"06" березня 2013 р. Справа № 5016/2417/2011(6/153)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ"
на ухвалу та постанову Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012
у справі № 5016/2417/2011(6/153) Господарського суду Миколаївської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ"
до відповідачаДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
простягнення заборгованості за договором поставки в сумі 338668,52 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Гусак О.М., дов. від 31.08.2010 б/н
відповідача: Лещенко Н.С., дов.від 18.02.2013 № 35
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у справі № 5016/2417/2011(6/153) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" задоволено; стягнуто з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" заборгованість в сумі 338 668,52 грн., з якої 267121 грн. 49 коп. - сума основного боргу, 41479 грн. 83 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 10608 грн. 60 коп. - 3% річних, 19458 грн. 60 коп. - пені, а також 3386 грн. 69 коп. - держмита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
03.01.2012 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у справі № 5016/2417/2011(6/153) виданий наказ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 у цій справі, рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у справі № 5016/2417/2011(6/153) залишено без змін.
12.10.2012 Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Миколаївської області із заявою про розстрочку виконання рішення строком на 36 місяців, посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки: відповідач є єдиним підприємством, що здійснює експлуатаційне утримання доріг Миколаївської області; жодне інше підприємство в межах області немає достатніх матеріальних та людських ресурсів для виконання аналогічних завдань та виконує комплекс робіт, пріоритетним джерелом фінансування котрих є відповідний бюджет, а у випадку накладення арештів на банківські рахунки відповідача останній не матиме змоги здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток; зазначаючи про те, що фінансовий стан відповідача є складним, оскільки криза неплатежів дебіторів, якими виступають органи місцевого самоврядування (сільські, селищі, міські ради і їх виконкоми) та місцеві органи державної виконавчої влади (райдержадміністрації) призвела до того, що фінансовий стан скаржника є складним; значний рівень заборгованості Служби автомобільних доріг України у Миколаївській області за виконані роботи перед відповідачем, відсутність на рахунку відповідача необхідних грошових коштів, що підтверджується відповідною довідкою банку, а також звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року; балансом активів станом на 30.06.2012 рік; довідкою про дебіторську та кредиторську заборгованість, усі ці обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення суду.
В подальшому, відповідач заявою від 01.11.2012 уточнив вимоги та просив розстрочити виконання рішення суду від 20.12.2011 строком на 12 місяців за наступним графіком: 30.11.2012 - у сумі 5000 грн.; 30.12.2012 - у сумі 5000 грн.; 31.01.2013 - у сумі 5000 грн.; 28.02.2013 - у сумі 5000 грн., 31.03.2013 - у сумі 5000 грн., 30.04.2013 - у сумі 5000 грн.; 31.05.2013 - у сумі 5000 грн.; 30.06.2012 - у сумі 5000 грн.; 31.07.2013 - у сумі 5000 грн., 31.08.2013 - у сумі 5000 грн.; 30.09.2012 - у сумі 5000 грн.; 31.10.2013 - у сумі 287 291 грн. 21 коп.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 у справі № 5016/2417/2011(6/153) (суддя Ткаченко О.В.) розстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у справі № 5016/2417/2011(6/153) відповідно до наступного графіку: листопад 2012 року (дата оплати 30.11.2012) - 5000,00 грн., грудень 2012 року (дата оплати 31.12.2012) - 5000 грн.; січень 2013 року (дата оплати 31.01.2013) - 5000 грн., лютий 2013 року ( дата оплати 28.02.2013) - 5000 грн., березень 2013 року (дата оплати 31.03.2013) - 5000 грн., квітень 2013 року (дата оплати 30.04.2013) - 5000 грн.; травень 2013 року (дата оплати 31.05.2013) - 5000 грн.; червень 2013 року (дата оплати 30.06.2013) - 5000 грн.; липень 2013 року (дата оплати 31.07.2013) - 5000 грн., серпень 2013 року (дата оплати 31.08.2013) - 5000 грн.; вересень 2013 року (дата оплати 30.09.2013) - 5000грн.; жовтень 2013 року (дата оплати 31.10.2013 року) - 287 291 грн. 21 коп.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована наявністю підстав, встановлених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України для розстрочення виконання рішення на 12 місяців, а саме: недостатністю у відповідача грошових коштів на розрахункових рахунках в установах банку; враховуючи значну соціальну роль робіт відповідача з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг в Миколаївській області.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5016/2417/2011(6/153) (колегія суддів у складі: головуючого судді Шевченко В.В., суддів Головея В.М., Пироговського В.Т.), ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 у цій справі залишено без змін, з огляду на її законність та обґрунтованість.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5016/2417/2011(6/153) та відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у цій справі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 33, 121 Господарського процесуального кодексу України та неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які визнано судами встановленими, про невідповідність висновків судів обставинам справи.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011, що набрало законної сили, позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто 267121 грн. 49 коп. - боргу, 19458 грн. 60 коп. - пені, 41479 грн. 83 коп. - індексу інфляції, 10608 грн. 60 коп. - 3 % річних, а також 3386 грн. 69 коп. - держмита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
До Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочку виконання рішення суду по справі №5016/2417/2011(6/153), в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2011 у даній справі на 12 місяців (з урахуванням уточнень).
Заяву про розстрочку виконання судового рішення боржник мотивував: відсутністю на даний момент на його рахунках відповідної грошової суми; своїм скрутним фінансовим становищем, у зв'язку з несплатою заборгованості боржниками ДП "Миколаївоблавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", якими, як правило, є органи місцевого самоврядування (сільські, селищі, міські ради і їх виконкоми) та місцеві органи державної виконавчої влади (райдержадміністрації) Миколаївської області; заявник також зазначив, що ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації. Виконання цих обов'язків слугує необхідною передумовою для забезпечення безпеки дорожнього руху в межах Миколаївської області та забезпечується шляхом виконання комплексу робіт, пріоритетним джерелом фінансування яких є відповідний бюджет.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи наведені відповідачем обставини та інтереси як позивача, так і відповідача, дійшли висновку про надання заявнику розстрочки виконання рішення у даній справі на 12 місяців, з огляду на те, що надані боржником докази доводять той факт, що на теперішній час існують обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим, з огляду на фінансову неспроможність відповідача виконати рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 121 цього Кодексу при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку доказам відповідача, на підтвердження неможливості виконання рішення суду у цій справі, дійшли обґрунтованого висновку, що надані ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" докази доводять той факт, що існують обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим, зазначаючи, що розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому в силу ст. 121 ГПК України, з урахуванням інтересів як позивача, так і відповідача, обґрунтовано задовольнили заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду строком на 12 місяців.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових актів, оскільки ґрунтуються на переоцінці судом доказів. Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 5016/2417/2011(6/153) залишити без змін.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Н. Губенко