"19" лютого 2013 р. Справа № 920/161/13-г
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І. , судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.,
при секретарі Козікові І.В.
за участю представників сторін:
Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах - Горевий А.В. - за довіреністю від 22.01.2013р. №1363/13-08;
боржника - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (вх. № 417С/2)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.2013р.
у справі № 920/161/13-г
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах
до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. (суддя Спиридонова Н.О.) заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про порушення справи про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду. Ухвала суда з посиланням на ст.ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про визнання банкрутом не надано належних доказів того, що боржник являється суб'єктом підприємницької діяльності, і відповідно, може бути суб'єктом банкрутства на момент звернення ініціюючого кредитора до суду.
Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. у справі №920/161/13-г про повернення заяви без розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що надані до заяви лист ДПІ у м. Сумах та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підтверджує факт того, що ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності.
Крім того, апелянт зазначає, що чинним законодавством не передбачено подання саме довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на підтвердження того, що боржник є суб'єктом підприємницької діяльності.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. у справі №920/161/13-г та повернути справу на розгляд до господарського суду Сумської області.
Представник боржника в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31).
Враховуючи належне повідомлення боржника про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника боржника за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
17.01.2013р. Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в порядку за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство), яка обґрунтована тим, що станом на момент звернення до суду заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором становить 1288,80грн.; безспірність вимог підтверджено вимогою про сплату боргу та постановою ВДВС Сумського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження; відсутність підприємницької діяльності боржника - листом ДПІ в м. Сумах від 04.01.2013р. про те, що ФОП ОСОБА_3 останню податкову звітність подав за ІІ квартал 2010р. (а.с.3-5).
З доданих до заяви документів вбачається, що 28.12.2011р. Управлінням Пенсійного фонду в м. Сумах прийнято вимогу про сплату боргу, згідно якої ФОП ОСОБА_3 необхідно сплатити недоїмку зі сплати страхових внесків на суму 1288,80грн., про що свідчить корінець вимоги від 28.12.2011р. №Ф-3187 та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).
16.02.2012р. державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу №Ф-3187, виданої 28.12.2011р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Сумах заборгованості у розмірі 1288,80 грн. (а.с.22).
Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 11.04.2003р. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 18).
Листом від 04.01.2013р. № 18/17-429 ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС повідомило Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, що останньою звітністю ФОП ОСОБА_3 є звіт платника єдиного податку за 2 квартал 2010року (а.с. 20).
18.01.2013р. господарським судом Сумської області у справі №920/161/13-г прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (а.с.1-2).
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду заяви судом першої інстанції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
За приписами преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Розділом VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Статтею 52 «Особливості банкрутства відсутнього боржника» Закону про банкрутство встановлено, що, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
У п.104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.
Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.
Отже, при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника господарський суд повинен встановити наявність однієї з ознак відсутнього боржника, а саме: відсутність боржника або його керівних органів за їх місцезнаходженням або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Як зазначалось вище, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах при поданні заяви про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 в підтвердження обставин для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону про банкрутство надало лист Державної податкової інспекції в м. Сумах від 04.01.2013р. № 18/17-429, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 подано останню звітність - звіт платника єдиного податку за 2 квартал 2010року.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджено що ОСОБА_3 більше двох років не подавав до органів Державної податкової служби податкові декларації та документи бухгалтерської звітності.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що окрім визначених у вказаній статті особливостей, обов'язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство наявність безспірних вимог до боржника.
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу від 28.12.2011р. №Ф-3187 про стягнення з боржника - ФОП ОСОБА_3 на користь ініціюючого кредитора УПФУ в м. Суми заборгованості в розмірі 1288,80грн. та визначено боржнику строк для добровільного виконання.
Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 17.01.2013р., тобто більш ніж через 3 місяці з моменту встановлення строку для добровільного виконання вимоги про сплату боргу від 28.12.2011р. №Ф-3187, а отже вимоги ініціюючого кредитора є такими, що не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що відповідає вимогам ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, лист Державної податкової інспекції в м. Сумах від 04.01.2013р. № 18/17-429 та постанова про відкриття виконавчого провадження є належними та допустимим доказами для звернення ініціюючого кредитора до місцевого господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом в порядку спрощеної процедури, визначеної ст.52 Закону про банкрутство.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що неподання довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підтвердження того, що боржник являється суб'єктом підприємницької діяльності, є підставою для повернення без розгляду такої заяви, оскільки ні ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а ні ст.63 ГПК України не передбачено такої підстави для повернення заяви без розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми процесуального права, а отже апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах підлягає до задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 18.10.2013р. у справі №920/161/13-г слід скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.п.1,4 ч. 1 ст.104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.10.2012р. у справі №920/161/13-г скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 25.02.2013р.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Лакіза В.В.