ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/18920-2012 21.02.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»;
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»;
про про стягнення 35 000, 00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Пушкарьова К. В., представник, довіреність № Е.37.7.0.0/Д-605 від 10.09.2012 року;
Від відповідача: не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/18920-2012, слухання справи призначено на 29.01.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року відкладено розгляд справи до 21.02.2013 року.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача в якості відшкодування шкоди в порядку регресу суму в розмірі 35 000, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимогу, оскільки, до відповідача не надходило жодної претензії чи заяви про виплату страхового відшкодування, відповідач жодним чином не міг порушити права позивача, а отже позивач право на звернення до господарського суду не мав; страхувальник позивача - Пикалов Р.В., звернувся за виплатою до НАСК «Оранта» та йому було виплачено 4009,27 грн. відповідно до пд №1408 від 22.04.2010 року.
18.02.2013 року від представника позивача надійшло пояснення по справі, у якому зазначається, що право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер; оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства; у разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою особою, тобто бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, оскільки застрахував такий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки; стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
20.06.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та Новіком С. О., було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №LGH1AK-095I008, яким застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника, відповідно до якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодо набувачеві у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.
Об'єктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Мітсубіші», державний номер ВВ6671АО (державний номер був змінений, що підтверджується свідоцтвом ВВС054532) про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до витягу з протоколу №1/2011 Загальних зборів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» від 27.04.2011 року, змінено найменування з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах».
29.10.2009 року в м. Луганську відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубіші Lancer», державний номер ВВ5588ВА (новий державний номер ВВ6671АО) під керуванням Новіка С. О. та транспортного засобу «Мітсубіші Рajero», державний номер ВВ 7071 АА під керуванням Аленкіна І. В.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Мітсубіші Lancer», державний номер ВВ5588ВА (новий державний номер ВВ6671АО), були завдані механічні пошкодження, що підтверджується, зокрема, довідкою №8504421 Державтоінспекції ГУ МВС України у Луганській області про дорожньо-транспортну пригоду.
Постановою Жовтневого районного суду Луганської області від 02.12.2009 р. винним у вищезазначеній ДТП визнано Альонкіна І.В.; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
29.10.2009 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до висновку № 2/191-09 автотоварознавчого дослідження по факту спричиненої матеріальної шкоди власнику автомобіля марки «Мітсубіші Lancer», державний номер ВВ5588ВА в результаті ДТП від 16.11.2009 року, вартість матеріального збитку, спричинено власнику автомобіля марки «Мітсубіші Lancer», державний номер ВВ 5588 ВА становить 109 336,00 грн.
Позивачем на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, страхового акту №И-15602, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 85 688,40 грн., що підтверджується платіжними дорученням №996 від 04.02.2010 р. на суму 79 500,00 грн. і платіжним дорученням №1270 від 04.02.2010 року на суму 6 188,40 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що до відповідача не надходило жодної претензії чи заяви про виплату страхового відшкодування, відповідач жодним чином не міг порушити права позивача, а отже позивач право на звернення до господарського суду не мав.
Однак, оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
Пунктом 37.4. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов.
Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
У постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.08.2012 року у справі №23/279 зазначено, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Згідно з полісом № ВВ/8898431 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність водія, що експлуатує транспортний засіб марки «Mitsubishi PAJERO», державний номер ВВ 7071 АА, застрахована відповідачем.
Згідно з полісом № ВВ/8898431 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 35 500,00 грн.; розмір франшизи - 0 грн.
Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 29.10.2009 року в м. Луганську, визнано водія автомобіля марки «Mitsubishi PAJERO», державний номер ВВ 7071 АА, Аленкіна І. В., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму в розмірі 35 000, 00 грн.
Частиною 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Так як розмір франшизи згідно з полісом № ВВ/8898431 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено в розмірі 0,00 грн., то стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 35 000,00 грн.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (інд. 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (інд. 4900, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, офіс 402, код ЄДРПОУ 33248430) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. завданої шкоди, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 04.03.2013 р.