"26" квітня 2011 р. справа № 2а-1595/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни - незаконними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 19 лютого 2009 року по 05 березня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії за вказаний період. В решті позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Василівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року в частині задоволених позовних вимог, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється. Посилались на неможливість застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала, постанову суду не оскаржувала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: у 2008 році - статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України «.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії як «дитині війни»за 2009 рік. Адже, відповідно до вимог ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн. Зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році та станом на час апеляційного розгляду справи не вносились, постанов Кабінетом Міністрів України, які б визначали інший порядок та розміри виплати відповідної допомоги - не приймалось, пенсія позивачці призначена довічно.
У зв'язку із тим, що згідно ст. 99 КАС України, на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КАС України, на час виникнення спірних правовідносин, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову ОСОБА_1 в задоволенні частини її позовних вимог у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Позивачка в цій частині постанову суду не оскаржувала.
Тому, враховуючи дату звернення позивачки до суду першої інстанції з адміністративним позовом, а саме 19 лютого 2010 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці саме з 19 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» N 2154-VI від 27.04.2010 встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідач у 2010 році не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому дії відповідача за вказаний період також були протиправними.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб'єкта владних повноважень, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни»не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян -є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко