Постанова від 04.03.2013 по справі 5009/4359/12

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2013р. справа №5009/4359/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,

суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:ОСОБА_4 - за пасп.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від06.12.2012 року

у справі№5009/4359/12 (суддя Кагітіна Л.П. )

за позовомприватного підприємства "Фірма Вінтер" м.Запоріжжя

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя

простягнення 5425,30 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 року по справі №5009/4359/12 задоволено позов приватного підприємства "Фірма Вінтер"м. Запоріжжя (далі - ПП "Фірма Вінтер") та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя (далі - ФОП ОСОБА_4) на користь позивача суми основного боргу в сумі 5192 грн. 04 коп., 233 грн. 26 коп. пені та 1609 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалене рішення від 06.12.2012 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права.

Порушення процесуального права апелянт вбачає в його неналежному повідомленні про час та місце судового розгляду.

Також апелянт вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема не відповідають дійсності висновки щодо доведеності заявленої до стягнення заборгованості, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження зміни розміру орендної плати, надання позивачем послуг з оренди та суми заборгованості, за відсутності яких позов є безпідставним. Крім того, апелянт наголошує на поверненні приміщення з оренди 30.03.2012 року.

У відзиві на апеляційну скаргу від 05.02.2013 року представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв'язку з неявкою сторін та необхідністю витребування у позивача додаткових документів по справі ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. та 20.02.2013р. розгляд справи неодноразово відкладався (а.с.62,78).

Позивач вимоги ухвали від 20.02.2013 року виконав не в повному обсязі, витребуваних судом документів відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу не надав та до судового засідання 04.03.2013 року не з'явився, тому судова колегія повертає позивачу додані до пояснень від 27.02.2013р. документи на 7 аркушах, оскільки вони не завірені належним чином.

В судовому засіданні 04.03.2013 року відповідач підтримала доводи апеляційної скарги та не заперечувала проти розгляду справи у відсутності позивача, тому судова колегія розглядає справу у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю позивача. Також відповідачем заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень до апеляційної скарги, акту прийому-повернення орендованого нежитлового приміщення та заяви від фізичної особи-свідка, яке суд задовольняє, але лише в частині долучення до матеріалів справи пояснень та акту. Стосовно заяви фізичної особи-свідка судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що свідчення не є належними доказами по справі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2011 р. між ПП "Фірма Вінтер"(Орендодавцем) та ФОП ОСОБА_4 (Орендарем) укладено договір № 02-3/11 (надалі -Договір), за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в оренду частину площі за адресою: АДРЕСА_2, в розмірі 60 кв.м. (п. 1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі.

Об'єкт оренди було передано Орендарю за актом приймання-передачі від 15.04.2011р.

За визначенням п. 3.1 Договору, Орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця сплачувати орендну плату, експлуатаційні витрати та комунальні послуги в сумі 1300,00 грн.

У зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги, відповідно до п. 4.5 Договору, розмір орендної плати з 01.04.2012 р. було збільшено до 1600,00 грн., про що відповідача було повідомлено листом від 20.03.2012 року (докази надсилання якого в матеріалах справи відсутні).

Відповідно до п. 4.2 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат, передбачених в п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, до 10-го числа поточного місяця, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За визначенням п. 5 Договору, даний договір може бути розірваний, в тому числі, за вимогою однієї із сторін, за умови письмового попередження за 2 місяці до розірвання договору, а також в разі систематичного порушення орендарем п. 3.1 - 3.3 Договору.

В розділі 7 Договору встановлено, що строк оренди -з 15.04.2011 р. по 01.02.2014 р. При припиненні договору оренди, закінченні його строку або відмови продовження Орендар повертає орендоване майно не гірше отриманого ним за даним договором за актом приймання-передачі.

За твердженням позивача, в порушення умов договору відповідачем не сплачувалися орендні платежі з квітня 2012 р., внаслідок чого за останнім виникла заборгованість в розмірі 5192,04 грн.

Листом від 24.05.2012 р. позивач звертався до відповідача з вимогою № 7 про сплату до 31.05.2012 р. наявної заборгованості по оренді., у відповідь на яку відповідач листом № 001 від 07.06.2012 р. повідомив про повернення позивачу орендованого приміщення 30.03.2012 р. та відсутність заборгованості за договором.

03.07.2012 р. на адресу відповідача позивачем направлено лист з пропозицією вважати розірваними договори оренди № 02-3/11 від 15.04.2011 р. та № 05-10/11 від 20.10.2011 р., який отримано відповідачем 19.07.2012 р. (а.с. 14).

В свою чергу відповідач листом від 18.07.2012 р. повідомив позивача про те, що договори оренди є розірваними з 30.03.2012 р., тобто з дня передачі приміщень.

За твердженням позивача відповідач порушив умови договору оренди щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Так, предметом спору у даній справі є майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5425,30 грн. заборгованості за договором оренди, з яких 5192,04 грн. орендної плати, нарахованої за період з квітня по 18 липня 2012 року у розмірі 5192,04грн., та 233,26 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, наявність заборгованості за договором оренди за період з квітня по 18 липня 2012 року підтверджено Довідкою, що підписана ПП "Фірма Вінтер", а також актом звірки № 2, а докази оплати у справі відсутні; по-друге, відсутність доказів повернення орендованого приміщення за відповідним актом приймання-передачі.

Проте, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності беззаперечних підстав для задоволення позову в повному обсязі передчасними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору оренди, обов'язок щодо своєчасної і в повному обсязі сплати якої встановлений ч. 3 ст. 285 ГК України та ст.762 ЦК України.

Відповідно до пункту 3.1. договору, орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця сплачувати орендну плату, експлуатаційні витрати та комунальні послуги в сумі 1300,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав належним чином, передавши відповідачу в користування об'єкт оренди за відповідним актом. Натомість, відповідач обов'язок щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за період з квітня по 18.07.2012 року не виконав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

З позовної заяви та довідки вбачається, що позивач, нараховуючи орендну плату за період з квітня по 18.07.2012 року, виходив, по-перше, з підвищеного, порівняно із встановленим у п.3.1 договору (1300,00 грн.), розміру орендної плати (1450,00 грн.), що відповідає умовам п.4.5 договору, згідно з яким при зміні тарифів на комунальні послуги, ціна на орендоване приміщення може бути змінена на суму збільшення вартості комунальних послуг, по-друге, договір оренди припинив дію з 19.07.2012 року внаслідок відмови наймодавця від договору оренди на підставі ст.782 Цивільного кодексу України. При цьому позивачем було зазначено про належне повідомлення відповідача про підвищення розміру орендної плати до 1600,00 грн., в підтвердження чого останній посилається на лист від 20.03.2012 року. Однак з даного листа не вбачається, що він був отриманий відповідачем. Доказів надсилання його як суду першої так і апеляційної інстанції не представлено.

Разом з тим, колегія суддів встановила відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження зміни розміру орендної плати, як-то: рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни тарифів на комунальні послуги, докази надсилання листа орендодавця від 20.03.2012 року щодо повідомлення орендаря про зміну сукупної ціни за оренду приміщення, в зв'язку з чим ухвалою від 20.02.2013 року апеляційний суд витребував відповідні документи на підтвердження цих фактів. Однак позивачем не було виконано вимог апеляційного суду в цій частині, як і не було забезпечено явку його представника до судового засідання для надання відповідних пояснень та доказів.

Крім того, виходячи з розрахунку суми орендної плати 1600 грн. за місяць, сума орендної плати за оспорюваний період перевищує суму, яка заявлена до стягнення. Для з'ясування цих питань судом апеляційної інстанції ухвалою від 20.02.2013р. позивача було зобов'язано надати обґрунтований та розгорнутий розрахунок орендної плати, що позивачем зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем зміни розміру орендної плати внаслідок підвищення комунальних тарифів, що обумовлює застосування при розрахунку боргу орендної плати за спірний період розміру орендної плати, що встановлений у п.3.1 договору, тобто 1300,00 грн.

Щодо періоду нарахування орендної плати, то суд першої інстанції обмежився лише відхиленням доводів відповідача про припинення договірних відносин 30.03.2012 року, вірно керуючись відсутністю в матеріалах справи відповідного акту приймання-передачі майна з оренди. Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою обставини щодо дійсного припинення договору оренди № 02-3/11 від 15.04.2011 року, які полягають у наступному.

Матеріалами справи підтверджується та, враховуючи вищевикладене, не спростовується відповідачем факт систематичного порушення орендарем обов'язку щодо внесення орендної плати за період з квітня по 18.07.2012 року (більше 3 місяців).

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за договором протягом трьох місяців підряд договір оренди на підставі статті 782 Цивільного кодексу України було розірвано в односторонньому порядку, про що позивачем було направлено повідомлення листом від 03.07.2012 р.

Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Колегією суддів встановлено, що вимога позивача про розірвання договору оренди отримана відповідачем 19.07.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14), а тому апеляційний суд приходить до висновку, що договір є розірваним, починаючи з цієї дати.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позовних вимог про стягнення орендної плати, за період з квітня по 18.07.2012 року, лише в розмірі 4654,84 грн. та стягнення цієї суми з відповідача, а в решті вимог в цій частині апеляційний суд відмовляє за недоведеністю.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат, передбачених в п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, до 10-го числа поточного місяця, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану, згідно довідки та позовної заяви, на борг у розмірі 5192,04 грн. за період з 01.04.2012 року по 18.07.2012 року, яка становить 233, 26 грн.

Колегія суддів, зважаючи на доведеність позову в частині стягнення основного боргу з оренди лише в розмірі 4654,84 грн., здійснила власний розрахунок, згідно якому розмір пені за заявлений період становить 208,51 грн. та саме в цій сумі позов в частині заявлених штрафних санкцій підлягає задоволенню, а решта вимог - відмові за безпідставністю.

Таким чином, місцевий господарський суд, обмежившись посиланням на доведеність розміру заборгованості та безпідставно приймаючи в якості належного доказу в підтвердження суми заборгованості вкладений в односторонньому порядку акт звірки розрахунків, не встановив обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, зокрема не встановив розмір заборгованості відповідача з орендної плати у спірний період (з квітня 2012 по 18 липня 2012 року), виходячи з погодженого сторонами в договорі оренди розміру орендної плати, не перевірив та не надав оцінки розрахунку заборгованості з орендної плати та пені.

Викладене свідчить, що судом першої інстанції зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції не заслуговують на увагу, оскільки з ухвали господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 вбачається, що сторони повідомлені належним чином, про що є відмітка на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, зокрема, в ухвалі проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Крім того, матеріали справи містять і поштове повідомлення, яке свідчить про отримання відповідачем відповідного процесуального документу.

Вказаним спростовується посилання скаржника про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з наведеним, рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 року по справі №5009/4359/12 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 року по справі №5009/4359/12 - скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 року по справі №5009/4359/12 викласти в наступній редакції:

Позов приватного підприємства "Фірма Вінтер"м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 5192 грн. 04 коп., 233 грн. 26 коп. пені - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Приватного підприємства "Фірма Вінтер" (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р 26007000095907 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 4654,84 грн. боргу з орендної плати, 208,51 грн. пені та 1442,79 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Вінтер" (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 22; код ЄДРПОУ 13606023; р/р 26007000095907 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 83,36 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4 ДАГС

5. ГСЗО

Попередній документ
29763950
Наступний документ
29763952
Інформація про рішення:
№ рішення: 29763951
№ справи: 5009/4359/12
Дата рішення: 04.03.2013
Дата публікації: 06.03.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори