04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" березня 2013 р. Справа№ 5011-36/11359-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Мальченко А.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:Бахілова Л.В., довіреність № 374 від 28.12.2012;
відповідача:Сергієнко С.В., довіреність б/н від 29.08.2012;
третя особа:Дуброва Н.О., довіреність № 91/2012/10/29-23 від 29.10.2012;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012
у справі № 5011-36/11359-2012 (суддя: Трофименко Т.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик"
третя особа Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
про стягнення 188 257,60 грн.
за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик"
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
третя особа Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
про стягнення 128 374,14 грн.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" про стягнення 188 257,60 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2012 відповідно до ст.ст. 60, 77 Господарського процесуального кодексу України прийнято зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 128374,14 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі.
Зустрічний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" зайво сплачені кошти в розмірі 128374,14 грн. та судовий збір в розмірі 2650,43 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні первісного відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 № 5011-36/11359-2012 у справі № 5011-36/11359-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-36/11359-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 04.02.2013 об 11:00.
01.02.2013 представником Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.
01.02.2013 представником Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було клопотання про здійснення фіксування судового процесу.
04.02.2013 представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про залучення ПАТ «Київенерго» до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивача за первісними позовом).
04.02.2013 представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісними позовом ПАТ «Київенерго».
04.02.2013 представник Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" в судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.
04.02.2013 в судовому засіданні суд задовольнив подане представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" клопотання про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісними позовом ПАТ «Київенерго».
04.02.2013 представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 продовжено строк вирішення спору по справі № 5011-36/11359-2012. Розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-36/11359-2012 відкладено на 04.03.2013 об 11:30.
01.03.2013 представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані додаткові письмові пояснення по справі.
04.03.2013 представником третьої особи у судовому засіданні для долучення до матеріалів справи надав письмові пояснення по справі.
04.03.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.
04.03.2013 представник Житлово-будівельного кооперативу "Текстильщик" в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 залишити без змін.
04.03.2013 представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.
25.04.2001 між ДКО "Київводоканал" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Текстильщик" (Абонент) було укладено Договір № 9357/4-13 на послуги з водопостачання та водовідведення (надалі - договір).
Згідно п. 1. договору Постачальник зобов'язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені договором.
Змістом пп. А) п. 2.2. договору встановлено, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється " за тарифами встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством".
Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показами водо лічильників, зареєстрованих Постачальником.
В пункті 3.4. договору сторони визначили, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленим чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.
З аналізу договору вбачається, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги скаржник обґрунтовує тим, що на виконання умов договору належним чином виконав взяти на себе зобов'язання, але в порушення умов договору відповідач належним чином не виконує в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість 173082,29 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.
Проте, позовні вимоги скаржника є необґрунтованим та безпідставними з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "АК "Київводоканал" у спірний період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. відповідачу за первісним позовом було надано послуг з водопостачання та водовідведення, з врахуванням перерахунків, на загальну суму 344120,45 грн., що включає постачання холодної води та стоків холодної води, холодної води, що йде на теплові пункти для підігріву, та стоки вже гарячої води.
Таким чином, за розрахунком скаржника, на момент звернення до суду заборгованість ЖБК "Текстильщик" перед ПАТ "АК Київводоканал" за надані з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. послуги з водопостачання та водовідведення становить 173082,29 грн.
Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
Згідно ст. 1 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
В ч. 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.
Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
В статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" зазначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Відповідно до ст. 22 Закону „Про питну воду та питне водопостачання", одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.
Згідно до п.п. 1.1. п.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України ( Правила) - визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з п. 2.1. Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показників засобів обліку. ( п. 3.1. Правил).
До того ж, умовами Договору передбачено постачання холодної води та послуг з прийняття стоків холодної води, та не передбачено постачання холодної води, що йде на підігрів, та стоків вже гарячої води.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів відмічає, що скаржник в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували, що ним були встановлені з відповідачем відповідні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договору, укладеного відповідно до Правил, не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для підігріву, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.
Згідно зі статтею 1 закону України "Про теплопостачання", теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.
Пунктом 3.13 Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.
Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.
Даний висновок суду підтверджується також постановами Вищого господарського суду України від 03.03.2011 у справі 42/230, від 10.03.11р. у справі № 7/222 та інших.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами на балансі ПАТ "АК "Київводокананл" не знаходиться теплових пунктів (котелень).
Крім того, господарським судом міста Києва обґрунтовано враховано Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011р. у справі № 21-246а11, абзац перший пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", суд приходить до висновку, що розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався ПАТ "АК "Київводокананл" при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, № 1332 від 30.11.2009 не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.
Також, колегія суддів відмічає, що господарський суд міста Києва прийшов до обґрунтованого висновку, що тарифи, встановлені Постановою НКРЕ № 58 від 20.01.2011 року за період з лютого 2011 року по березень 2012 року, та Постановою НКРЕ № 82 від 10.02.2012 р. за період з березня 2012 р. по червень 2012 р. включно, неправомірно було застосовано ПАТ "АК "Київводоканал" для розрахунку позовних вимог, оскільки вищевказані Постанови НКРЕ не набрали чинності.
Відповідно до п. 13 Указу Президента України № 1059/2011 від 23 листопада 2011 року "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики": Рішення, прийняті НКРЕ, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕ, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства відповідач не має обов'язку в рамках договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Згідно ч. 1, 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Отже, ПАТ "АК "Київводоканал" не доведено встановлення відповідно до вимог закону цін (тарифів) за якими належить здійснити ЖБК "Текстильщик" розрахунок за надані послуги за позовний (спірний) період.
Оскільки між позивачем та відповідачем укладений лише договір на постачання питної води, тобто холодної води, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, задоволенню не підлягають як безпідставні.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 8132,22 грн., три проценти річних в розмірі 6415,06 грн., пеню в розмірі 628,03 грн. також не підлягають задоволенню, так-як вони не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком стягнення основного боргу, а тому, за відсутності підстав для такого, не можуть бути задоволені.
Стосовно позовних вимог зустрічного позову, то суд відзначає наступне.
31.08.2012 ПАТ "АК "Київводоканал" було отримано від ЖБК "Текстильщик" вимогу про повернення зайво сплачених коштів за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 128374,14 грн., однак грошові кошти не було перераховано.
Відповідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З огляду на викладене вище, та оскільки з матеріалів справи вбачається правильність та обґрунтованість контррозрахунку на позовні вимоги ПАТ "АК "Київводоканал", з якого вбачається переплата (дебіторська заборгованість) ПАТ "АК "Київводоканал" перед ЖБК "Текстильщик" в розмірі 136149,50 грн., то позові вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі № 5011-36/11359-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-36/11359-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Мальченко А.О.