"23" березня 2011 р. справа № 2а-2087/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-2087/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», -
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року вимоги позивача задоволено частково, поновлено строк позовної давності для звернення до суду, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати підвищення до пенсії за віком, та зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок підвищення пенсії як особі, що має статус дітей війни, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007р та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно з урахуванням різниці , яка була сплачена за цей період. В задоволені іншої частини позовних вимог судом відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що на законодавчому рівні у 2007 році не було визначено розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується для обчислення підвищення пенсії особам зі статусом "дитини війни", а мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового рівня, може застосовуватися виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058 від 09.07.2003 року та на осіб, які підпадають під дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не розповсюджується. Також вказує на те, що у 2008 році Державним бюджетом України визначено розмір виплати надбавки до пенсії "Дітям війни", і фінансування виплат за Законом України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому відповідач не вбачає будь-яких порушень законодавства в своїх діях. Вказує на безпідставною не застосуванні судом першої інстанції негативних наслідків стосовно пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду за захистом.
При перегляді справи в апеляційному порядку колегією суддів встановлено, що предметом спору по цій справі є протиправна бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду щодо забезпечення права позивача на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 2006 року.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія та має статус "дитини війни", що відповідно надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 р. (далі -Закон № 2195-IV від 18.11.2004 р.), який набрав чинності з 01.01.2006 року.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги за 2007 рік суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ст.99 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006-2008 рік, подано до суду 09.07.2009 р., тобто з пропуском встановлено строку звернення до суду.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача, подав до суду заперечення на адміністративний позов в якій наполягав на відмові у задоволенні позову, в тому числі, і з підстав пропуску позивачем річного строку звернення до суду (а.с.5-6).
Вказані доводи представника відповідача залишені судом першої інстанції поза увагою.
За таких обставин, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (09.07.2009р.) та з огляду на те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити щомісячне нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 08 липня 2008 року - скасувати, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до її пенсії як "дитині війни" з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року, яким визнано неконституційним положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та встановлено інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії "дітям війни".
Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія дійсно повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на її користь заборгованість з цих виплат.
Оскільки відповідач будь-яких дій з перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії не здійснювало, враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, колегія судів приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплатити суму щомісячного підвищення до пенсії , передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 09 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами першої інстанції не розглядалися.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції -скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія - задовольнити частково.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період з 09 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову -відмовити.
Постанова суду набирає чинності в порядку ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов