Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
28 лютого 2013 р. № 2-а- 12539/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.
представників: позивача - Коломєйцевої О.П., відповідача - Озацької О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство завод "Південкабель" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 05.11.12 р. № 0000800040, № 0000790040.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та вважає висновки акту перевірки, щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу необґрунтованими.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, проти позову заперечував, з посиланням на матеріали перевірки та письмові заперечення, зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов, посилаючись на матеріали перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на підставі направлення від 24.09.2012р. № 453 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ завод "Південкабель" з питань достовірності та законності декларування від'ємного значення за липень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 463/40-028/00214534 від 19.10.2012 року, в якому встановлено порушення позивачем :
- п. 102.5 ст. 102, п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобов'язань за липень 2012 року на 5730 грн. та завищення с3уми податкового кредиту на 952 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за липень 2012р. на суму 6682,00 грн.;
- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 4985,00 грн. за липень 2012 року.
На підставі висновків акту перевірки № 463/40-028/00214534 від 19.10.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000800040 від 05.11.12 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 р. у розмірі 4985,00 грн. та застосовано штраф в розмірі 2492,50 грн.; № 0000790040 від 05.11.12 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2012 р. у розмірі 6682,00 грн.
Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
Щодо податкового повідомлення рішення № 0000800040 від 05.11.12 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 р. у розмірі 4985,00 грн. та застосування штрафу 2492,50 грн.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в актах перевірки № 325/40-028/00214534 від 17.08.2012р., № 388/40-028/00214534 від 18.09.2012р. висновки відповідача про завищення від'ємного значення за червень 2010 року, внаслідок неправомірного заниження податкових зобов'язань у розмірі 3815 грн. у зв'язку з проведенням ПАТ завод "Південкабель" коригування податкових зобов'язань внаслідок повернення переплати ТОВ «Південькабельінвест» та неправомірного віднесення до складу податкового кредиту податкової накладної отриманої від ТОВ «Фьорд» у розмірі 1170,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2012р. по справі № 2а-10155/12/2070 за позовом ПАТ завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000500040 від 04.09.2012р. про зменшення від'ємного значення за червень 2012 року у сумі 3815 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-10905/12/2070 за позовом ПАТ завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000660040 від 28.09.2012р. про зменшення від'ємного значення за червень 2012 року у сумі 1170,00 грн. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013р. вказана постанова залишена без змін.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже таким чином суд приходить до висновку, про не обґрунтованість твердження відповідача про неправомірність декларування позивачем від'ємного значення за 2012 рік у сумі 4985,00 грн., яке було використано позивачем при декларуванні бюджетного відшкодування за липень 2012 року.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України)
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. 200.4 ст. 200 ПК України)
В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що в ході проведення перевірки не було встановлено будь-яких зауважень щодо фактичної сплати податку на додану вартість в розмірі 3828325 грн. при декларуванні бюджетного відшкодування за липень 2012 року.
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, вказані обставини не є підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів /послуг/ у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг/, правомірність вказаної частки від'ємного значення встановлена судом, то розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року з врахуванням наявності частки від'ємного значення за червень 2012 року, фактично сплаченого у попередніх періодах постачальникам товарів, відповідає положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно задекларував бюджетне відшкодування у липні 2012 року у сумі 4985,00 грн. за рахунок використання наявного від'ємного значення за червень 2012р. у сумі 4985,00 грн. та сплаченого у попередніх періодах податку.
За таких обставин суд вважає неправомірним застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у сумі 2492,50 грн.
Щодо податкового повідомлення рішення № 0000790040 від 05.11.12 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2012 р. у розмірі 6682,00 грн. суд зазначає наступне.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 463/40-028/00214534 від 19.10.2012 року висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань у розмірі 5730 грн. у зв'язку з проведенням ПАТ завод "Південкабель" коригування податкових зобов'язань внаслідок повернення переплати ТОВ «Південькабельінвест» та неправомірного віднесення до складу податкового кредиту податкової накладної отриманої від ТОВ «Відродження МЖК» у розмірі 952,00 грн.
Згідно з матеріалами справи між позивачем, ПАТ завод "Південкабель" (як покупцем) та ТОВ «Відродження МЖК» (як постачальником) було укладено договір поставки товару № 21 від 01.11.2011 року згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця доску. (а.с. 33-35)
На виконання умов договору у липні 2012 року отримано - доску обрізну обшивочнуц на загальну суму 5712,00 грн., в тому числі ПДВ - 952 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000028 від 03.07.2012р., товарно - транспортною накладною № 053461 від 03.07.2012р., податковою накладною № 5 від 03.07.2012р. Розрахунки здійснені платіжними дорученнями № 5918 від 28.08.2012р. Факт оприбуткування товару на склді позивача підтверджується карткою складського обліку. (а.с.36-40)
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.
Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту підтверджена відповідною податковою накладною. В свою чергу, дані податкової накладної складені на підставі договору, видаткової накладної.
Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Відродження МЖК» . Судом не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарської операції з зазначеним контрагентом підтверджується документально.
Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.
Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Судом встановлено, що на даний час договір, що укладались між ПАТ завод "Південкабель" та ТОВ «Відродження МЖК» не визнаний судом не дійсним.
Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ «Відродження МЖК» за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті, не надав доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у зазначеного контрагента.
Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 , п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу податкового кредиту податкової накладної отриманої від ТОВ «Відродження МЖК» у розмірі 952,00 грн. не відповідає встановленим обставинам справи.
Між ЗАТ "Завод "Південкабель" (продавець) та ТОВ "Південкабельінвест" (покупець) укладено договір № 169 П - 06 від 01.09.2006 про поставку кабельно-провідникової продукції ТОВ "Південкабельінвест" було перераховано ЗАТ "заводу "Південкабель" кошти в сумі 204000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 116 від 12.08.2008 року .Позивачем було виписано податкову накладну № 12204 від 12.08.2008 року яка була надана контрагенту ТОВ "Південкабельінвест".
ТОВ "Південкабельінвест" листом № 48 від 30.07.2012 року звернулося до ПАТ "Завод "Південкабель" з проханням повернути передплату за кабельно-провідникову продукцію, перераховану по передоплатному рахунку № 15671 від 11.08.2008 року відповідно до платіжного доручення № 116 від 12.08.2008 на суму 34380,48 грн., в т.ч. податок на додану вартість, на поточний рахунок № 260023001391 в АТ Банк "Меркурій" м. Харків, МФО 351663.
31.07.2012 року ПАТ "завод "Південкабель" платіжним доручення № 833, було перераховано ТОВ "Південкабельінвест" суму коштів у розмірі 34380,48 грн., в т.ч. ПДВ 5730,08 грн., згідно призначення "повернення поперед. сплати за кпп згідно пл. доручення 116 від 12.08.2008 року та лист 48 від 30.07.2012 р."
У зв'язку з цим ПАТ "завод "Південкабель" було виписано розрахунок № 890 від 31.07.2012 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.08.2008 р. № 12204 за договором від 01.09.2006 р. № 169 П-06 на суму ПДВ 5730,08 грн.
Таким чином, у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість саме в липні 2012 року.
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно пп. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.
За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніше виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду. Таким чином, зменшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати мали місце у липні 2012 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення податку саме у липні 2012 року. Отже, право на відшкодування податку у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніше вказаного періоду, а тому саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починається відлік строку на подання заяви про відшкодування податку.
Стосовно висновків акту перевірки, щодо порушення позивачем строків для коригування показників декларації з податку на додану вартість передбачених п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Згідно п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Таким чином, вищезазначена норма регулює строки давності у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, при цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.
Також суд зазначає, що ні з заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), ні з розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) на які посилається податковий орган в акті перевірки, не вбачається, що позивач здійснив корегування податкових зобов'язань у липні 2012 року по податковій накладній за серпень 2008 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 5730,08 грн. Отже, як вбачається з податкового повідомлення - рішення, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення податку на додану вартість, а не сума відшкодування податку на додану вартість.
Крім того, положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від'ємного значення податку на додану вартість, а тому посилання відповідача на порушення вказаної норми, яке виразилось у заниженні податкових зобов'язань у розмірі 5730 грн. у зв'язку з проведенням ПАТ завод "Південкабель" коригування податкових зобов'язань внаслідок повернення переплати ТОВ «Південькабельінвест» внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення податку на додану вартість у липні2012 року, є неправомірним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000800040, № 0000790040 від 05.11.12 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000800040 від 05.11.12 р.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000790040 від 05.11.12 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" (61099, м. Харків вул. Автогенна 7, код ЄДРПОУ 00214534) судові витрати у розмірі 141,60 грн. (сто сорок одна грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04 березня 2013 року.
Суддя Волошин Д.А.