"20" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/33497/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Малиніна В.В.,
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровську Луганської області про стягнення підвищення до пенсії дитині війни,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровську Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 9 листопада 2009 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2011 року,
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровську Луганської області (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що має статус дитини війни, а тому, відповідно до статті 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон № 2195-ІV), її пенсія повинна збільшуватися на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на наведені обставини, просила визнати дії протиправними та стягнути з УПФ недоплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 -2008 роки в сумі 3891,90 гривень.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 9 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково -зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу за період із 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 1523,05 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2011 року постанову суду першої інстанції змінено -виключено з резолютивної частини вказівку на суму перерахунку підвищення до пенсії позивача. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону № 2195-ІV.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, суди правильно виходили з того, що у вказаний період виплата була обмежена Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а тому вони необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У 2007 році дія статті 6 Закону № 2195-ІV була зупинена статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІV, виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІV.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону № 2195-ІV викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначене положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то УПФ з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачам підвищення пенсії, передбачене статтею 6 Закону № 2195-ІV, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так як відповідач цього не зробив, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано поклали на нього обов'язок з перерахунку пенсії позивача та правильно визначили період його здійснення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Кіровського міського суду Луганської області від 9 листопада 2009 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников