"18" лютого 2011 р. справа № 2-6723/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», -
30 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просила суд визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період 2007-2010 років -неправомірною; визнати право на отримання невиплаченої державної соціальної допомоги, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за відповідний період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року; зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за 2007-2010 роки у сумі 3627,68 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору у сумі 08 грн. 50 коп. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., а разом 45 грн. 50 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється. Посилались на неможливість застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала, рішення суду не оскаржувала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційний перегляд даної справи проводиться за нормами КАС України з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року та відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30.12.2010 року та з урахуванням часу направлення справи до апеляційного адміністративного суду і відкриття апеляційного провадження..
При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року встановлено, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року та ЦПК України, визнані неконституційними та такими, що втратили чинність з 09 вересня 2010 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
З вказаного слідує, що з 09.09.2010 року відновлено положення п.3 ст.18 КАС України в попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», отже, з указаного часу розгляд усіх адміністративних справ у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг проводиться в порядку адміністративного судочинства та за нормами КАС України.
Суд першої інстанції вказані положення Закону не врахував, постановив рішення за нормами ЦПК України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права і, у відповідності до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування такого рішення та ухвалення нової постанови по суті заявлених вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги той факт, що Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік втратили чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, у розмірах не менше 30% мінімальної пенсії за віком.
Сторонами визнано, що Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області будь-яких дій, пов'язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачці з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило, що свідчить про протиправність дій відповідача за указаний період та право позивачки на поновлення порушених прав шляхом зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачці у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи питання щодо строків проведення такого перерахунку, колегія суддів зазначає, що звернення особи до 09 вересня 2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного ЦПК України, яка не була розглянута у зв'язку з ухваленням Конституційним судом України рішення від 09 вересня 2009 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду (лист Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року).
За таких обставин колегія суддів вважає, що порушені права позивачки у 2007 році підлягають поновленню шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому слід зазначити, що частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, на думку колегії суддів, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімального розміру пенсії за віком.
Щодо поновлення порушених прав позивачки у 2008 році, колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Отже, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 22 травня 2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії ОСОБА_1 як "дитині війни" здійснено не було, що свідчить про те, що відповідач продовжує діяти протиправно і після 22.05.2008 року, хоча змін до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносилось, правовий статус позивачки не змінився, а пенсія призначена довічно.
Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008р. встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що порушені права позивачки підлягають поновленню шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»N 2154-VI від 27.04.2010 встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідач у 2010 році не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому дії відповідача за вказаний період також були протиправними.
Згідно статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі : з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
З огляду на те, що пенсія за віком позивачці призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також відповідачем позивачці призначалось довічно, змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 01 січня 2010 року та в подальшому, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни ", визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб'єкта владних повноважень, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як "діти війни " не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій "дітей війни " здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян -є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області -задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня -скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" -протиправними
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та з урахуванням норм ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та забезпечити її виплату за мінусом сум, отриманих за вказаний період.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко