"10" серпня 2010 р. справа № 2а-1312/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Чепурнова Д.В. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дитині війни», -
У жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просила суд відновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати бездіяльність відповідача в ненарахуванні та невиплаті їй щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, противоправною, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 червня 2009 року включно в сумі 4544,70грн., зобов'язати відповідача нараховувати соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії (а.с.2-3).
Постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року пенсії із підвищенням у розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог повністю. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється. Посилались на неможливість застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказували на те, що позивачка пропустила строк для звернення до суду.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення №НОМЕР_1 з відповідною відміткою в ньому (а.с.10).
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, "дітям війни" підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги той факт, що Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік втратили чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Сторонами визнано, що управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області будь-яких дій, пов'язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивачки права на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно.
При цьому слід зазначити, що частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, на думку колегії суддів, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії, як "дитині війни", на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року, з наступних підстав.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме : у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Отже, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 22 травня 2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії ОСОБА_1, як "дитині війни", здійснено не було.
В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою не пропущено строк на звернення до суду. При цьому послався на те, що згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Так, відповідно ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа "Стаббігс та інш. Проти Великобританії"рішення від 22.10.1996р., "Девеер проти Бельгії"рішення від 27.02.1980р.).
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов, в якому заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008 роки подано до суду 30.07.2009р., тобто з пропуском встановлено строку звернення до суду.
Представник відповідача, подав до суду заперечення на адміністративний позов в яких наполягав на відмові у задоволенні позову, в тому числі, і з підстав пропуску позивачкою річного строку звернення до суду (а.с.16-19).
В обґрунтування причин пропуску строку позивачка зазначала, що про порушення своїх прав вона дізналася у травні 2009 року від інших пенсіонерів, у зв'язку з чим не мала можливості звернутися до суду у визначені законом строки.
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, суд може визнати причину пропущення строку звернення до суду поважними. Проте, обґрунтованих причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом про захист порушених прав, позивачка не надала.
Колегія суддів вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивачку можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивачка вважала, що діями чи бездіяльністю порушуються її права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивачка знала розмір цих виплат і в разі незгоди мала право звернутися до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішення Конституційним судом.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за 2007 рік, 2008 рік, порушив вимоги процесуального законодавства, не застосувавши встановлений річний строк звернення з позовом до суду, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивачки з позовом до суду (06.10.2009р.) та враховуючи те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з тих підстав, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачці підвищення пенсії відповідно до ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 06.10.2008 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн. Відповідач у 2009 році не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»N 2154-VI від 27.04.2010 встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Пенсія позивачці призначена довічно, зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" після 22 травня 2008 року не вносились, що свідчить про право позивачки на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і в подальшому.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 06 жовтня 2008 року та в подальшому, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб'єкта владних повноважень, а саме, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни»не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян -є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області -задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність -скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 06 жовтня 2008 року та в подальшому, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за мінусом раніше отриманих сум за цей період.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та за період з 22 травня 2008 року по 05 жовтня 2008 року, включно, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність - відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Повний текст постанови виготовлено 11 серпня 2010 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: Д.В.Чепурнов
А.В.Суховаров