"08" квітня 2011 р. справа № 2-5827/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року у справі № 2-5827/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії, -
09 серпня 2010 року позивач, в порядку положень ЦПК України, звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.17-20), просив суд поновити термін позовної давності для стягнення недоплаченої пенсії як пропущений з поважних причин; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська по відмові в перерахунку державної і додаткової пенсії, як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок і призначити йому державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 вищевказаного закону з 01.08.2007 року; зобов'язати відповідача здійснити виплату недоплаченої пенсії за період з 01.08.2007 року до початку виконання рішення суду; зобов'язати відповідача здійснювати перерахунок пенсії згідно ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»при підвищенні мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач проти позову заперечував.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності -основну та додаткову, відповідно до ст.ст. 50.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з 01 серпня 2007 року по 11 жовтня 2010 року. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилались на те, що пенсія позивачу була обрахована у відповідності до законодавства України.
ОСОБА_1 також не погодився з постановою суду першої інстанції, просив змінити її та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії та призначити йому пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01 серпня 2007 року та зобов'язати відповідача здійснити виплату недоплаченої пенсії за період з 01 серпня 2007 року до початку виконання рішення суду та зобов'язати відповідача здійснювати перерахунок пенсії згідно ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»при підвищенні мінімального розміру пенсії за віком.
Заперечень на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 не надходило.
Заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції від Управління не надходило.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, йому встановлена 3 група інвалідності, щодо якої встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою та він отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 групи за шифром 335, що визнається сторонами, та сумнівів щодо достовірності вказаних обставин у суду не виникає (а.с.49-50, 54-57).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено порушення положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо розміру призначення державної та додаткової пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Закону № 796 визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1,2,3 та 4 категорій у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до першої категорії, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796 в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не постанова Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року та інші постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
При цьому колегія суддів зазначає, що положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»де визначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, згідно положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, у розмірах, які визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01 серпня 2007 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає,що судом першої інстанції у 2008 році невірно визначено період, який дії відповідача були неправомірними, та з якого часу слід зобов'язувати відповідача проводити нарахування пенсії позивачу у розмірах, про які він зазначає.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які набрали чинності з 01.01.2008р. Статтею 54 Закону № 796-ХІІ з 01.01.2008р. передбачено, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по ІІІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для інвалідів ІІ групи -200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 50 названого Закону передбачено, що особам , віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і виплачується для осіб, що належать до категорії 1: інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для інвалідів ІІ групи -20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, з 01.01.2008р. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено інші розміри пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 вказані зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційним.
Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами, які внесено Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв в період часу з 01.01.2008р. по 22.05.2008р.
У період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. ОСОБА_1 отримував пенсію, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткову пенсію у розмірах не менших, ніж ті, які були встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами, які внесено Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, у період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. дії управління ПФУ були правомірними, оскільки вони відповідали вимогам діючого на той час законодавства та узгоджувались з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини за період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р., ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також суд першої інстанції, постановляючи рішення по даній справі у жовтні 2010 року, не вирішив питання щодо зобов'язання відповідача при зміні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», робити в подальшому відповідний перерахунок його пенсії у розмірах, передбачених статтями 50,54 вищевказаного Закону та безпідставно обмежив строк зобов'язання відповідача нараховувати позивачу державну та додаткову пенсію у розмірах, передбачених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» певним строком.
Оскільки, після 22 травня 2008 року, тобто , після відновлення положень статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у попередній редакції та з урахуванням того, що до цього часу ніяких змін до вказаного Закону не вносилось, група інвалідності позивачу призначена довічно, пенсія нараховується також довічно, права позивача підлягають поновленню відповідно до положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється постійно з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму та довічно, проти чого не заперечує і відповідач, попередньо призначивши пенсію позивачу довічно, але у розмірах, менших, ніж це передбачено Законом № 796.
При розгляді справи апеляційний суд керувався пунктом 9 оглядового листа Вищого Адміністративного Суду України від 14.08.2008 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення»та листом Вищого Адміністративного Суду України №910/13/13-09 від 17.06.2009
Керуючись п. 3 ст. 198, п.4 ч.1 ст.. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська -задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі, передбаченому статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог п.4 ст.54, ст..50, п.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: держаної пенсії - у розмірі шести мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю -у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком , обрахованих з застосуванням положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року до змін в законодавстві, що регулюють спірні правовідносини, за мінусом отриманих ним сум за вказані періоди та забезпечити їх виплату.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим