19 лютого 2013 року м. Київ К-6613/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 12.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009
у справі № 2-а-118/09/0540
за позовом ОСОБА_4
до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради
про стягнення заборгованості з виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення про визнання неправомірними дії відповідача щодо нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення заборгованості з виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та моральної шкоди.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 12.05.2009, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009, позов задоволено частково: дії Управління праці та соціального захисту населення визнано неправомірними та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26.10.2007 по 31.12.2007 відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за рахунок Державного бюджету України. В задоволенні іншої часини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 ст. 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 має дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим звернулася до скаржника з заявою про виплату їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною. З 26.10.2007 позивачу виплачується допомога за догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.
За пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 та від 11.01.2007 N 13) передбачено, що на виконання ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до ст. 56 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90,00 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 09.07.2007 була відновлена дія статті 15 Закону України від 21.11.1992 № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26.10.2007 по 31.12.2007 в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо вирішення спору.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради відхилити.
Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 12.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко