01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
01.03.13 № 910/3899/13.
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод"
до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
про стягнення 41 955,55 грн.
Позовна заява № 376 від 20.02.2013 р. і додані до неї документи повертаються позивачам без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано Головою Правління Р.Я. Яремою. Натомість серед доданих до позовної заяви документів в порушення ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відсутні документи, що посвідчують посадове становище Р.Я. Яреми як керівника позивача., як-то: наказ про призначення на посаду, протокол зборів про обрання на посаду, установчі документи юридичної особи, довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника тощо.
За таких обставин суд не може дійти однозначного висновку про те, що подану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Львіський локомотиворемонтний завод" підписано уповноваженою на те особою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Однак, у якості доказу надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, заявником додано лише фіскальний чек № 0526 від 25.02.2013 р. без опису вкладення, що суперечить ч. 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідача надіслано саме копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Крім того, у позовній заяві зазначено наступну адресу місцезнаходження відповідача: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6. Проте, як вбачається з вищенаведеного фіскального чеку № 0526 від 25.02.2013 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 01001. Оскільки з вказаного чеку не вбачається повна адреса відповідача, а індекс не співпадає із зазначеним у позовній заяві, а відповідні довідки/витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до позовної заяви не додані, суд не може дійти однозначного висновку про те, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу на наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа. Фактично додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять дати засвідчення копій.
Також, пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Суд звертає увагу, що даний позов подано Приватним акціонерним товариством "Львіський локомотиворемонтний завод" з посиланням на договори № ПЗ/Т-08343/НЮ від 08.02.2008 року та № ПЗ/Т-081083/НЮ від 08.04.2008 р., які укладені між Відкритим акціонерним товариством "Львіський локомотиворемонтний завод" та Державним територіально - галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця". В той же час, жодні докази на підтвердження зміни найменування ВАТ "Львіський локомотиворемонтний завод" на ПАТ "Львіський локомотиворемонтний завод" у позовній заяві не вказані, а у якості додатків до останньої не додані.
Крім того, в абз. 2 стор. 1 позовної заяви зазначається, що власником металобрухту виду № 4 (бандажі та інш.) в кількості 88,565 т являється локомотивне депо Козятин Південно-Західної залізниці, однак не вказується на докази, які мають такі зазначення підтверджувати. До того ж, у тексті позовної заяви відсутні посилання на відповідні умови договорів № ПЗ/Т-08343/НЮ від 08.02.2008 року та № ПЗ/Т-081083/НЮ від 08.04.2008 р., у зв'язку з якими позивач визначає ці договори у якості підстави поданого ним позову про стягнення 41955,55 грн. витрат по оплаті залізничного тарифу та охороні при відправці спірного металобрухту. Слід також врахувати і вимоги ст. 58 ГПК України у разі, якщо підставою позову є декілька договорів.
Керуючись п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега