"17" травня 2011 р. справа № 2а-406/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2010 року у справі №2а-406/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
18.10.2010 р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги «Дітям війни»за 2007 -2010 роки в сумі 4164,30 грн.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2010 року (Суддя Кухар Д.О.) позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 18.04.2010 р. з з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку у відповідача і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «Дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи з наведених правових норм та приймаючи до уваги, що адміністративний позов подано з порушенням законодавчо встановленого строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що в даному випадку недотримання судом першої інстанції вимог зазначених вище норм призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за вказаний період, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову і залишенню позовної заяви в цій же частині без розгляду.
Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що з 18.04.2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Слід зазначити, що на 2010 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена.
В той же час колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог без зазначення конкретної дати, до якої повинен бути здійснений відповідний перерахунок та виплата, що свідчить про задоволення позовних вимог, спрямованих на майбутнє.
Такий висновок суду першої інстанції суперечить завданню адміністративного судочинства, закріпленого ст. 2 КАС України, а саме: захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15), є правильним.
Відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє позивача, як особу, що має статус «Дитина війни», права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нову постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2010 року у справі №2а-406/10 скасувати та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог пред'явлених за період до17.04.2010 р. залишити без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог пред'явлених за період з 18.04.2010 р. задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 18.04.2010 р. по 15.11.2010 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 18.04.2010 р. по 15.11.2010 р. з урахуванням раніше проведених виплат до пенсії «Дітям війни»за відповідний період.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк