30 січня 2013 р.Справа № 2-а-4113/11/2170
Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Шеметенко Л.П.
суддів - Домусчі С.Д.
Шевчук О.А.
при секретарі - Гречаному В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій,
У серпні 2011 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про (з урахуванням уточнень) визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року:
- №0000861702 про визначення грошового зобов'язання та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 132 956, 63 грн.;
- №0000881702 про визначення податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1 683 199, 38 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 420 799,85 грн.,
а також, визнання протиправними дії по зменшенню податкового кредиту за період вересень-грудень 2010 року в сумі 990 583 грн. та визначенню суми завищення податку на додану вартість (далі ПДВ) у рядку 26 декларації по ПДВ у розмірі 364 489 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в акті перевірки допущені численні арифметичні помилки при визначенні суми грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та ПДВ, невірно розраховані суми податків, що потягло невірне визначення суми штрафних санкцій. Позивач зазначив, що після зауваження ревізора стосовно неповного заповнення первинних документів (відсутність на документах дати та інших реквізитів), всі недоліки в документах були виправлені та у виправленому виді надані ревізору під час проведення перевірки, але податковий ревізор-інспектор не прийняв їх до уваги. Також, на думку позивача, висновки податкової інспекції про нікчемність угод з ТОВ "РПП "Євросталь" є необгрунтованими, оскільки всі проведені ним операції з придбання сільгосппродукції у даного постачальника носять реальний характер, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами та фактом подальшого експорту товару. Крім того, позивач заперечував щодо факту несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидентів, посилаючись на довідку банку, який здійснює контроль за своєчасним поверненням валютних коштів, згідно з якою, станом на 31 грудня 2010 неповернена сума валютних коштів склала 6 460 дол. США, за що має бути нарахована пеня в сумі 2 615 грн., а не 132 956, 63 грн. Також, позивач вказував, що в акті перевірки відповідач переплутав дані податкових декларації з ПДВ за серпень та вересень 2010 року, що призвело до викривлення даних про завищення податкового кредиту, та безпідставне неприйняття податкових накладних ТОВ "РПП "Євросталь".
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач неправомірно задіяв для підтвердження своїх витрат документи, які складені з порушенням існуючих вимог для оформлення первинних бухгалтерських документів. Один з постачальників позивача ТОВ "РПП "Євросталь" має ознаки фіктивності, зареєстровано гр-ном ОСОБА_3 за винагороду. У позивача немає приміщень, транспорту для здійснення поставки сільгосппродукції. По ланцюгу постачання ТОВ "РПП "Євросталь" - ФОП ОСОБА_2 встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення ч.1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". ТОВ "РПП "Євросталь" провадило безтоварні операції, а тому задекларовані цим підприємством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань є недійсними. Позивач не довів факту одержання товару від ТОВ "РПП "Євросталь", оскільки наявність у позивача лише видаткових та податкових накладних не є доказом проведення самої господарської операції, а необхідно ще наявність товарно-транспортних накладних. Щодо порушень, допущених у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідач вказував на те, що в платіжних документах нерезидента не було зазначено, за яким контрактом надійшла валюта, тому підстав зараховувати її за будь-який контракт у податкової інспекції не було.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні:
- №0000881702 від 17 червня 2011 року про нарахування ОСОБА_2 грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 683 199, 38 грн. та штрафної санкції в сумі 420 799, 85 грн.,
- №0000861702 від 17 червня 2011 року про визначення грошового зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в частині нарахування 123 534, 47 грн. пені.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 000861702 в частині нарахування 9 422, 16 грн. пені.
Закрито провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по зменшенню суми податкового кредиту за вересень-грудень 2010 року в сумі 990 583 грн. та визнанню завищення ПДВ у рядку 26 декларації по ПДВ на 364 489 грн. згідно акта перевірки від 30 травня 2011 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 зареєстрована як приватний підприємець з липня 2008 року, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні. У 2008 році знаходилась на спрощеній системі оподаткування, а з 01 січня 2009 по 31 грудня 2010 на загальній системі оподаткування.
Фахівцями ДПІ у м. Херсоні була здійснена документальна планова виїзна перевірка дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог податкового та іншого законодавства за період 31 липня 2008 року - 31 грудня 2010 року, результати перевірки відображено в акті №1778/17-2/НОМЕР_1 від 30 травня 2011 року. Податкові ревізори-інспектори прийшли до висновку про порушення приватним підприємцем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92; пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення позивачем валових витрат на суму 11 221 329,26 грн. та відповідно до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 1 683 199, 38 грн., завищення податкового кредиту, що призвело до завищення значення у рядку 26 декларації з ПДВ на суму 364 489 грн., порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - несвоєчасне надходження на валютний рахунок підприємця виручки за експортну продукцію на суму 519 850 грн., неподання до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2011 року.
17 червня 2011 року ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000861702 про визначення грошового зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 132 956,63 грн.,
- №0000881702 про визначення податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1683199,38 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 420 799, 85 грн.
Відповідач не приймав ніякого рішення щодо ПДВ, рекомендувавши в акті перевірки зменшити рядок 26 декларації з ПДВ на суму 364 489 грн.
В акті перевірки вказано про завищення позивачем складу валових витрат на суму 11 221 329, 26 грн., що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 683 199, 38 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 420 799, 85 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000881702 від 17 червня 2011 року. ДПІ вважає, що із задекларованих 12 888 038, 36 грн. витрат за декларацією за 2010 рік, підтверджено при перевірці первинними розрахунковими, платіжними та іншими документами витрати тільки на загальну суму 1 666 709, 10 грн., перелік контрагентів дано на сторінці 12 акту перевірки. Відповідно до акта перевірки, сума завищення складу валових витрат в розмірі 11 221 329, 26 грн. складається із наступних сум :
- 4 568 355,16 грн. - дані витрати податковою інспекцією не прийняті в якості належних доказів витрат у зв'язку з тим, що накладні на придбання товару від постачальників товару складені з порушенням чинного законодавства; не мають всіх необхідних реквізитів,
- 12 558, 52 грн. не прийнято через відсутність зв'язку цих витрат з отриманням доходу в даний звітний період;
- 6 156 829,16 грн. витрат не прийнято внаслідок того, що угоди з контрагентом позивача ТОВ "РПП "Євросталь" визнані нікчемними;
- 513 413, 32 грн. - витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
ДПІ також в акті перевірки вказує на відсутність у ФОП ОСОБА_2 виробничих, торгових точок, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок, про те, що приватним підприємцем не надано на перевірку акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні, довіреності, сертифікати якості, інші документи, які засвідчують транспортування та зберігання продукції.
В акті перевірки допущено помилки. Так, якщо скласти всі суми завищення валових витрат за актом перевірки, загальна сума становить 11 251 156, 16 грн., а не 11 221 329, 26 грн., як вказано в акті перевірки.
Сума 4 568 355, 16 грн. яка була вказана як така, що не прийнята внаслідок неналежного оформлення накладних та інших первинних документів, визначена неправильно. При складанні витрат, які не приймає податкова інспекція на сторінках 13-14 акту перевірки (75 950 грн. + 317 905 грн. + 612 750 грн. + 494 069 грн. + 97 196, 40 грн. + 327 775 грн. + 355 250 грн. + 251 882, 91 грн. + 15 708 грн. + 2 000 грн. + 10 691, 19 грн. + 485 000 грн. + 4 508 453 грн.) їх загальний розмір становить 7 772 506, 75 грн., а не 4 568 355, 16 грн., як вказано в акті перевірки.
В накладних, виданих від імені ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_5 є дата та адреса продавця, не вказано місце складання документа. В накладних ФОП ОСОБА_6 дійсно відсутній ідентифікаційний номер та повна адреса (вказано тільки м. Херсон), але ці ж накладні мають печатку з вказівкою ідентифікаційного номера. Відсутність в накладних ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_15 ідентифікаційного номера та адреси підтверджується не у всіх накладних.
Податковим органом не прийнято витрат в сумі 8 760 грн., які поніс позивач при сплаті послуг зважування ФОП ОСОБА_8
Ці витрати були незмінні, за кожне зважування автомашини сплачувалось 60 грн
ДПІ не були прийняті витрати, понесені по отриманим транспортним та експедиційним послугам від ФОП ОСОБА_9, ТОВ "Укравторесурси" Житомирського АТП №11854, ФОП ОСОБА_10 з мотиву не надання угод з даними перевізниками, подорожних листів.
В акті зазначено про не підтвердження витрат в сумі 4 508 453 грн. за накладними, виписаними ПП ВКФ "Укрінвест", оскільки не зазначено коду підприємства та адреси.
Ці накладні мають печатку постачальника ПП ВКФ "Укрінвест" з кодом ЄДР, вказано місто Херсон, та зазначені банківські реквізити даного продавця. Позивач надав суду товарно-транспортні накладні, які підтверджують доставку сільгосппродукції ПП ВКФ "Укрінвест". Зустрічної перевірки ПП ВКФ "Укрінвест" податкова інспекція не проводила, запитів постачальнику не надсилала.
Відсутні докази надходження на банківські рахунки ФОП ОСОБА_2 будь-яких коштів від ПП ВКФ "Укрінвест", крім того, саме вона сплачувала кошти за поставлену продукцію ПП ВКФ "Укрінвест", бо є покупцем.
Відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_2 порушила ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 203, 216 ЦК України при включенні до складу валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6 156 829, 16 грн., отриманих від ТОВ "РПП "Євросталь", в тому числі в 3 кварталі 2010 року придбання товару на суму 1 325 185 грн. (ПДВ 220 864, 17 грн.), в 4 кварталі 2010 року придбання товару на суму 4 831 644, 16 грн. (ПДВ 805 274, 03 грн.).
Відповідач посилається на письмові пояснення директора ТОВ "РПП "Євросталь" ОСОБА_3, надані ГВПМ ДПІ у м. Херсоні 18 березня 2011 року, який показав, що став директором підприємства за грошову винагороду на прохання знайомого, документи підприємства та податкову звітність підписував, не вникаючи в їх суть, господарською діяльністю як директор не займався, з представниками інших підприємств ніколи не зустрічався, визнає, що оформив банківський рахунок та знімав з нього кошти.
Постановою Комсомольського районного суду від 13 липня 2011 року, яка набрала законної сили, скасовано постанову про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ОСОБА_3 В судовому рішенні зазначено, що ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт давання пояснень під тиском працівників ДПІ у м. Херсоні, інші докази (податкові декларації по ПДВ за 2010 рік з додатками, витяг з ЄДРПОУ, довідка про взяття на облік як платника податків) підтверджують здійснення ТОВ "РПП "Євросталь" господарської діяльності.
На день розгляду адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 податкова інспекція не надала доказів того, що за фактом фіктивного підприємництва засуджена будь-яка особа, доказів того, що статутні та реєстраційні документи ТОВ "РПП "Євросталь" визнано недійсними у судовому порядку, що підприємство внаслідок допущених порушень чинного законодавства при його створенні припинено. Навпаки, дане товариство є діючим підприємством та зареєстровано платником податку в ДШ у м. Херсоні, не виключено із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач в акті перевірки зазначає, що ТОВ "РПП "Євросталь" має стан - "0", тобто основний платник.
Придбаний у ТОВ "РПП "Євросталь" соняшник був відвантажений на експорт, що підтверджено документально вантажними митними деклараціями, в яких зазначено номер автотранспорту, яким здійснено експорт товару, вага товару, номенклатура товару та податковою інспекцією не заперечується.
Згідно з поясненнями представника позивача, ФОП ОСОБА_2 займається відправкою на експорт сільгосппродукції, овочів, зернових, яблук, доставка продукції відбувається від виробника до нерезидента одним транспортом без перевантаження для запобігання псування продукції. Постачальники поставляли позивачу товар в автомобільному транспорті до митного складу в м. Херсон. Після оформлення позивачем в митниці необхідних документів для експорту той самий автомобіль, який привозив товар в м. Херсон, перевозив продукцію за кордон. Позивач надав суду товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування продукції від такого постачальника як ТОВ "РПП "Євросталь".
Доказів того, що позивач при підписанні угод з ТОВ "РПП "Євросталь" порушив норми діючого законодавства, немає.
Предметом договорів купівлі-продажу між позивачем та ТОВ "РПП "Євросталь" було придбання насіння соняшника та його подальший продаж, що відповідає основній діяльності позивача. Відповідач не надав доказів, яким чином ТОВ "РПП "Євросталь" звітує до податкового органу.
Будь-яких претензій зі сторони податкової інспекції до правильності оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів при здійсненні господарських операцій між позивачем та ТОВ "РПП "Євросталь".
ФОП ОСОБА_2 в 2010 році здійснювала експортні операції по відправці за кордон овочів, фруктів, сільгосппродукції.
ДПІ встановила порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що призвело до несвоєчасного надходження виручки за експортну продукцію у загальній сумі 519 850 дол. США, та недекларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України. За наслідками перевірки позивачу нараховано 132 956, 63 грн. пені відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000861702 від 17 червня 2011 року.
Позивач має два валютних рахунка (долари США та російські рублі) в АТ "Укрсиббанк"
Відповідно до довідки АТ "Укрсиббанк" від 03 серпня 2011 року №138-4/7-15-122, в якому зареєстровані експортні контракти, та який здійснює контроль за своєчасним поверненням валютних коштів по цим контрактам на територію України, в позивача станом на 01 січня 2011 не була своєчасно повернута валютна виручка лише по двом договорам купівлі-продажу з нерезидентами України, а саме:
- ЧУТП "Серж-Веста" (Республіка Беларусь), договір купівлі-продажу №01/07 від 01 липня 2010 у сумі 3 000 доларів США; ВМД №3939, дата ВМД 02 липня 2010 року, граничний термін надходження валютної виручки 29 грудня 2010 року. Сума пені становить - 143,27 грн. (3000 дол. США X 2 дні х 0,3% х 7,9596);
- ЧУТП "ПанфрутБел" (Республіка Бєларусь), договір купівлі-продажу №05/05 від 05 травня 2010 року у сумі 3 460 доларів США, ВМД №3183, дата ВМД 04 червня 2010 року, граничний термін надходження валютної виручки 01 грудня 2010 року. Сума пені - 2 471, 89 грн. (3 460 дол. США х 30 днів х 0,3% х 7,93 8).
Позивач згоден з нарахуванням пені за несвоєчасне повернення валютної виручки по ЧУТП ОСОБА_16 203, 17 грн., ИП ОСОБА_11 - 6 603, 83 грн. Усього, на загальну суму 9 422, 16 грн.
В податковому повідомленні-рішенні №0000861702 від 17 червня 2011 року невірно визначено суму нарахованої пені за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України в розмірі 132 956,63 грн., дане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню неправомірним та скасуванню частково, в частині нарахування 123534 грн. 47 коп. пені (виходячи з розрахунку 132956 грн. 63 коп. - 9422 грн. 16 коп.).
Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року №0000881702 про визначення податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1 683 199, 38 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 420 799,85 грн., суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про завищення позивачем валових витрат (яке призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб) виявились необгрунтованими.
Так, на думку суду першої інстанції, відповідач помилково не врахував валові витрати позивача по господарським операціям з певними фізичними особами-підприємцями та з ПП ВКФ "Укрінвест" з посиланням на те, що первинні документи цих підприємців та ВКФ "Укрінвест" оформлені неналежним чином, оскільки недоліки накладних не повинні позбавляти позивача права відносити суми по цих накладних до своїх витрат, якщо операції придбання товарів, послуг були дійсно вчинені в реальності (що не заперечується відповідачем).
Також, на думку суду першої інстанції, відповідач не довів своїх висновків про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "РПП "Євросталь", відповідно, неприйняття відповідачем до складу валових витрат сум, сплачених позивачем ТОВ "РПП "Євросталь" за цими угодами є безпідставним.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Зміст доводів податкового органу в обгрунтування завищення позивачем валових витрат по господарським операціям з певними фізичними особами-підприємцями та з ПП ВКФ "Укрінвест" полягав в тому, що позивач не представив належних доказів руху товарів, а документи, які надані на перевірку, є недостатнім підтвердженням товарності і, крім того, складені без дотримання вимог чинного законодавства (а.с.25 т.1).
Проте, суд першої інстанції фактично ігнорував основний довід відповідача (про безтоварність господарських операцій) та мотивував свої висновки спростуванням другорядного доводу.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "РПП "Євросталь" не виключено з ЄДРПОУ, однак відповідно до реєстру платників податків ДПС України, вказане підприємство з березня 2008 року не знаходиться за місцем реєстрації та на теперішній час має 8 стан (знаходиться у розшуку). Згідно даних зазначеного реєстру сума задекларованих доходів за 2010 рік у розмірі 288516000 грн. була скоригована ТОВ "РПП "Євросталь" (ряд.2.1 Декларації) до суми у розмірі 516000 грн. з зменшенням валових витрат, при цьому сума прибутку визначена в розмірі 1 грн. (Декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік вхід. ДПІ № 160188 від 10.02.2011 р.).
Зазначений факт спростовує можливість наявності у ТОВ "РПП "Євросталь" соняшника, який міг бути поставлений позивачу на суму 6156829,16 грн. Тому відвантажений позивачем соняшник на експорт у вказаних об'ємах не міг бути поставлений зазначеним контрагентом.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження зв'язку постановленого соняшника ТОВ "РПП "Євросталь" з об'ємом відвантаженого на експорт позивачем соняшника по митним деклараціям.
Колегія суддів звертає увагу, що факт експортування позивачем насіння соняшнику та кавунів не є доказом придбання цих товарів саме у ПП ВКФ "Укрінвест" і ТОВ "РПП "Євросталь".
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт (а.с.245, 246 т.1; а.с.1-19 т.2) не зазначено, який саме товар зважувався; підписи виконавця робіт - ФОП ОСОБА_8 та замовника - ПП ОСОБА_2 на одному акті суттєво відрізняються на їхніх підписах на наступному (в справі) акті; згідно з товарно-транспортними накладними (а.с.166-250 т.3), пунктом навантаження сотні тон гарбузів була квартира АДРЕСА_1; транспортні витрати по податковим накладним є нульовими. Ці та подібні їм неузгодження характеризують документи, надані позивачем, при цьому, у останнього відсутні акти приймання продукції, угоди з перевізниками, подорожні листи, сертифікати якості і т.п.
Позивачем у 2010 році до складу валових витрат включена вартість товарно-матеріальних цінностей та послуг отриманих від юридичних осіб та СПД - ФО на суму 4568355,16 грн. по первинним документам бухгалтерського обліку, які оформленні з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку ".
З матеріалів справи вбачається, що надані видаткові, розхідні накладні, товарно-транспортні накладні від ПП ВКФ "Укрінвест" мають тільки печатку, де визначено код ЄДРПОУ та місто Херсон, та на деяких документах зазначені банківські реквізити даного продавця.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За нормами ст.51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку» не мають вказівок на те, що ці нормативно - правові акти не розповсюджуються на СПД - ФО.
Відповідно до абз.3 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи свідчать про численні порушення позивачем вимог вищенаведених нормативно-правових актів при формуванні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.
Заслуговують на увагу доводи апелянта щодо необґрунтованого віднесення позивачем до валових витрат, витрат у розмірі 12558,52 грн. (придбання креслення, заправка картриджу, проектної документації), а саме, до декларації про доходи, одержаних за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу в будь - якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Однак, зазначена сума витрат понесених у відповідному періоді не відповідає вимогам Декрету КМ України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 12.
Одночасно, колегія суддів зауважує, що актом перевірки визначено, що у перевіряємому періоді позивачем у порушення ст.13 Декрету КМ України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.5.1, абз.4 пп.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат, включені витрати у сумі 513413,32грн., не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
В судовому засіданні суду першої інстанції допитаний в якості свідка податковий інспектор (без зазначення прізвища та посади) погодився з доводами позивача про помилковість фіксування в акті перевірки вказаної суми.
Однак, в апеляційній скарзі апелянтом підтверджується факт включення позивачем до складу валових витрат, витрати у сумі 513413,32 грн., не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, та у судових засіданнях апеляційного суду представниками відповідача не був спростований вищенаведений висновок акту перевірки.
Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем в матеріалах справи не визначені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які складають зазначену суму, більш того, ряд ксерокопій документів позивачем надані не якісні, що не дає можливості здійснити розрахунки та визначити відповідність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по зазначеній сумі витрат.
В судові засідання суду апеляційної інстанції позивач неодноразово викликався для надання особистих пояснень та з'ясування вищевказаних обставин, однак позивач виклики ігнорував та до суду не з'являвся.
Також, колегія суддів зазначає, що вирішення питання про нікчемність правочинів відноситься до компетенції суду, а не податкового органу, однак, перевищення останнім своїх повноважень (шляхом викладення в акті перевірки таких висновків) не спростовує факту безтоварності господарських операцій позивача, який є вирішальним для залишення в силі податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року №0000881702 про визначення позивачу податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій на загальну суму 2103999,23 грн.
Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року №0000861702 про визначення грошового зобов'язання та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 132 956, 63 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови НБУ від 24 березня 1999 року №136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", такий контроль здійснюють сукупно банк та податковий орган, разом з тим, відомості банку щодо несвоєчасного повернення валютної виручки по контрактам позивача мають розбіжності з висновками податкового органу, які не були з'ясовані останнім, у зв'язку з чим вказане повідомлення рішення підлягає скасуванню в тій частині, яка не узгоджується з відомостями банку.
Згідно довідки АТ «Укрсиббанк» від 03.08.2011р. №138-4/7-15-122, позивач має два валютних рахунка (долари США, російські рублі) та який здійснює контроль за своєчасним поверненням валютних коштів по відповідним контрактам на територію України, у Позивача в 2010 році суми несвоєчасно повернутої виручки по договорам купівлі - продажу з нерезидентами України складали у розмірах, а саме:
- ЧУТП «Серж - Вест» - 3000 дол.США - 2дн. (пеня - 143,27грн.);
- ЧУТП «ПанфрутБел» - 3460 дол.США - 30дн. (пеня - 2471,89грн);
- ЧУТП ОСОБА_16 - 2850 дол.США - 3дн. (пеня - 203,17грн.);
- ЧУТП ОСОБА_11 - 298200 руб.РФ-29 дн., 3200 руб. РФ - 7дн. (пеня - 6603,83грн.) - Республіка Беларусь).
Таким чином, сума нарахованої пені за несвоєчасне повернення валютних цінностей у 2010 році на територію України повинна складати 9422,16 грн. Тому, податкове повідомлення - рішення від 17.06.2011р. №0000861702 підлягає скасуванню у частині (132956,63грн. - 9422,16грн.).
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні не наводить жодного доводу на спростування цих висновків суду першої інстанції, зокрема, з приводу того, що суд прийняв до уваги відомості банку, а саме вказану довідку АТ "Укрсиббанк" від 03 серпня 2011 року №138-4/7-15-122, згідно з якою станом на 01 січня 2011 року не була своєчасно повернута валютна виручка лише по двом договорам купівлі-продажу (а не по всім тим, які вказував податковий орган). Проте, апелянт лише повністю повторює заперечення на адміністративний позов, однак така правова позиція не може вважатися обгрунтованою, відповідно повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року №0000861702 підлягає скасуванню в частині нарахування пені в розмірі 123534,47 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по зменшенню суми податкового кредиту за вересень-грудень 2010 року в сумі 990 583 грн. та визнанню завищення ПДВ у рядку 26 декларації по ПДВ на 364 489 грн. згідно акта перевірки від 30 травня 2011 року, крім того в апеляційній скарзі вказані висновки не оскаржуються.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Херсоні та відповідно, необхідність їх часткового задоволення.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17 червня 2011 року №0000861702 про визначення грошового зобов'язання та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в частині нарахування пені в сумі 123534,47 грн.
Закрити провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по зменшенню суми податкового кредиту за вересень-грудень 2010 року в сумі 990 583 грн. та визначення суми завищення ПДВ у рядку 26 декларації по ПДВ на 364 489 грн. згідно акта перевірки від 30 травня 2011 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 лютого 2013 року.
Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко
Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі
Суддя:/підпис/О.А. Шевчук