25.02.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц/797/624/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Бессараб Л.М.
Категорія 44 Доповідач в апеляційній
інстанції Алєєва Н.Г.
25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючої - Алєєвої Н.Г.,
суддів - Саліхова В.В., Моцного М.В.,
за участю:
секретаря - Лашкевич Н.О.,
позивача - ОСОБА_4,
представника позивача - ОСОБА_5,
відповідача - ОСОБА_6,
представника відповідача - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 12 жовтня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволений. ОСОБА_6 визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що протягом 10 років відбував покарання, в зв'язку з чим не проживав в квартирі АДРЕСА_1. Правовідносини сторін регулюються ст.405 ЦК України, а не ст.71 ЖК України як зазначено в рішенні суду. Задовольняючи позов суд належної оцінки цим фактам не дав.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню.
З представлених сторонами та досліджених в апеляційній інстанції попередніх судових рішень убачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_4 являлась членом житлово-будівельного кооперативу «Будівник-2» та в 1995 році отримала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, в якій подружжя сумісно проживало до 2002 року. В період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя виплачений пай за вказану квартиру в сумі 450,68 грн., з якого частина ОСОБА_6 складає 225,34 грн. (450,68:2=225,34). З серпня 2002 року ОСОБА_6 в названій квартирі не проживає, так як 15.08.2002р. був взятий під варту в зв'язку з обвинуваченням в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а 21.02.2003р. вироком Гагарінського районного суду м.Севастополя засуджений до 10 років позбавлення волі за умисне вбивство сина позивачки ОСОБА_8.(а.с.58). Від відбування покарання ОСОБА_6 звільнений 20.04.2012р.. (а.с.30).
В травні 2003р. ОСОБА_4 розірвала шлюб, в грудні 2004р. за рахунок особистих коштів повністю виплатила пайові внески за квартиру і в листопаді 2005р. поділила майно (вступивше в законну силу рішення Гагарінського районного суду від 23.11.2005р.), та 22.06.2007р. оформила на себе „Свідоцтво про право власності" на квартиру (а.с.5).
З тексту позовної заяви видно, що 11.09.2007р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право на проживання в квартирі по підставам ст.71 ЖК України, хоча правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються ч.2 ст.405 ЦК України, тобто позивачкою обраний неправильний спосіб захисту свого права.
Оскільки позов по ч.2 ст.405 ЦК України не пред'являвся і судом не розглядався, ст.71 ЖК України на правовідносини сторін не поширюється, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову. При цьому, колегія враховує і той факт, що ОСОБА_4 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом в порядку ст.405 ЦК України.
Керуючись викладеним, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м.Севастополя від 12 жовтня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 м.Севастополя.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в 20 денний строк.
Головуюча: /підпис/ Н.Г. Алєєва
Судді: /підпис/ В.В. Саліхов
/підпис/ М.В. Моцний
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва