Постанова від 05.03.2013 по справі 5019/59/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 5019/59/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача),

Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргуПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії

на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року господарського суду Рівненської області від 02.10.2012 року (в частині визнання кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном")

у справі господарського суду№ 5019/59/12 Рівненської області

за заявоюЗАТ "Рівнеукроптбакалія"

доЗАТ "Рівнеукроптбакалія"

провизнання банкрутом

розпорядник майна Зух О.С.

за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.01.2012 року порушено провадження у справі №5019/59/12 про банкрутство за заявою боржника ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Законом) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.02.2012 року введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мельник І.А., зобов'язано боржника у десятиденний строк з дня винесення даної ухвали подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Рівнеукроптбакалія", розпорядника майна зобов'язано у строк до 25.04.2012 року подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника (том 1, а.с. 72 - 74).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.10.2012 року (суддя Миханюк М.В.) визнано вимоги ТОВ фірми "АТП-15101" до ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" в сумі 3 582 192, 31 грн. основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта, 269 570, 36 грн. штрафних санкцій та пені - черговість задоволення вимог - шоста, 1073 грн. судового збору - черговість задоволення вимог - перша, визнано вимоги ПП "Метроном" з грошовими вимогами в сумі 2 185 274, 59 грн. основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 6 656 651 грн. штрафних санкцій та пені - черговість задоволення вимог - шоста, 1073 грн. судового збору - черговість задоволення вимог - перша, зобов'язано розпорядника майна боржника включити в реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" визнані судом вимоги ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном", відхилено клопотання ПАТ "Західінкомбанк" вих.№172 від 29.05.2012 року про витребування доказів, залишено без розгляду клопотання ПАТ "Західінкомбанк" вих.№171 від 28.05.2012 року про заміну розпорядника майна боржника, припинено повноваження розпорядника майна ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" арбітражного керуючого Мельник І.А., призначено розпорядником майна ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" арбітражного керуючого Зуха О.С., розгляд кредиторських вимог ПАТ "Західінкомбанк" до ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" відкладено (том 2, а.с. 106 - 111).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 02.10.2012 року в частині визнання кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії №172 від 29.05.2012 року про витребування доказів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Демидюк О.О., суддів: Огороднік К.М., Бригинець Л.М.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.10.2012 року у справі №5019/59/12 змінено в частині визнання грошових вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" до боржника ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" та викладено пункти 1 та 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

"1. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АТП-15101" до боржника у сумі 2 780 587 грн. 15 коп. - основної заборгованості за договорами про надання безпроцентної позики та оренди обладнання - черговість задоволення вимог - четверта, 213 005 грн. 98 коп. - штрафних санкцій та пені - черговість задоволення вимог - шоста, 1073 грн. - судового збору - черговість задоволення вимог - перша. В решті заявлених вимог - відмовити.

2. Визнати вимоги Приватного підприємства "Метроном" до боржника у сумі 1 464 923 грн. 56 коп. основної заборгованості - черговість задоволення вимог - четверта, 1073 грн. - судового збору - черговість задоволення вимог - перша. В решті заявлених вимог - відмовити." (том 3, а.с. 65 - 75).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.12.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 02.10.2012 року в частині визнання кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном", аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 14, 15 Закону, статей 38, 43, 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

При цьому, скаржник зазначив про те, що суд першої інстанції визнав кредиторські вимоги ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" до боржника ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" на підставі копій документів, складених про ймовірне ведення господарської діяльності в період, коли згідно протоколів зборів акціонерів боржника зазначалось про те, що він припинив ведення господарської діяльності, частина документів не засвідчена належним чином, та необґрунтовано відхилили клопотання скаржника про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України. Також скаржник доводив порушення апеляційним судом норм Конституції України та статті 43 ГПК України, які полягали в ненаданні оцінки обставинам невиконання ТОВ фірмою "АТП-15101" та ПП "Метроном" вимог ухвал апеляційного господарського суду від 09.11.2012 року та 05.12.2012 року про надання суду для огляду оригіналів документів, що підтверджують спірні кредиторські вимоги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 17.12.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 02.10.2012 року в частині визнання кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 14, частиною 2 статті 15 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнавались ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами. Непідтвердження грошових вимог кредитором належними доказами може бути підставою для відмови у визнанні грошових вимог такого кредитора.

Частиною 1 статті 32 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Частиною 1 статті 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.04.2012року шляхом надіслання поштового відправлення, до господарського суду надійшла заява №25 від 20.04.2012року ТОВ фірми "АТП-15101" про визнання конкурсних грошових вимог на суму 1 535 308,81 грн., а зокрема: 3 656 615,78 грн. основного боргу, 183 584,48 грн. штрафних санкцій та пені та 1094 грн. судового збору (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101", а.с. 1-42). Заявою №109 від 10.05.2012 року кредитор розшифрував суму конкурсних грошових вимог по окремих договірних зобов'язаннях та просив визнати в цілому його грошові вимоги на суму 3 854 539,94 грн., з яких 3 021 448,28 грн. основного боргу, 396 129, 48 грн. інфляційних, 164 614,55 грн. річних та 272 367,63 грн. (том 1, а.с. 120 - 130). Уточненням до заяви №115 від 25.05.2012 року ТОВ фірма "АТП-15101" погодилась з частковим визнанням розпорядником майна його грошових вимог до боржника та просило включити до реєстру вимог кредиторів такі конкурсні вимоги: 3 582 192,31 грн. основного боргу, інфляційних та річних, як вимоги четвертої черги, 269 570,36 грн. неустойки, як вимоги шостої черги та 1073грн. судового збору, як вимоги першої черги.

Зазначені вимоги ТОВ фірми "АТП-15101" було визнано судом першої інстанції.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що між боржником (замовником) та ТОВ фірма "АТП-15101" (підрядником) було укладено Договір підряду від 06.05.2009 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався пошити для замовника "одяг та інші текстильні вироби", а замовник - оплатити їх вартість. Судом встановлено, що ТОВ фірма "АТП-15101" було виставлено замовнику (боржнику) ряд актів до оплати, а саме: акти здачі-приймання робіт №РВ00327 від 08.06.2009 року, №РВ 00411 від 23.07.2009 року, №РВ 00525 від 31.08.2009 року, №РВ00672 від 14.10.2009 року, №РВ00772 від 29.10.2009 року, на загальну суму 992 088,60 грн. Замовником виконані роботи були частково оплачені на суму 25 000 грн. (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101 "а.с. 11-12). Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство заборгованість боржника перед ТОВ фірмою "АТП-15101" за Договором підряду від 06.05.2009 року становить 1 292 691 грн. 68 коп., а саме: 967 088, 60 грн. основного боргу, 160 972, 81 грн. інфляційних, 64 145, 79 грн. 3% річних та 100 484, 48 грн. пені.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції. Разом з тим, суди не дослідили правової природи зазначеного договору, предметом якого визначено пошиття одягу та текстильних виробів, що містить елементи договору постачання та зумовлює доказування обставин передачі виготовлених речей згідно товаро-розпорядчих документів (накладних) відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України. Матеріалами поданих грошових вимог не підтверджується доведення кредитором обставин передачі виготовленого одягу (текстильних виробів) товаро-розпорядчими документами.

Також спірні грошові вимоги обґрунтовувались наявністю у боржника заборгованості перед ТОВ фірмою "АТП-15101" за Договором безпроцентної цільової позики від 30.10.2009 року в сумі 242 617, 13 грн., в тому числі 200 000 грн. основного боргу, 25 533, 57 грн. інфляційних, 9 189, 04 грн. 3% річних та 7 894, 52 грн. пені, з наданням фотокопії зазначеного договору, та фотокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів, в яких відсутні посилання на внесення коштів у касу підприємства від конкретної фізичної особи, яка уповноважена кредитором на вчинення такої дії, відсутні посилання на внесення зазначених коштів на виконання саме Договору безпроцентної цільової позики від 30.10.2009 року (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101", а.с. 18-20). Перевіряючи дійсність грошових вимог кредитора ТОВ фірмою "АТП-15101" суди на зазначене не звернули уваги та не перевірили журналу обліку касових ордерів боржника на предмет реєстрації в ньому внесення коштів від ТОВ фірми "АТП-15101" згідно зазначених прибуткових касових ордерів.

Апеляційний суд, також погодився з правильністю висновків суду першої інстанції про існування у боржника грошових зобов'язань перед ТОВ фірмою "АТП-15101" згідно Договору оренди обладнання від 11.01.2008 року на суму 370 000 грн. основного боргу, 46 218,30 грн. інфляційних, 19 121,92 грн. річних та 32 218,77 грн. пені. за період з 11.01.2008 року по 11.05.2011 року. При цьому, суди не звернули увагу, що предметом договору оренди згідно Додатку №1 були швейні машини, розкрійні машини, оверлок, до матеріалів грошових вимог не надано жодної платіжної вимоги про оплату орендної плати за три роки "оренди майна", печатки від імені орендодавця ТОВ фірми "АТП-15101" на всіх документах не читаються, відсутнє зазначення прізвища та посадової особи, яка засвідчила справжність таких фотокопій, а вимоги апеляційного суду про надання оригіналів документів кредитором не виконано (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101 " а.с. 21-26).

Визнаючи грошові вимоги згідно Договору перевезення автомобільним транспортом №75 від 10.02.2010 року суди не звернули уваги на те, що кредитором ТОВ фірмою "АТП-15101" не надано транспортних накладних відповідно до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, які б підтверджували фактичне виконання перевізником послуг з перевезення вантажу, на всіх фотокопіях договору та актах здачі прийому виконаних робіт не читається печатка перевізника, а вимоги апеляційного суду про надання оригіналів документів для огляду в суді проігноровано кредитором (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101 " а.с. 30-41).

Визнаючи грошові вимоги згідно Договору №10 від 18.08.2009 року на виконання ремонтних робіт у виробничих приміщеннях відповідно до заявки замовника на суму 750 000 грн. основного боргу, 107 601,28 грн. інфляційних, 46 356,16 грн. річних, 75 205,48 грн. пені, суди не звернули уваги на відсутність заявок, які були обовязковою умовою укладеного договору, кошторису, відповідних актів, які би підтверджували фактичне виконання робіт з будівельного підряду відповідно до статей 837, 844, 877 Цивільного кодексу України, відсутність печаток підрядника на фотокопіях договору та акті прийому-виконання від 18.12.2009 року, відсутність подання оригіналів документів на вимогу суду (том кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101 " а.с. 30-41).

За таких обставин висновки апеляційного суду про повноту наданих кредитором доказів в обґрунтування його грошових є передчасними, а доводи скаржника ПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівенської філії про мнимість зазначених вище договорів та відсутність реальних господарських відносин за такими договорами не спростовано та не перевірено судами належним чином.

Судами встановлено, що 13.04.2011 року, шляхом надіслання поштового відправлення, до господарського суду у справі про банкрутство звернувся кредитор ПП "Метроном" з грошовими вимогами на суму 2 185 271, 73 грн. основного боргу, інфляційних та річних та 2 688 068, 20 грн. неустойки, які з урахуванням заяв про уточнення вимог змінено кредитором таким чином: 2 185 274, 59 грн. основного боргу, 665 651 грн. штрафних санкцій та пені та 1073 грн. судового збору (том кредиторських вимог ПП "Метроном", том 1, а.с. 131 - 135, том 2, а.с. 20 - 21).

Судами встановлено, що розпорядником майна спільно з боржником було розглянуто зазначені заяви конкурсного кредитора, визнано їх на суму 2 185 274, 59 грн. основного боргу (четверта черга), 665 651 грн. штрафних санкцій та пені (шоста черга) та 1073 грн. судового збору (перша черга), та включено їх до реєстру вимог кредиторів (том 2, а.с. 5 - 7, том 1, а.с. 86 - 87).

Розглянувши кредиторські вимоги ПП "Метроном" у судовому засіданні з викликом учасників провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання та включення зазначеної суми грошових вимог ПП "Метроном" до реєстру вимог кредиторів на суму 2 185 274, 59 грн. основного боргу (четверта черга), 6 656 651 грн. штрафних санкцій та пені (шоста черга) та 1073 грн. судового збору (перша черга), та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ПП "Метроном" обґрунтовував свої грошові вимоги заборгованістю боржника за Договором на підрядну переробку давальницької сировини від 11.06.2009 року, згідно якого боржник не виготовив за замовленням ПП "Метроном" продукцію в повному обсязі та не повернув замовнику залишки сировини (тканин, фурнітури), переданих йому, як давальницька сировина відповідно до Додатків №№1-3 укладених в червні-серпні 2009року для пошиття спецодягу (том кредиторських вимог ПП "Метроном", а.с. 7-17). У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство у боржника залишилася сировина замовника, поставлена йому за цим договором, вартість якої складає 1 270 564, 36 грн. згідно відповіді на запит ПП "Метроном" №453 від 28.12.2009 року, та про можливість визнання грошових вимог на зазначену суму, оскільки боржник відмовився повернути сировину в натурі (том кредиторських вимог ПП "Метроном", а.с. 30-31).

Також, суд першої інстанції погодився з вимогами кредитора про нарахування відповідно до пункту 5.2 даного Договору штрафу за порушення термінів виготовлення та поставки продукції в розмірі 0,3% від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення, що становить 2 688 068, 20 грн. (який фактично є неустойкою), інфляційних втрат на суму 169 781, 88 грн. та 3% річних на суму 77 173, 73 грн..

Змінюючи ухвалу суду в цій частині, апеляційний суд зазначив про те, що неможливо встановити залишок неповернутої сировини за Договором на підрядну переробку давальницької сировини від 11.06.2009 року, оскільки Акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2009року та від 24.06.2009 року підтверджують виконання робіт згідно договору від 05.05.2009 року (том кредиторських вимог ПП "Метроном", а.с. 15-16). Однак, всупереч власним висновкам у цій частині, апеляційний суд погодився з можливістю зарахування поставки на суму 279234 грн. (102570 грн.+176664 грн.), яка підтверджується цими актами в загальну суму заборгованості за договором від 11.06.2009 року згідно вимоги №453 від 28.12.2009 року та відповіді на неї боржника без дати та номера (том кредиторських вимог ПП "Метроном", а.с. 30-31).

Отже, в порушення статті 43 ГПК України, апеляційний суд, відхиливши докази на обґрунтування обставин часткового виконання договору, прийняв до уваги інші докази про часткове виконання договору, які обґрунтовувались відхиленими судом доказами, що свідчить про взаємно-протирічну оцінку доказів судом. Також визнаючи спірні грошові вимоги в цій частині суди не звернули уваги на те, що кредитором ПП "Метроном" не надано копій товарно-розпорядчих документів про фактичну передачу давальницької сировини (матеріалів) на виконання Договору від 11.06.2009 року.

Розглядаючи грошові вимоги ПП "Метроном" за Договором поставки №15 від 12.01.2009 року суд першої інстанції встановив наявність заборгованості боржника на суму 667 754, 80 грн. Зокрема, суд зазначив, що відповідно до накладних №2 від 12.01.2009 року, №7 від 18.02.2009 року, №16 від 21.04.2009 року, №33 від 01.09.2009 року, №35 від 30.09.2009 року, №40 від 16.10.2009 року ПП "Метроном" передало боржнику товарно-матеріальні цінності на суму 687 754, 80 грн., частина яких не оплачена боржником на суму 667 754, 80 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків №2 від 21.12.2011 року (том кредиторських вимог ПП "Метроном" а.с. 18-39, том 1, а.с. 133 - 134).

Апеляційний господарський суд, розглядаючи кредиторські вимоги ПП "Метроном", які випливали з Договору поставки №15 від 12.01.2009року, частково спростував висновки суду першої інстанції про визнання таких грошових вимог, зазначивши про неналежність доказів - накладних №№ 2, 7, 16, 33, 35, 40, 43, 2, як таких за якими поставка здійснювалась на виконання Договору постачання №15 від 15.07.2009 року, а не Договору поставки №15 від 12.01.2009 року, копію якого надано кредитором в обґрунтування своїх вимог. Разом з тим, всупереч попереднім висновкам, апеляційним судом прийнято до уваги накладну №2 від 11.01.2010 року на суму 131384,40 грн. та накладну №12 від 26.03.2010 року на суму 62974,80 грн., виписаних на виконання Договору №15 поставки від 15.07.2009 року, що свідчить про різну оцінку судом одних і тих самих обставин справи, в порушення статті 43 ГПК України.

Апеляційний суд ухвалами від 09.11.2012 року та від 05.12.2012 року зобов'язував ПП "Метроном" надати суду оригінали документів та доказів в підтвердження кредиторських вимог до боржника (том 3, а.с. 42, 52), однак вимог суду кредитором не виконано. При цьому власних висновків про наслідки невиконання кредитором вимог суду апеляційним судом не зроблено.

З огляду на це, висновки апеляційного суду про можливість часткового визнання кредиторських вимог ПП "Метроном" є необґрунтованими, та здійсненими з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Також суди попередніх інстанцій не перевірили обставин виконання боржником зобов'язання щодо офіційного опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство №5019/59/12 ЗАТ "Рівнеукроптбакалія", відповідно до пункту 3 ухвали господарського суду Рівненської області від 14.02.2012 року, що має значення для дослідження належності здійсненої публікації та обрахунку встановленого законом 30-денного строку на пред'явлення конкурсними кредиторами грошових вимог до боржника (том 1, а.с.72 - 74).

З огляду на викладене, та враховуючи межі перегляду справи касаційним судом відповідно до статті 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.10.2012 року (в частині визнання конкурсних грошових вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном") та направлення справи на новий розгляд кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

При новому розгляді спірних грошових вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" суду першої інстанції належить перевірити їх правовий статус, як суб'єктів господарювання на момент подання грошових вимог та в даний час, наявність у кредиторів оригіналів документів, які підтверджують їх грошові вимоги, повноту обґрунтування кредиторських вимог відповідними доказами здійснення господарської діяльності (товаро-розпорядчими документами, книгами обліку бухгалтерських документів) виходячи з правової природи договорів, якими обґрунтовується виникнення грошових зобов'язань, зважити на те, що обов'язок доведення наявності грошових вимог конкурсного кредитора відповідно до частини 1 статті 14 Закону покладається на такого кредитора, а неподання належних доказів таким кредитором може бути підставою для відмови у визнанні його грошових вимог судом, перевірити належність публікації в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство та, з урахуванням встановленого та керуючись вимогами статей 14, 15 Закону, нормами матеріального права, які регулюють відповідні цивільно-правові договори, дійти висновку про можливість визнання (відмову у визнанні) спірних грошових вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.10.2012 року (в частині визнання кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном") у справі №5019/59/12 скасувати.

Справу №5019/59/12 направити на новий розгляд кредиторських вимог ТОВ фірми "АТП-15101" та ПП "Метроном" до ЗАТ "Рівнеукроптбакалія" до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський

Попередній документ
29784674
Наступний документ
29784676
Інформація про рішення:
№ рішення: 29784675
№ справи: 5019/59/12
Дата рішення: 05.03.2013
Дата публікації: 07.03.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: