базі співставлення: « 32-фактична адреса не встановлена», « 23 - місцезнаходження не встановлено», « 9-направлено повідомлення за Ф. № 18-ОПП», « 10-направлено запит на встановлення місцезнаходження».
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно пункту 198.1.статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; -дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У пункті 200.2 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3. статті 200 Податкового кодексу України).
У пункті 200.4. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті200 Податкового кодексуУкраїни).
Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У пункті 200.14 статті 200 Податкового кодексу України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо правомірності зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 374 493,00 грн. та суми зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 60 613,00 грн. у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю.
Судом першої інстанції безперечно встановлено,що у Додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до Декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту у квітні 2011 року віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 274493,34грн., які сформовано у зв'язку із здійсненням господарських взаємовідносин з наступними підприємствами: ТОТ "Рембудмонтаж","ТОВ "Укртекстиль", ТОВ "Аеліта", ТОВ "ПВК "Сплав", ТОВ "ІН-Веста", ТОВ "Нові технології плюс", ТОВ «Панда-1», ТОВ "Медаллат", ТОВ "Авант Трейд", ТОВ "Агролюкс ЛГ", ТОВ " Туристична компанія "Київський супутник", ДП "Готель "Затишок" ДАТ "БК"Укрбуд", ТОВ "7 Днів", ТОВ "Підприємство "Агросервіс", ТОВ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів", ПП "Сага", ПАТ "Готель "Мир", ПАТ "Готель "Салют", ВАТ "Укрнафта", ТОВ "Дорі", ТОВ "П.А.Л.А.Д.А.", ТОВ "Харківські геоінформаційні системи", ТОВ "Южхімресурси", КП "Готель "Україна", ПП Готельно-ресторанний комплекс"Апельсин", ПП "Веста-Сервіс", ТОВ "Готель "Харків", Державне територіально- галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", ВАТ "Готельний комплекс "Мир", ПАТ "Готельний комплекс "Бротислава", ПАТ "Одесавтотранс", ПАТ ""Миколаївське областне підприємство автобусних станцій", ТОРВ "Транспорта нампанія "САТ", ТОВ "Бізнес-центр Буковіна", ПП "Діпром", ТОВ "Торгівельна компанія "Полісся-продукт", ВАТ "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", ДП "Гарантія маркет", КП "Київтранспаксервіс", ТОВ "Альянс холдінг", Українгське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", ТОВ "Євроекспрес", ТОВ "ЕКО", ДП "Інформаційно- видавничий центр ДПА України", ТОВ "МІС", ТОВ "Центросервис", ТОВ "Євромета", ТОВ "Металург Трейд", ТОВ "Торгівельний Дім "Вікові традиції", ТОВ "Євро-Цемент", ТОВ "Новатек-Електро", ТОВ "Торгівельна компанія "Блавтоком", ТОВ "Хекрсонавтотранс", ТОВ "Енергетичні Системи".
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 374 493,00грн., оскільки усі господарські операції у квітні 2011 року підтверджені відповідними податковими накладними. Отримані податкові накладні складені відповідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу особами, зареєстрованими як платники податку, відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновки щодо завищення сум по кредиту у розмірі 374 493,34 грн. та завищення бюджетного відшкодування у сумі 60 613,26грн.первинними документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджені.
Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у Декларації за квітень 2011 року у розмірі 60 613,26 грн. визначена позивачем вірно та правомірно.
Як вбачається з матеріалів справи судом була призначена судово-економічна експертиза з питання підтвердження документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновків відповідача, які викладені в акті перевірки.
Судова колегія дослідивши висновок експерту №04/12, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.
Експертизою встановлено, що висновки, за Актом перевірки №237 від 09.06.2011 щодо завищення сум податкового кредиту у розмірі 374 493,34 грн. та завищення бюджетного відшкодування у сумі 60 613,26грн. ервинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджені.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивач включив правомірно до складу податкового кредиту за березень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 300756,00грн. та за квітень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 374493,00 грн. Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у Декларації за квітень 2011 року у розмірі 60613,26 грн. визначена позивачем вірно та правомірно. Отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг, робіт) відбулося та оплата за придбані товари (роботи, послуги) підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Використання отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у господарській діяльності підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011:№ 0000604001 та № 0000614001, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 у справі № 2а-11318/11/0170/14 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко