"21" квітня 2011 р. справа № 2а-1892/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області
на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2010 року, прийняту у порядку скороченого провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області, в якому просила суд визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною і відновити пропущений строк позовної давності для захисту порушеного права на доплату пенсії; визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області по недоплаті їй підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18.11.2004 р.); зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату їй підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 18.11.2004 р.) з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2010 року, прийнятою у порядку скороченого провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області з 01 січня по 30 вересня 2010 року щодо нарахування ОСОБА_1 коштів, як особі, що набула статусу «дитина війни», відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня по 30 вересня 2010 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей період.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала, постанову суду не оскаржувала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Однак, вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в заперечені на позовну заяву відповідач наполягав на застосуванні положень ст. 99,100 КАС України (а.с.7).
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інш. Проти Великобританії" рішення від 22.10.1996 р., "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980р.).
Тому, враховуючи дату звернення позивачки до суду першої інстанції з адміністративним позовом, а саме 18 жовтня 2010 року, суд першої інстанції повинен був зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , починаючи з 18 квітня 2010 року. Позовні вимоги з 01 січня 2010 року по 17 квітня 2010 року, включно слід залишити без розгляду.
Так, відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»N 2154-VI від 27.04.2010 встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі : з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Оскільки нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, виходячи із заробітку та стажу позивачки, надалі нараховуються певні надбавки, на які має право позивачка, у тому числі і підвищення до пенсії, як дитині війни. Відповідно до таких розпоряджень сам відповідач проводить нарахування вищевказаного підвищення у спірному розмірі з конкретної дати і довічно.
Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо нарахування позивачці довічно підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому, ніж 30 мінімальної пенсії за віком, тобто, з порушенням положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є неправомірними.
З огляду на те, що пенсія за віком позивачці призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також відповідачем позивачу призначалось довічно, змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2010 року -скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити їй підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2010 року по 17 квітня 2010 року включно - залишити без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" -протиправними
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 18 квітня 2010 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та забезпечити її виплату за мінусом сум, отриманих за вказаний період.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко