04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" лютого 2013 р. Справа№ 5011-55/9854-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Гончарова С.А.
Кропивної Л.В.
секретар Сміленко А.А.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
від відповідача - Косачов Ю.Б. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р.
у справі № 5011-55/9854-2012 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд"
про стягнення 37103,84 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд" (далі - відповідач) про стягнення відшкодування шкоди у розмірі 37103,84 грн., які складають вартість ремонтних робіт, які були виконані позивачем з метою оперативного усунення пошкоджень.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між позивачем та ВАТ "Укртелеком" 25.03.2009 р. був укладений договір №2090021/101-28, відповідно до якого ВАТ "Укртелеком" надає в користування позивачу місце в каналі телефонної каналізації.
Відповідно до п. 4.2. договору №2090021/101-28 Укртелеком не несе відповідальності за дії інших осіб, що спричинили руйнування каналів телефонної каналізації, що були надані в користування позивачу, або спричинили порушення якості зв'язку позивача, або призвели до зникнення кабелю позивача.
Як стверджує позивач, 07.05.2011 р. під час виконання бурильних робіт на перетині вул. Будіндустрії та Набережно-Печерська дорога, працівниками відповідача було пошкоджено телефонну каналізацію, яка належить ВАТ "Укртелеком", два магістральних волоконно-оптичні кабелі і один кабель ТППепЗ 100х2х0,4, які є власністю позивача, що знаходились у вищевказаній каналізації згідно договору №2090021/101-28 про надання телекомунікаційних послуг від 25.03.2009 р. Внаслідок аварії було спричинено припинення роботи більше 3000 абонентів.
08.05.2011 р. представник позивача подав заяву про порушення кримінальної справи до Голосіївського РВ ГУ МВС України в м. Києві щодо пошкодження працівниками відповідача під час проведення ремонтних робіт 07.05.2011 р. телефонний колодязь та кабелі, які в ньому знаходились.
13.05.2011 р. Голосіївський РВ ГУ МВС України в м. Києві виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи у зв'язку з тим, що відповідач відмовився від надання пояснень, а також зазначив, що всі питання з позивачем з приводу пошкодження кабелів будуть вирішувати мирним шляхом в судовому порядку.
Позивач зазначає, що пошкодження кабелю є наслідком виконання бурильних робіт відповідачем. За розрахунком позивача вартість пошкодження складає 37103,84 грн.
Обґрунтовуючи свої твердження, позивач, як на докази наявності вини відповідача, посилається на постанову про відмову в порушені кримінальної справи, пояснення дільничного інспектора Голосіївського РВ ГУ МВС України в м. Києві та акт виконаних робіт.
Позивач стверджує, що власними силами здійснив ремонт кабелю на суму 37103,84 грн., на підтвердження чого надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року від 10.05.2011 р. та Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 р. від 07.05.2011 р.
Проте, вказані документи не можуть бути доказом об'єктивного розміру нанесеної позивачу шкоди, оскільки оформлені самим позивачем, суми зазначені в них є суб'єктивними розцінками, які було встановлено позивачем.
Позивачем не були надані висновки незалежної товарознавчої експертизи які б об'єктивно та незалежно від позивача підтверджували розмір завданої шкоди. Позивачем також не надано жодних розмірів нанесених пошкоджень кабелів, а тому відповідно не має об'єктивних даних з приводу обсягів ремонтних робіт, які необхідно зробити для дійсного відновлення пошкодженого майна.
В протоколі усної заяви про злочин громадянин ОСОБА_5 зазначив, що пошкоджено тільки два кабелі. В той же час, в акті № 1 від 07.05.2011 р. про проведення ремонтних робіт зазначається про ремонт чотирьох кабелів.
На думку позивача, підтвердженням тієї обставини, що саме працівниками відповідача було пошкоджено кабелі є постанова від 13.05.2011р. про відмову в порушені кримінальної справи.
Відомості, викладені в постанові від 13.05.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою гр. ОСОБА_5 по факту пошкодження майна позивача, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на їх неналежність в силу ст. 35 ГПК України, оскільки постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не є в цьому переліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Враховуючи вищевикладене, позивач не надав відповідне рішення суду яке б підтверджувало викладені в позовній заяві обставини та підтверджували той факт, що саме пошкодження кабелів було здійснено працівниками відповідача.
Дозвіл на проведення будівельних робіт, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та затверджений у встановленому порядку, вказує лише на те, що виконання робіт проводиться у чіткій відповідності до встановлених норм та правил проведення цих робіт погоджено з усіма службами та у термін з 20.03.2009 р. по 31.12.2010 р.
Факт наявності дозволу у відповідача на виконання будівельних робіт не підтверджує той факт, що саме відповідачем був пошкоджений кабель.
Відповідно до ч. 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач не довів, що саме дії відповідача або його працівників призвели до пошкодження кабелів.
При прийнятті рішення про відшкодування шкоди необхідно встановити наявність наступних складових елементів настання відповідальності, а саме: 1) на яких правових підставах позивач володіє майном якому було нанесено шкоду; 2) чи відбулась подія нанесення шкоди майну позивача; 3) який розмір нанесеної майнової шкоди позивачу було завдано (її розміри та вартість); 4) які протиправні дії було вчинено відповідачем; 5) наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та настанням майнової шкоди майну позивача.
Позивачем не підтверджено документально викладені в позовній заяві обставини та не надано доказів, які б підтверджували вчинення дій відповідачем, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та настання майнової шкоди.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-55/9854-2012 залишити без змін.
Матеріали справи №5011-55/9854-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Іоннікова І.А.
Судді Гончаров С.А.
Кропивна Л.В.
Повний текст постанови підписаний 01.03.2013 р.