83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.03.13 р. Справа № 5006/24/86/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Гудковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 00178353
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м. Донецьк, ЄДРПОУ 36887724
про: стягнення збитків у розмірі 69 630,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Жданова І.М. - за дов. № 05/11 від 05.11.2012р.
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» про стягнення збитків у розмірі 69 630,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 11-15/1302-У від 21.03.2011р. в частині поставки вугільного концентрату з якісними характеристиками, обумовленими цим договором, що стало підставою для повернення за залізничними накладними № 40231276, № 40232191 цього концентрату вантажоодержувачем - Ладижинською ТЕС «Західенерго». Позивач зазначає, що рухомий склад був орендований ним у ТОВ «Українське промислове агенство» та ДП «Трансгарант-Україна», тому позивач сплатив за оренду вагонів №№57597742, 55161061, 56113004, 53153920 у розмірі 550,00 грн. за добу за кожний вагон - ДП «Трансгарант-Україна» та №№ 56068513, 56104672, 58140336, 56596901, 56032139, 56728611, 55722524 у розмірі 590,00 грн. за добу за кожний вагон - ТОВ «Українське промислове агенство». На думку позивача, оскільки зазначені вагони використовувались для перевезення продукції неналежної якості протягом 11 днів, то позивач поніс збитків у вигляді сплаченої орендної плати у сумі 69 630,00 грн. з наступного розрахунку: (4 вагони * 550,00 грн.) * 11 днів = 24 200,00 грн.) + (7 вагонів * 590,00 грн.) * 11 днів = 45 430,00 грн.)
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 22, 526, 611, 623 Цивільного кодексу України.
На підтвердження позову надано суду: договір № 11-15/1302-У від 21.03.2011р. з додатками (специфікаціями) та додатковою угодою № 5 від 21.11.2011р., договори оренди залізничного рухомого складу № 12-15/886-А від 07.03.2012р. та № 11-15/1457-А від 30.03.2011р. з додатковими угодами до них, акти виконаних робіт до договорів оренди, залізничні накладні, акти відбору проб № 2073 від 20.05.2012р. та № 2077 від 20.05.2012р., акти про фактичну якість № 2073 від 20.05.2012р. та № 2077 від 20.05.2012р., посвідчення якості № 62 та № 64, лист ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 21.05.2012р. № 1/3821, лист-відповідь ТОВ «Донецьквуглезбагачення» від 21.05.2012 № 746, платіжне доручення № 111747 від 24.05.2012р. на суму 3520000,00 грн. - передоплата за оренду вагонів за договором № 12-15/886-А від 07.03.2012р., платіжне доручення № 110673 від 10.05.2012р. на суму 9000000,00 грн. - передплата за оренду ж/д вагонів за договором № 11-15/1457-А від 30.03.2011р., довіреність ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 821 від 29.12.2011р., довіреність ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» від 10.05.2012р., лист ДТЕК Трейдінг від 21.05.2012р. №4831, договір № ПР/М/081036/НЮп/08-12/4383-У від 22.12.2008р. з залізницею та статутні документи підприємства.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що у залізничних накладних зі станції Стаханов на станцію Ладижин відсутній штемпель про прийняття вантажу, що не дозволяє довести належним чином період використання вагонів. Також, виконавцем послуг з переробки та вантажовідправником вугільного концентрату на адресу Ладижинської ТЕС є інша юридична особа - ПАТ «Стаханівська збагачувальна фабрика», у зв'язку з чим відповідач вважає, що він не міг заподіяти збитки, пов'язані з поставкою неякісної продукції. Відповідач стверджує, що позивач не надав суду виклик представників відповідача для участі у спільному опробовуванні неякісної продукції та не надав документів, з яких можливо було б встановити відмову відповідача від участі в спільній прийомці та опробовуванні неякісної продукції, як це передбачено пунктами 3.7.1 та 3.7.6 договору № 11-15/1302-У від 21.03.2011р., а з акта приймання вугільної продукції не вбачається, що представник відповідача був присутній на спільному випробовуванні вугільної продукції. При цьому відповідач зазначає, що ТОВ «Донецьквуглезбагачення» не уповноважувало ані своїх співробітників, ані співробітників ПАТ «Стаханівська збагачувальна фабрика» на прийняття участі у спільному прийманні вугільного концентрату за якістю і відповідних довіреностей не видавало. Крім того, відповідач стверджує, що позивач не довів розмір понесених збитків та вважає, що вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді надмірно сплаченої орендної плати фактично є перекладенням власного комерційного ризику на іншу особу. (т.1 а.с.143, т.2 а.с.1,39,46)
Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України.
Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 04.02.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні, що відбулось 04.03.2013р., позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач підтримав заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи сторін, суд встановив наступне.
21.03.2011р. між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір № 11-15/1302-У (т.1 а.с.10), за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) відповідачу вугілля для збагачення, оплатити послуги відповідача, пов'язані з збагаченням вугілля і прийняти концентрат, а відповідач зобов'язався прийняти вугілля, здійснити його збагачення і передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат позивачу у строки і на умовах, обумовлених цим договором та/або специфікаціями.
Згідно п.1.1.3 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 21.10.2011р. (т.2 а.с.19) виконавець зобов'язався прийняти вугілля, переробити (збагатити) його на ТОВ «ЦОФ Селидовська» та/або ТОВ «УП ЦОФ Чумаковстка» та/або Філії «ЦОФ Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс» та/або ПАТ «ЦОФ Кіндратівська» та/або ВАТ «Стаханівська ОФ» (ЦОФ - вантажоотримувач) і передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику на умовах «FСА, залізнична станція «Новогродівка» та/або «Чуманово» та/або «Кривой Торец» та/або «Байрак» та/або «Стаханов» Донецької залізниці Укрзалізниці згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС-2000» з урахуванням умов цього договору.
Концентрат повинен бути переданий виконавцем замовнику за реквізитами, зазначеними замовником у відповідних листах-заявках (п.1.1.5 договору в редакції додаткової угоди №5)
У п.3.7.5 договору сторони встановили, що у разі якщо показники якості концентрата, визначені лабораторією вантажоотримувача відмінні від посвідчень якості, замовник (вантажоотримувач) протягом 24-год. з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати виконавця (вантажовідправника) для проведення сумісного опробовування концентрата. У випадку неприбуття представника виконавця протягом 1-3 діб з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймається показник якості визначений лабораторією вантажоотримувача або незалежним експертом. За результатом сумісного опробовування концентрата складається акт. Відомості о якісних показниках, встановлених сторонами при сумісному опробоввувавнні концентрата за якістю і зазначені в Акті, є обов'язковими і остаточними для обох сторін і виконуються сторонами при розрахунках за надані послуги виконавцем. Надлишково сплачена плата за простой та користування залізничними вагонами, а також додаткові збори по залізниці, відносяться на винну сторону.
Сторони домовились, що концентрат, що відвантажується на адресу Бурштинської, Лидижинської та Добротворської ТЕС, повинен відповідати ДСТУ 3472-96, ГОСТ 19242-73, ДСТУ 4083-2002 та ТУ для виробника/вантажовідправника концентрата і не перебільшувати якісні показники, визначені цим договором (п.3.10.1 договору в редакції додаткової угоди №5). Поставка концентрата виконавцем на адресу зазначених ТЕС повинна здійснюватися рівномірно протягом місяця залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, мінімальна норма відвантаження - чотири залізничних вагони (п.3.10.2, 3.10.5 договору в редакції додаткової угоди № 5). Приймання концентрату за якістю здійснюється у присутності виконавця (вантажовідправника) на підставі даних хіманалізу лабораторії вантажоотримувача (п.3.10.15, 3.10.15.1 договору в редакції додаткової угоди № 5).
Концентрат, у якого показники якості перебільшують граничні показники якості, зазначені в специфікаціях до цього договору, підлягає поверненню виконавцю (вантажовідправнику), про що замовник або вантажоотримувач протягом 24-годин з моменту виявлення невідповідності показників якості факсограмой (з наступним підтвердженням телеграмою) повідомляє виконавця і вантажовідправника. Якщо вантажоотримувач здійснює повернення концентрату замовнику, то всі витрати з переадресації неприйнятого концентрату (витрати на транспортировку концентрата до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонами (що розраховується з моменту отримання виконавцем телеграми до момента перерахування передплати з переадресації неприйнятого концентрату), витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманаліза концентрату та інше) покладаються на виконавця/вантажовідправника (п.3.10.20, п.3.10.26 договору в редакції додаткової угоди №5).
У пункті 3.10.24 договору в редакції додаткової угоди №5 від 21.10.2011р. сторони встановили, що претензії і позови відносно неналежного виконання зобов'язань з передачі (поставці) концентрату за цим договором, у тому числі за неналежну якість концентрату, пред'являються безпосередньо виконавцю.
При невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність за шкоду, спричинену іншій стороні і відшкодовує їх у повному обсязі (п.7.1 договору)
23.04.2012р. та 27.04.2012р. сторонами складено та підписано специфікації до договору № 11-15/1302-У від 21.03.2011р. (т.1 а.с.20-24), у яких погоджено кількість вугілля, що підлягає збагаченню, а також асортимент, марки вугілля та його якісні характеристики, перелік вантажовідправників та перелік збагачювальних фабрик (до якого увійшла й «Стаханівська збагачувальна фабрика»), якісні характеристики концентрату, перелік вантажоотримувачів концентрату та строки поставки.
Матеріали справи свідчать, що 17.05.2012р. за залізничними накладними ПАТ «Стаханівська ЗФ» відправило одержувачу - Ладижинській ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» концентрат вугільний марки ДГ-0100 мм вагою 417 900кг у вагонах №№ 56067846, 56596901, 58140336, 56728611, 55722524, 56032139 та концентрат вугільний марки ДГ0-100мм вагою 418 500кг у вагонах №№ 57597742, 56068513, 56113004, 56104672, 55161061, 53153920 (т.1 а.с.67,68, 118-121)
Згідно посвідчення якості № 62, виданого ПАТ «Стаханівська ЗФ» 17.05.2012р., вугілля у вагонах №№ 57597742, 56068513, 56113004, 56104672, 55161061 та 53153920 має наступні якісні показники: зола - 21,5%, волога - 15%, леткі - 40,6% (т.1 а.с.78)
Згідно посвідчення якості № 64, виданого ПАТ «Стаханівська ЗФ» 17.05.2012р., вугілля у вагонах №№ 56067846, 56596901, 58140336, 56728611, 55722524 та 56032139 має наступні якісні показники: зола - 22,5%, волога - 15%, леткі - 41,3% (т.1 а.с.79)
При прийманні партії вугілля на Ладижинський ТЕС встановлено факт поставки вугілля невідповідної якості.
20.05.2012р. на території Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго» комісією вантажоотримувача за участю представників Стаханівської збагачувальної фабрики Пєрової А.М., Овсової Т.В., що діяли на підставі довіреності від 19.05.2012р. (т.2 а.с.14) складено акт відбору проби вугілля № 2073 з вагонів №№ 57597742, 56068513, 56113004, 56104672, 55161061, 53153920 (т.1 а.с.70) та акт відбору проби вугілля № 2077 з вагонів №№ 56596901, 58140336, 56728611, 55722524, 56032139 (т.1 а.с.74)
Цього ж дня складено акти про фактичну якість № 2073 та № 2077 (т.1 а.с.72,76) та зафіксовано, що результати хіманалізу мають показники по пробі № 2073 - волога 16,6%, зола 22,9%, леткі - 41,3%, а по пробі № 2077 - волога 17,1%, зола 15,9%, леткі 40,8%. Зазначені акти підписані представниками вантажовідправника (ПАТ «Стаханівська ЗФ») Пєровою А.М., Овсовою Т.В., що діяли на підставі довіреності від 19.05.2012р. (т.2 а.с.14).
Листом від 21.05.2012р. № 1/3821 позивач повідомив відповідача про поставку вугілля неналежної якості та відмову Ладижинської ТЕС ПАТ «ДТЕК Західвугілля» приймати цю продукцію (т.1 а.с.80)
Відповідач у відповіді № 746 від 21.05.2012р. повідомив позивачу реквізити для повернення вагонів з вугільним концентратом виробництва ПАТ «Стаханівська ЗФ» (т.1 а.с.81)
Ладижинська ТЕС 27.05.2012р. повернула зазначений вугільний концентрат його постачальнику (вантажовідправнику) в залізничних вагонах №№ 57597742, 56068513, 56113004, 56104672, 55161061, 53153920, 56596901, 58140336, 56728611, 55722524, 56032139 (т.1 а.с.66,69).
Матеріали справи свідчать, що позивач для перевозки вантажів залізницею орендував рухомий склад у ТОВ «Українське промислове агенство» та ДП «Трансгарант-Україна» за договорами № 12-№ 11-15/1457-А від 30.03.2011р. та 15/886-А від 07.03.2012р. відповідно (т.1 а.с.25-58). Також позивач перерахував орендодавцям за платіжним дорученням № 111747 від 24.05.2012р. на суму 3520000,00 грн. - передоплата за оренду вагонів за договором № 12-15/886-А від 07.03.2012р. та платіжним дорученням № 110673 від 10.05.2012р. на суму 9000000,00 грн. - передплата за оренду ж/д вагонів за договором № 11-15/1457-А від 30.03.2011р. (т.1 а.с.82,83)
Судом встановлено, що до рухомого складу увійшли вагони №№57597742, 55161061, 56113004, 53153920 з орендною платою у розмірі 550,00 грн. за добу за кожний вагон на користь ДП «Трансгарант-Україна» та вагони №№ 56068513, 56104672, 58140336, 56596901, 56032139, 56728611, 55722524 з орендною платою у розмірі 590,00 грн. за добу за кожний вагон - ТОВ «Українське промислове агенство», про що свідчать відповідні акти приймання-передачі вагонів (т.1 а.с.32-57)
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача збитків у вигляді сплаченої орендної плати у сумі 69 630,00 грн.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, у тому числі збитків, настає за наявності одночасно таких умов: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди (збитків); в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (збитками); г) вина завдавача шкоди (збитків).
За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, у тому числі збитків, не настає.
Відповідно до умов договору № 11-15/1302-У від 21.03.2011р. якщо вантажоотримувач здійснює повернення концентрату замовнику (позивачу), то всі витрати з переадресації неприйнятого концентрату (витрати на транспортировку концентрата до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонами (що розраховується з моменту отримання виконавцем телеграми до момента перерахування передплати з переадресації неприйнятого концентрату), витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманаліза концентрату та інше) покладаються на виконавця/вантажовідправника. (п.3.10.20, п.3.10.26 договору в редакції додаткової угоди №5 від 21.11.2011р.).
Отже, права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, у тому числі у зв'язку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором передбачений обов'язок постачальника компенсувати всі витрати замовника, пов'язані з відвантаженням та поверненням неякісного вугіллля.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що виконавцем послуг з переробки та вантажовідправником вугільного концентрату на адресу Ладижинської ТЕС є інша юридична особа - ПАТ «Стаханівська збагачувальна фабрика», у зв'язку з чим відповідач не міг заподіяти збитки, пов'язані з поставкою неякісної продукції.
Частиною 2 статті 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що сторони у договорі та у специфікаціях до нього визначили перелік вантажовідправників та перелік збагачювальних фабрик, до якого увійшла й «Стаханівська збагачувальна фабрика»; приймання концентрату за якістю повинно було здійснюватись у присутності виконавця (вантажовідправника) на підставі даних хіманалізу лабораторії вантажоотримувача і при прийманні були присутні представники вантажовідправника (ПАТ «Стаханівська ЗФ») Пєрова А.М., Овсова Т.В., що діяли на підставі довіреності від 19.05.2012р. При невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність за шкоду, спричинену іншій стороні і відшкодовує їх у повному обсязі (п.7.1 договору). Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугільної продукції належної якості та даних занесених у посвідчення, що стало підставою для повернення вугільного концентрату Ладижинською ТЕС на адресу ПАТ «Стаханівська ЗФ».
Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та наведеним.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивач довів всі складові умови, з якими чинне законодавство пов'язує відшкодування збитків, зокрема, причинно-наслідковий зв'язок між негативними наслідками, на які позивач посилається, і поведінкою відповідача.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків, суд вважає його обґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград Дніпропетровської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м. Донецьк, про стягнення збитків у розмірі 69 630,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» (83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 36887724) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ЄДРПОУ 00178353, р/р 26003962482940 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) - 69 630,00 грн. збитків, 1609,50 грн. - судовий збір.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 04.03.2013р.
Суддя Величко Н.В.