"25" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/58810/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.
за участю представників сторін:
позивача -Гордєєва А.А.
відповідача-1 -Насєки М.В.
прокуратури -Клюге Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012
та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2011
у справі № 2-а-2553/11/217
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод»
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління державного казначейства України у Херсонській області
за участю Прокуратури Херсонської області
про визнання неправомірними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість
Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічний завод»звернулось до суду, з урахуванням об'єднань адміністративних позовів в одне провадження, та відмови від частини позовних вимог, з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001550700 від 06.05.2011, № 0001560700 від 06.05.2011, № 0001540700 від 17.05.2011, № 0002030700 від 19.07.2011; стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року в сумі 21 882 844 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Механічний завод»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період травень-липень, вересень-грудень 2010 року, січень 2011 року в загальному розмірі 21 882 844 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума бюджетного відшкодування, яка стягується за позовом в розмірі 21 882 844 грн. є частиною бюджетного відшкодування, заявленого позивачем до відшкодування на свій банківський рахунок згідно податкових накладних з ПДВ, доданих до них розрахунків суми бюджетного відшкодування та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування: за травень 2010 року в сумі 3 127 289 грн., за червень 2010 року в сумі 2 131 841 грн., за липень 2010 року в сумі 4 189 106 грн., за вересень 2010 року в сумі 2 148 950 грн., за жовтень 2010 року в сумі 2 980 866 грн., за листопад 2010 року в сумі 2 366 617 грн., за грудень 2010 року в сумі 2 486 056 грн., за січень 2011 року в сумі 2 452 119 грн.
При проведенні податковим органом перевірок позивача у квітні, липні 2011 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.4 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення бюджетного відшкодування та податкового кредиту, в зв'язку з неможливістю підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій по ланцюгу постачання товарів, а також через неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаних ним відходів та брухту кольорового металу, відсутність сплати ПДВ митним органам в грудні 2010 року, про що складено відповідні акти перевірок від 26.04.2011 № 1329/07-0/30667065, від 28.04.2011 № 1377/07-0/30667065, від 19.07.2011 № 2537/07-0/30667065.
На підставі результатів вказаних перевірок, ДПІ у м. Херсоні були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001550700 від 06.05.2011 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9 562 748,37 грн.,
- № 0001560700 від 06.05.2011 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 1 398 835 грн.;
- № 0001540700 від 17.05.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 2 452 119 грн.
- № 0002030700 від 19.07.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 1 686 365,70 грн.
На формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у квітні, травні, червні, липні, жовтні та листопаді 2010 року вплинули взаємовідносини позивача з безпосереднім постачальником ТОВ «Южспецсплав», у серпні 2010 року взаємовідносини позивача з безпосередніми постачальниками ТОВ «Сайтекс-М», ПП «Краун-С», ПП «Проммет-М», ПП «Контур-Прим», які поставляли позивачу лом кольорових металів для здійснення його господарської діяльності -лиття алюмінієвих сплавів.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, витрати по сплаті податку на додану вартість позивачем та здійснення зазначеної оплати постачальникам товару у попередньому звітному періоді підтверджено відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями та реєстрами платіжних доручень.
Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем-1, підтверджується дослідженими судами матеріалами справи. При цьому будь-які порушення такими постачальниками вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.
Щодо порушення позивачем п. 198.4 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з завищенням податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 1 979 450,24 грн., та у зв'язку з завищенням суми ПДВ, заявленої до відшкодування у січні 2011 року у розмірі 2 452 119 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
При цьому, відповідно до п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Операції з придбання позивачем відходів та брухту кольорового металу у підприємств-постачальників мали місце у грудні 2010 року, тому формування податкового кредиту грудня 2010 року, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем здійснювалось за правилами Закону України «Про податок на додану вартість».
У зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України з 01.01.2011, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2014.
Як встановлено матеріалами справи, основним видом діяльності позивача є виробництво алюмінію, оброблення металевих відходів та брухту з подальшою реалізацією на експорт.
Оскільки, позивач не здійснює такого виду діяльності як постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, на нього, як на платника податку на додану вартість не розповсюджуються положення п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України за операції, які були здійсненні у грудні 2010 року.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно платіжного доручення від 23.12.2010 № 8747 на суму 392 000 грн., позивачем сплачено мито та податок на додану вартість на підставі належним чином оформленої вантажно-митної декларації № 508000009/2010/010027 від 24.12.2010, за імпортним контрактом № 106 від 31.03.2010, укладеним між ТОВ «Механічний завод»та компанією Metals and Minerals import & Co.LTD (Китай).
Вказане свідчить про відсутність порушення зі сторони ТОВ «Механічний завод»положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про протиправність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень та наявність права у ТОВ «Механчіний завод»на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 21 882 844 грн.
Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012 та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний