ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/18743-2012 26.02.13
За позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 12 528,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Пешков О.О. (дов. від 02.01.2013)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 528,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/18743-2012 та призначено до розгляду на 16.01.2013.
Представник відповідача в судове засідання 16.01.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 16.01.2013 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 30.01.2013.
30.01.2013 в судовому засіданні оголошено перерву на 14.02.2013 для подання додаткових доказів по справі. Через канцелярію суду 30.01.2013 відповідач подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання 14.02.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 14.02.2013 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 26.02.2013.
В судове засідання 26.02.2013 прибув представник відповідача та дав пояснення по справі.
Представник позивача в судове засідання 26.02.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
25.05.2011 приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі -ПрАТ «ПРОСТО-страхування», позивач, страховик за договором) та гр. Покуль Сергій Іванович (далі - страхувальник) уклали договір страхування № АТКД 1104548 (далі - Договір), згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль «Acura MDX», д.р.н. АА 4333 ЕХ.
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
30.11.2011 на вул. Інституцька 20/8 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю таких транспортних засобів:
1. «Mercedes-Bens 280», д.р.н. АА 7349 ІР, яким керував Панаетов Андрій Володимирович.
2. Застрахований автомобіль «Acura MDX», д.р.н. АА 4333 ЕХ, яким керував Покуль Сергій Іванович.
Із довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Bens 280», д.р.н. АА 7349 ІР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Acura MDX», д.р.н. АА 4333 ЕХ, знаходився під керуванням громадянина Панаетова А.В.
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2011 (справа № 3-6865/11) Панаетова А.В. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль Acura MDX», д.р.н. АА 4333 ЕХ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.
Згідно до Звіту № 885-6590 від 21.12.2011 , наданим ФОП Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 19 141,29 грн. (копія в матеріалах справи).
25.01.2012 співробітниками ПрAT «ПРОСТО-страхування» було складено Розрахунок страхового відшкодування № 6590, що належить до виплати страхувальнику та страховий акт.
У зв'язку з наведеним позивач зазначає, що виплатив страхувальнику частину страхового відшкодування за ремонт автомобіля «Acura MDX», д.р.н. АА 4333 ЕХ в розмірі 1 816,00 грн. відповідно до видаткового касового ордеру № 412 від 31.01.2012, а іншу частину страхового відшкодування розмірі 10 712,00 грн. відповідно до Розпорядження № 000317 від 27.01.2012 року було зараховано сплату недооплачної частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Головним офісом ПрAT «ПРОСТО-страхування».
Вина Панаетова А.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Mercedes-Bens 280», д.р.н. АА 7349 ІР ним відшкодовується.
Цивільно-правова відповідальність Панаетова А.В., як власника даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована ВАТ «СК «НОВА» згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2092499.
Однак суд зазначає, у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача оплату грошових коштів на суму 10 712,00 грн., у зв'язку з таким:
Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування".
Положеннями ст. 22 Закону встановлені правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, а саме згідно п. 22.1 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, відшкодування шкоди, що була заподіяна позивачу здійснюється у порядку, що встановленому Законом України "Про страхування", Цивільним кодексом України та Законом.
Положеннями п. 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Суд зазначає, що перехід права вимоги від страхувальника до позивача називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник) передає позивачу (страховику) своє право вимоги, в частині отриманого страхового відшкодування, до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування"та ст. 993 Цивільного кодексу України, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У порядку суброгації позивач може стягнути із заподіювана шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред'явлення двох вимог: перша - вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога - потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням.
Отже, враховуючи вищевикладене, фактичні витрати позивача по сплаті страхового відшкодуванню склали 1 816,00 грн., а кошти в розмірі 10 712,00 грн. не були витрачені позивачем та страхувальник не отримав повне відшкодування шкоди, яка була заподіяна винною особою саме в цій сумі, а відносини, які склалися між позивачем та страхувальником по зарахуванню 10 712,00 грн. є нічим іншим, ніж власні правовідносини.
Суд наголошує, що 10 712,00 грн. було зараховано у сплату недооплачної частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Головним офісом ПрAT «ПРОСТО-страхування», що являють собою односторонній взаємозалік.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав та зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Як вбачається з договору № АТКД 48 від 25.05.2011сторони договору погодили поетапну оплату страхових платежів.
Термін сплати страхового платежу, в рахунок якого було погашено страхове відшкодування в сумі 10 712,00 грн., встановлено до 01.09.2011 за період страхування з 01.09.2011 по 31.05.2012.
З матеріалів справи вбачається, що строк виконання зобов'язання по сплаті страхового платежу не настав, адже страхувальник позивача повинен сплатити страховий платіж до 01.09.2011 за період по 31.05.2012, а отже законних підстав для зарахування коштів в рахунок погашення страхового платежу у позивача не було.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 1 376грн. 28 коп., на відповідача - 233 грн. 22 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. М.Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Герцена, буд 10; ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 22 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 04.03.2013