Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 лютого 2013 р. Справа №805/1082/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12год.30хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.
при секретарі Проніні Д.С.
за участю
представника позивача Сорока С.С.
представника відповідача Міщаніна А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства "Селидіввугілля" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012р. за №0000022343,
Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012р. за №0000012343, №0000022343.
Ухвалою суду від 28.02.2013року позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012р. за №0000012343 залишені без розгляду.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне:
податковим органом в описовій частині акта перевірки від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253 не викладено зміст правопорушення п.3.5 Глави 3, п.2.8 Глави 2 з урахуванням п.7.24 Глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004року за №637 в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 4080,45грн. та зміст правопорушення абз.3 п.2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року за №637 в частині не оприбуткування (несвоєчасного оприбуткування) готівки у загальній сумі 471,10грн. шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.
Крім того, контролюючим органом було застосовано до підприємства фінансові санкції поза межами строку, передбаченого ст.250 Господарського кодексу України.
Відповідач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:
відповідно до ч.2 ст.250 Господарського кодексу України приписи цієї статті не розповсюджуються на штрафні санкції, розмір та порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за здійсненням яких покладений на органи податкової служби.
Згідно ст.114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, податковим органом правомірно та в передбачені законом строки застосовані до підприємства штрафні санкції податковим повідомленням - рішенням від 18.01.2012р. за №0000022343.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:
Державне підприємство «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41) зареєстровано 06.06.2005року Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 08.06.2005року.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковим органом було здійснено виїзну планову перевірку Державного підприємства «Селидіввугілля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010року по 30.06.2011року. За результатами перевірки Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було складено акт від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253.
Відповідно до висновків акта перевірки встановлені наступні порушення:
- абз.3 п.2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року за №637 в частині не оприбуткування (несвоєчасного оприбуткування) готівки у загальній сумі 471,10грн. шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій;
- п.3.5 Глави 3, п.2.8 Глави 2 з урахуванням п.7.24 Глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004року за №637 в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 4080,45грн.
03.01.2012року позивачем було направлено до податкового органу заперечення на акт перевірки, в яких він зазначав, що на сьогоднішній день вже сплинули строки застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення законодавства про реєстратори розрахункових операцій.
13.01.2012року податковим органом було надано відповідь на заперечення, в яких контролюючим органом було зазначено, що дії фахівців Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби є такими, що відповідають діючому законодавству України, а вказані порушення мають місце і правомірно відображені в акті від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253.
За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012р. за №0000022343, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10516,40грн.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем строків застосування фінансових санкцій відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до п.11 Підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Разом з тим, ч.2 ст.250 Господарського кодексу України передбачено, що приписи цієї статті не розповсюджуються на штрафні санкції, розмір та порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за здійсненням яких покладений на органи податкової служби.
Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, згідно п.п.77.8, 77.9 ст.77 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Законодавцем передбачений (п. 83.1 ст.83 Податкового кодексу України) перелік підстав для висновків під час проведення перевірок посадовими особами органів державної податкової служби :
п.п.83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;
п.п.83.1.2. податкова інформація;
п.п. 83.1.3. експертні висновки;
п.п. 83.1.4. судові рішення;
п.п. 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Суд зазначає, що в порушення п. 83.1 ст.83 Податкового кодексу України в акті перевірки позивача контролюючим органом не зазначена жодна з вищеперелічених підстав, які б могли в подальшому знайти своє відображення у висновках акта перевірки (щодо оскаржуваної частини).
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно п. 3. Глави 1 Порядку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010року за № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно п.п.4,5,6 Глави І Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно п. 1 Глави ІІ Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
Відповідно до п.5 Глави ІІ Порядку зазначено, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:
п.5.1 результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів;
п.5.2. у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Суд зазначає, що в порушення п.5 Глави ІІ Порядку в описовій частині акта перевірки від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253 податковим органом не зазначені зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення з письмовими поясненнями посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Згідно п.6 Глави ІІ Порядку висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:
п.6.1. Зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
З урахуванням норм п.п.5,6 Глави ІІ Порядку податковим органом не правомірно зазначені у висновках акта перевірки від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253 порушення п.3.5 Глави 3, п.2.8 Глави 2 з урахуванням п.7.24 Глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004року за №637 в частині перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 4080,45грн. та правопорушення абз.3 п.2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року за №637 в частині не оприбуткування (несвоєчасного оприбуткування) готівки у загальній сумі 471,10грн. шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, які не відображені в описовій частині акта перевірки.
Згідно п.7 Глави ІV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Суд звертає увагу на те, що як наслідок неправомірних висновків податкового органу стосовно перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 4080,45грн. та не оприбуткування (несвоєчасного оприбуткування) готівки у загальній сумі 471,10грн. шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій в акті перевірки від 23.12.2011року за №1296/23-2/33426253, є прийняття ним неправомірного податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012р. за №0000022343, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10516,40грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов Державного підприємства "Селидіввугілля" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012р. за №0000022343 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 18.01.2012р. за №0000022343, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10516,40грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Селидіввугілля" (85400, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41, код ЄДРПОУ 33426253) судовий збір у сумі 111 (сто одинадцять) грн. 03 коп.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28.02.2013 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 05.03.2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Мозговая Н. А.