"06" березня 2013 р. Справа № 5002-20/1489-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач)
Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Артек-Союз"
на постанову та на рішенняСевастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року господарського суду Автономної республіки Крим від 20.08.2012 року
у справі господарського судуАвтономної республіки Крим
за позовомВійськового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України 2. Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України 3. Військової частини А 2091
доПриватного підприємства "Артек-Союз"
простягнення 19 413,14 грн.
в засіданні взяли участь представники:
- прокурора:не з'явились;
- МОУ: - ЄКЕЧР МОУ: - ВЧ А2091:не з'явились; не з'явились; не з'явились;
- відповідача:не з'явились;
У травні 2012 року заступник військового прокурора Євпаторійського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Артек-Союз" про стягнення 19 413,14 грн. заборгованості за договором на використання електроенергії від 13.05.2010 року № 35/10э та штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 20.08.2012 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Артек-Союз" на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме, його структурного підрозділу -Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, заборгованість у розмірі 19 021,54 грн., пеню в розмірі 219,68 грн., 3% річних - 171,92 грн., стягнуто з відповідача на користь державного бюджету судові витрати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 20.08.2012 року скасовано частково, а саме в частині стягнення сум пені та 3% річних. Резолютивну частину викладено в новій редакції, відповідно до якої, позов задоволено частково, стягнуто з ПП "Артек-Союз" на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме, його структурного підрозділу -Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованість у розмірі 19 021,54 грн., 3% річних - 15,48 грн. та пені 78,84 грн. З відповідача стягнуто на користь державного бюджету судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПП "Артек-Союз" подало касаційну скаргу, в якій просить визнати недійсним договір про використання електроенергії №35/10 э від 13.05.2010 року, а також просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року та рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 20.08.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2004 року між ВАТ "Крименерго" (постачальник) та військовою частиною А2091 (споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №137. У подальшому, цей договір був викладений у новій редакції, згідно додаткової угоди до нього від 30.01.2006 року, відповідно до якої, ВАТ "Крименерго" (як постачальник) постачає електричну енергію ВЧ А2091 (як споживачу), а квартирно-експлуатаційна частина Євпаторійського району (платник), як розпорядник грошових коштів, оплачує постачальнику за споживача її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього (п.1 договору)
У подальшому, 13.05.2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району (платник), ПП "Артек-союз" (субспоживач) та ВЧ А2091 (споживач) укладено договір на використання електроенергії №35/10э, зі строком дії до 31.12.2010 року, відповідно до умов якого, споживач одержує електричну енергію від Чорноморського РЕМ відповідно до договору №137 від 27.12.2004 року, а субспоживач - частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх об'єктів - військового містечка №1, загальною площею - 300,9 кв. м. та здійснює оплату за використану електроенергію на розрахунковий рахунок або постачальника або платника (п. 1.1 договору).
Відповідно до п.6.1 договору від 13.06.2010 року, облік електричної енергії, спожитої субспоживачем здійснюється по приладах обліку відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ. Рахунок за спожиту субспоживачем електроенергію нараховується платником на підставі наданої споживачем і погодженої з субспоживачем довідки про фактичне використання електроенергії. Звірення розрахунків між платником і субспоживачем здійснюється щомісяця шляхом складення двостороннього акту (п.6.4, п.6.6 договору).
Відповідач зобов'язаний здійснювати 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку, який надається щомісячно до 17 числа (п.6,4, п.6.5 договору).
Судами встановлено, що з березня 2011 року, відповідач припинив здійснювати оплату використаної електроенергії.
Судами також було встановлено, що у зв'язку з відмовою представника ПП "Артек-союз" підписувати акти про об'єми спожитої електричної енергії, представниками споживача (в кількості трьох осіб) складались акти перевірки використання електричної енергії з фіксуванням показів лічильника станом на початок та кінець облікового періоду, на підставі яких, позивачем за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року відповідачу було нараховано заборгованість у розмірі 19 021,54 грн., про сплату якої відповідачу направлялись відповідні рахунки. Зазначений борг відповідач не оплатив.
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
За наведених обставин, приймаючи до уваги встановлені судами обсяги спожитої відповідачем електроенергії, які ним спростовані не були, та враховуючи неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на використання електроенергії №35/10э від 13.05.2010 року, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, про наявність підстав для стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 19 021,54 грн.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та пені, то колегія суддів також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове їх задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 6.7 договору № 35/10э від 13.05.2010 року на використання електроенергії встановлено, що за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до ст. 625 ЦК України, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пунктів 1.3, 6.5 зазначеного договору, оплата електроенергії здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок постачальника за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1163 споживача, при чому останній здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника.
Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд вірно встановив, що нарахування сум пені та 3% річних повинно бути здійснено після закінчення 10-ти денного строку з дня отримання відповідачем рахунку. Відповідно з цим, суд апеляційної інстанції правомірно здійснив перерахунок спірних сум починаючи з 11 дня, коли відповідачем були отримані відповідні рахунки та стягнув 15,48 грн. - 3% річних і 78,84 грн. - пені.
Щодо посилань скаржника на відсутність відповідної ліцензії у Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на виробництво, постачання, передачу електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 3.2, 7.6 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.04.2011 року №215, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України. Військові частини забезпечуються електроенергією від електричних мереж і електростанцій підприємств Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України не є енергопостачальною організацією або суб'єктом електроенергетики, як це визначено ст.ст.1, 2 Закону України "Про електроенергетику". Згідно договору № 35/10э від 13.05.2010 року, Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України не веде господарської діяльності з постачання, виробництва, або передачі електричної енергії, а також не здійснює постачання, виробництво, та передачу електричної енергії, а лише сплачує за її споживання військовими частинами на підставі виданих ВАТ "Крименерго" рахунків, який і є постачальником електроенергії.
Від власних електроустановок квартирно-експлуатаційного відділу і військових частин, електроенергія приватному підприємству "Артек-Союз" не поставляється.
Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Щодо інших доводів скаржника, викладених в касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5002-20/1489-2012 залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
В.І. Студенець