Ухвала від 28.02.2013 по справі 2а-1538/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

28 лютого 2013 року м. Київ К/9991/78290/12

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012

у справі № 2а-1538/10

за позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012.

Крім того, скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а-1538/10 та надав доводи в обґрунтування причин пропуску строку подання касаційної скарги на оскаржувані рішення.

Перевіривши доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суддя-доповідач дійшов висновку щодо обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення

Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Відтак, суддя-доповідач вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись ч. 1 ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а-1538/10.

3. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а-1538/10 відмовити.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Лосєв

Попередній документ
29789978
Наступний документ
29789980
Інформація про рішення:
№ рішення: 29789979
№ справи: 2а-1538/10
Дата рішення: 28.02.2013
Дата публікації: 07.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: