83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.03.13 р. Справа № 905/645/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ДНЛ ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕХ-ПЛЮС"
про стягнення заборгованості у розмірі 234122,74грн.
представники сторін:
від позивача: Плахотній С.В. - представник за довіреністю;
від відповідача:не з'явився;
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ДНЛ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕХ-ПЛЮС" про стягнення суми заборгованості у розмірі 234122,74грн., у тому числі суми попередньої оплати у розмірі 233911,26грн. та 3% річних у розмірі 211,48грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №7 від 06.02.2012, на виконання умов якого позивачем перераховано відповідачу кошти в якості попередньої оплати на суму 791350,00грн., а відповідачем здійснено поставку товару на суму 396938,74грн. та повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 160500,00грн. Строк дії договору закінчився, товар на суму 233911,26 грн. відповідачем позивачу не поставлено, суму попередньої оплати відповідач не повернув. За таких обставин, позивач вважає, що відповідач зберігає у себе кошти без достатньої правової підстави.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №7 від 06.02.2012; специфікації №1/2012 від 06.02.2012 до договору поставки №7 від 06.02.2012; рахунка-фактури №16 від 08.02.2012; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень; листів №219/07/2012 від 02.07.2012, №226/07/2012 від 04.07.2012, №240/07/2012 від 24.07.2012; №251/07/2012 від 30.07.2012; №242/08/2012 від 14.08.2012, №248/08/2012 від 17.08.2012, №301/09/2012 від 24.09.2012; банківської виписки за період з 01.02.2012 по 29.02.2012; претензії №121212/1 від 12.12.2012; описів вкладення у цінний лист; фіскальних чеків поштової установи; поштових повідомлень.
Позивач у судове засідання 05.03.2013 з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав письмові пояснення б/н від 05.03.2013, в яких зазначає, що 3% річних нараховані за період з 01.01.2013 по 11.01.2013 та складають 211,48грн.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
06.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕХ-ПЛЮС", як постачальником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ДНЛ ГРУП", як покупцем (позивач) укладено договір поставки №7 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця металопродукцію (далі - товар), кількість, асортимент та технічні умови зазначені в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, згідно з умовами даного договору.
Кількість, сортамент та номенклатура товару зазначаються у додатках до цього договору (далі - специфікація). Кожна із специфікацій з моменту підписання є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору товар поставляється на умовах поставки, зазначених у специфікаціях.
Строки поставки товару вказуються у специфікаціях. За узгодженням з покупцем, постачальник має право відвантажити товар в інші строки (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки під час перевезення залізничним транспортом є дата на штемпелі станції відправника залізничної накладної. Під час перевезення автомобільним транспортом датою поставки є дата передачі товару згідно з товарно-транспортною накладною.
Товар переходить у власність покупця після передачі його постачальником перевізнику (п. 3.5 договору).
Згідно з розділом 4 договору ціна на товар зазначається у специфікаціях та рахунках на оплату за метричну тонну/штуку і розуміється у гривнях.
Загальна сума договору визначається сумами всіх специфікацій (п. 5.2 договору).
Умови оплати - відповідно до специфікацій (п. 5.3 договору).
Пунктом 5.4 договору визначено, що датою оплати товару є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.
Відповідно до п. 9.1 договору строк дії даного договору до 31.12.2012 року.
Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію №1/2012 від 06.02.2012 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку сталі листової гарячекатаної марки 09Г2С в асортименті, кількості, за ціною, визначеними у даній специфікації на суму 2859501,72грн., у тому числі ПДВ 20% 476583,62грн. Умови поставки - FCA вантажний двір ст. Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, відповідно до Інкотермс 2000. Умови платежу: 100% передплата. Строк поставки - до 20 днів з моменту одержання передплати.
Договір та специфікація №1/2012 від 06.02.2012 до договору, укладені між позивачем та відповідачем, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
На виконання умов договору, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару на суму 2859501,72грн., у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується рахунком-фактурою №16 від 08.02.2012, який наданий позивачем до матеріалів справи.
Позивач, належним чином виконуючи взяті на себе зобов'язання, згідно зі специфікацією №1/2012 від 06.02.2012 до договору, на підставі вищезазначеного рахунку, перерахував відповідачу кошти на суму 791350,00грн., про що свідчать платіжні доручення №1 від 09.02.2012 на суму 532000,00грн., №3 від 10.02.2012 на суму 133000,00грн., №2 від 24.02.2012 на суму 126350,00грн. та банківська виписка за період з 01.02.2012 по 29.02.2012, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
Позивач свої зобов'язання щодо оплати товару за договором виконав належним чином.
Відповідачем, в свою чергу, було поставлено, а позивачем отримано товар на суму 396938,74грн., що підтверджується видатковими накладними: №8 від 21.02.2012 на суму 200564,12грн., №9 від 21.02.2012 на суму 196374,62грн.; товарно-транспортними накладними від 21.02.2012 на суму 200564,12грн., від 21.02.2012 на суму 196374,62грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Факт поставки товару по вищевказаним документам позивачем повністю підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачу були повернуті кошти у розмірі 160500,00грн., що підтверджується, наданими відповідачем до матеріалів справи, платіжними дорученнями: №339 від 02.07.2012 на суму 40000,00грн., №359 від 04.07.2012 на суму 10000,00грн., №392 від 24.07.2012 на суму 10000,00грн., №405 від 30.07.2012 на суму 10000,00грн., №431 від 14.08.2012 на суму 30000,00грн., №441 від 17.08.2012 на суму 500,00грн., №492 від 24.09.2012 на суму 10000,00грн., №284 від 25.05.2012 на суму 20000,00грн., №221 від 20.04.2012 на суму 30000,00грн.; банківською випискою позивача за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 та листами відповідача №219/07/2012 від 02.07.2012, №226/07/2012 від 04.07.2012, №240/07/2012 від 24.07.2012; №251/07/2012 від 30.07.2012; №242/08/2012 від 14.08.2012, №248/08/2012 від 17.08.2012, №301/09/2012 від 24.09.2012 про правильне призначення платежу.
За таких обставин, відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №7 позивачем перераховано відповідачу кошти на загальну суму 791350,00грн., відповідачем поставлено товар на суму 396938,74 грн. та повернуто позивачу кошти в сумі 160500,00грн.
Отже, згідно матеріалів справи, відповідач має перед позивачем заборгованість на суму 233911,26 грн., оскільки на вказану суму товар позивачу не поставив та кошти не повернув.
Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України (ст. 662 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Судом встановлено, що умовами договору та специфікацією №1/2012 від 06.02.2012 до договору, сторонами погоджено, що поставка відповідачем позивачу товару здійснюється протягом 20 днів з моменту отримання попередньої оплати від позивача. Позивач в свою чергу здійснив оплату не у повному обсязі, тільки на суму 791350,00грн.. В свою чергу відповідач не отримавши попередню оплату на всі 100% погодженої вартості товару, здійснив поставку товару також не в обсягах, які оплачені позивачем. За таких обставин, сторони фактично своїми діями змінили умови договору, оскільки позивач не здійснив оплату вартості товару у повному обсязі, а відповідач не отримавши 100% попередню оплату товару здійснив частикову поставку.
Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Судом встановлено, що строк дії договору поставки №7 від 06.02.2012 сплив 31.12.2012 та продовжений не був. Отже, відповідач зобов'язаний був поставити товар позивачу до 31.12.2012 року.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.
Статті 670 та 693 Цивільного кодексу України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).
В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України.
Вказаними нормами Цивільного кодексу України передбачається можливість виникнення обов'язку постачальника повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару та пред'явлення покупцем вимоги постачальнику повернути сплачені кошти.
Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та пред'явив вимогу щодо повернення суми передоплати. Відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів від дня пред'явлення вимоги.
12.12.2012 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №121212/1 від 12.12.2012 про повернення попередньої оплати за договором поставки №7 у розмірі 233911,26 грн. Докази надіслання наявні в матеріалах справи. Вимога відповідача залишена відповідачем без відповіді та без виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 791350,00грн., відповідачем поставлено позивачу товар на суму 396938,74грн. та повернуто позивачу кошти в сумі 160500,00грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 233911,26грн., строк дії договору закінчився 31.12.2012, продовжений сторонами не був.
За таких обставин, кошти перераховані позивачем на виконання договору поставки №7 зберігаються відповідачем безпідставно.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Доказів повернення коштів у розмірі 233911,26грн., поставки товару на цю суму відповідачем не надано, а матеріали справи таких не містять.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕХ-ПЛЮС" про повернення перерахованих відповідачу грошових коштів у розмірі 233911,26грн. за договором поставки №7 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 211,48 грн. за період з 01.01.2013 по 11.01.2013.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Як встановлено судом вище, порушення виконання відповідачем саме грошового зобов'язання виникло з моменту вимоги позивача до відповідача повернути кошти, тому саме з цієї дати позивач має право нараховувати 3% річних.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення коштів, то розрахунок позивача 3% річних за період з 01.01.2013 по 11.01.2013 є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕХ-ПЛЮС" (вул. Стожка, буд. 129 кв. 9, м. Горлівка, Донецька область, 84614, ЄДРПОУ 36685844 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ДНЛ ГРУП" (вул. Дементьєва, буд. 12 кв. 30, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 35395547) суму основного боргу у розмірі 233911 (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн.. 48 коп., судовий збір у розмірі 4682 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 45 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Огороднік Д.М.
Дата складення повного рішення 06.03.2013.