27 лютого 2012 року справа № 2а-714/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області на постанову Розівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити йому різницю за період з 15 грудня 2010 року по теперішній час.
Постановою Розівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2011 року визнано протиправними дії відповідача щодо виплати підвищення пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення до пенсії за період з 15 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову та відмовити в задоволенні позову, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права, а висновки щодо перерахунку доплати до пенсії не відповідають бюджетному законодавству.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Тобто, було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010 року встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -825 грн., з 1 квітня -839 грн., з 1 липня -843 грн., з 1 жовтня -861 грн., з 1 грудня -875 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідач у зазначений період не нараховував та не виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому дії відповідача за вказаний період були протиправними.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як "діти війни" не застосовується, а крім того, згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій "дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і тому Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є хибними та спростовується вищенаведеними висновками.
Колегія суддів вважає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, бо це суперечить вимогам ст. 46 Конституції України та Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Керуючись ст. 183-2, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області залишити без задоволення
Постанову Розівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2011 року залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: Д.В. Чепурнов
С.В. Сафронова