вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
06 лютого 2013 р. Справа №801/584/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Овсяннікова І.В., представника відповідача - Джемілової А.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дерекой"
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Дерекой» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби винесені 05.12.2012 року № 0000692300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість підприємств усього на суму 40187,50 гривень, з яких 37530 гривень - основний платіж та 2657,50 гривень - штрафні санкції, № 0000702300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 51664,50 гривень, з яких 48391 гривень - основний платіж та 3273,5 гривень - штрафні санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ротонда Торг», TOB ВТК «Окнополь», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», КП «Альянс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 рік, якою встановлено завищення валових витрат всього в сумі 204002 гривень та неправомірне віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 40801 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача була отримана інформація про неможливість проведення зустрічних перевірок його контрагентів. З цієї інформації було зроблено висновок, що контрагенти позивача були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, які не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність, та що усі операції з купівлі-продажу за участю контрагентів позивача були спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а всі укладені з ними угоди є нікчемними.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ТОВ Фірма «Дерекой» зареєстрована у якості юридичної особи 16.07.1997 року, та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС з 20.08.1997 року (а.с.83-84 т.с.1).
В довідці з ЄДРПОУ прописаний предмет діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» (а.с.84 т.с.1).
В перевіряємому періоді видами діяльності позивача було: виробництво харчових продуктів; виробництво хлібобулочних виробів; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; здавання в оренду власного нерухомого майна; хлібопекарна промисловість; оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання.
З 12.11.2012 року по 16.11.2012 року Державною податковою інспекцією у Джанкойському районі АР Крим ДПС була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ фірма «Дерекой» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB БВП «Строитель-плюс», (ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (36165656), ПП «Габарит-груп» (ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (ЄДРПОУ 34946788), TOB ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ 36070617), TOB «Бренд Строй» ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд»,(ЄДРПОУ 37081766), ПП«Мобкримторг», (ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг»(ЄДРПОУ 32271261), TOB «Будівельна компанія «Акрополь» ЄДРПОУ 32841299),ПП«Базис Торг» (36165986), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441), TOB «Тонар-Крим».(ЄДРПОУ 37860178), TOB «Кримстройиндустрия»(ЄДРПОУ 32100553), TOB «Аквамарин» (ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой»(ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» ЄДРПОУ 37081588),TOB «ТМ-Компані» (ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюсж(ЈДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 55096833), ПП «Мастер Торг»(ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої було складено акт № 188/40/22/23432920 від 23.11.2012 року (а.с. 14-50 т.с.1).
В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 23.11.2012 року ТОВ фірма «Дерекой» мало взаємовідносини з наступними контрагентами із відповідного переліку: ПП «Базіс Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Визит Торг», КП «Альянс», ПП «Команд», ТОВ «ВТК Окнополь».
За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування було віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 204002 гривень, у тому числі по періодах: за 2009 рік - 16355 гривень, 2010 рік - 29960 гривень, 1 квартал 2011 року - 37920 гривень, 2-4 квартал 2011 рік 112267 гривень, 1 квартал 2012 року - 7500 гривень.
Також, по взаємовідносинах з цими контрагентами позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 40801 гривень, у тому числі по періодах: за червень 2009 року на 51 грн., жовтень 2009 року у сумі 3220 грн., за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року у сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 9800 грн., за липень 2011 року у сумі 2112 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень 2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн., за січень 2012 року у сумі 1500 грн.
Однак, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС було отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача від 06.04.2012 року №26/22/37081939 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Визит Торг", від 11.04.2012 року №36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс", від 06.04.2012 року №33/22/3616556 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ротонда Торг", від 06.04.2012 року №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд" , від 06.04.2012 року №10/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Базис-Торг", від 06.04.2012 року №20/22/36070617 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Окнополь".
З цих актів вбачається, що діяльність постачальників ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; в рамках кримінальної справи, порушеної відносно цих підприємств, кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.
Таким чином, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Встановивши ці обставини, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення позивачем:
- п.3.1 ст.3, п 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз. «г» п.п. 5.39. п.5.3. ст.. 5п.п. 11.2.1 п.11.2 с.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97 - ВР ст..134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 48 455 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2009 року у сумі 64 грн., 2009 рік у сумі 4089 грн., півріччя 2010 року у сумі 2510 грн., 2010 рік у сумі 7940 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 9480 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 25821 грн., у квартал 2012 року у сумі 1575 грн..
Однак з урахуванням с п.102.1 ст.102 ПК України заниження податку на прибуток підприємства склало 48 391 грн. у тому числі по періодах: 2009 рік у сумі 4025 грн., півріччя 2010 року у сумі 2510 грн., 2010 рік у сумі 7940 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 9480 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 25821 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 1575 грн..
- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1, ст..185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст 198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 40 801 грн., у тому числі по періодах: за червень 2009 року на 51 грн., за жовтень 2009 грн.. в сумі 3220 грн., за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року в сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 2707 грн., за травень 2011 року у сумі 6833 грн., за червень 2011 року у сумі 9800 грн., за липень 2011 року у сумі 2117 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень 2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн, за січень 2012 року у сумі 1500 грн..
Однак з урахуванням п.102.1 ст.102 ПК України заниження податку на додану вартість склало 37530 грн. у тому числі по періодах: за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року у сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 2707 грн.. за травень 2011 року у сумі 2117 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн, за січень 2012 року у сумі 1500 грн.
На підставі цих висновків акту, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС 05 грудня 2012 року були винесені податкові повідомлення - рішення:
- № 0000692300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість підприємств усього на суму 40187,50 гривень, з яких 37530 гривень - основний платіж та 2657,50 гривень - штрафні санкції (а.с.53 т.с. 1);
- № 0000702300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 51664,50 гривень, з яких 48391 гривень - основний платіж та 3273,5 гривень - штрафні санкції (а.с. 51 т.с.1).
Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в липні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з КП «Альянс».
З наданих позивачем документів вбачається, що КП «Альянс» продавало товар (борошно 1 сорт та олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.
Так, судом встановлено, що КП «Альянс» було продано товар (борошно 1 сорт та олію рослинну) ТОВ Фірмі «Дерекой», на загальну суму 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,67 гривень що підтверджується накладною:
- № 1262 від 31.07.2011р. на суму 12700,00 грн., у т.ч. ПДВ 2116,67 грн. (а.с.56 т.с.1);
За фактом отримання товарів (борошна 1 сорт та олії рослинної) КП «Альянс» була виписана позивачу податкова накладна № 348 від 31.07.2011 року на загальну суму 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,67 гривень (а.с.55, т.с.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн. та 2700,00 грн..(а.с.57 т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від КП «Альянс» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» на виробництво хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.98-99 т.с.1)
КП "Альянс" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.26 т.с.2).
18.08.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП "Альянс" в сумі - 2116,67 гривень (а.с. 201-203 т.с.1).
Судом встановлено, що в серпні - вересні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ТОВ «ВТК Окнополь».
З наданих позивачем документів вибачається, що ТОВ «ВТК Окнополь» продавало товар (олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.
Так, судом встановлено, що ТОВ «ВТК Окнополь» було продано товар (олію рослинну) ТОВ Фірмі «Дерекой», на загальну суму 1780,00 грн. у тому числі ПДВ 296,67 гривень що підтверджується накладними:
- № 964 від 30.09.2011р. на суму 1000,00 грн. у тому числі ПДВ 166,67 грн. (а.с.60 т.с.1);
- № 765 від 31.08.2011р. на суму 780,00 грн. у тому числі ПДВ 130,00 грн. (а.с.106 т.с.1);
За фактом отримання товарів (олії рослинної) ТОВ «ВТК Окнополь» були виписані податкові накладні на загальну суму 1780,00 грн. у тому числі ПДВ 296,67 гривень:
- №84 від 30.09.2011р. на суму 1000,00 грн. у тому числі ПДВ 166,67 грн. (а.с.59 т.с.1).
- №83 від 31.08.2011р. на суму 780,00 грн. у тому числі ПДВ 130,00 грн. (а.с.105 т.с.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн. та на суму 780,00грн.(а.с.102 , 107 т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від ТОВ «ВТК» Окнополь» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» на виробництво хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.103-104 , 108-109 т.с.1)
ТОВ «ВТК» Окнополь» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.25, т.с.2).
20.09.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «ВТК» Окнополь» в сумі - 130,00 гривень (а.с. 204-206 т.с.1).
19.10.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «ВТК» Окнополь» в сумі - 166,67 гривень (а.с. 207-209 т.с.1).
Судом встановлено, що в січні 2012 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Комманд».
З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Комманд» продавало товар (борошно житнє, цукор та сіль), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.
Так, судом встановлено, що ПП «Комманд» було продано товар (борошно житнє, цукор та сіль) ТОВ Фірмі «Дерекой» на загальну суму 9000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500,00 гривень що підтверджується накладною:
- № 176 від 31.01.2012р. на суму 9000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500,00 грн. (а.с.112 т.с.1);
За фактом отримання товарів (борошно житнє, цукор та сіль) ПП «Комманд» була виписана 31.01.2012 року податкова накладна № 350 на загальну суму 9000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500,00 гривень (а.с.111, т.с.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальним чеком на суму 9000 грн..(а.с.113 т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від ПП «Комманд» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» для виробництва хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.114-116 т.с.1)
ПП «Комманд» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.24, т.с.2).
15.02.2012 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Комманд» в сумі - 1500,00 гривень (а.с. 213-216 т.с.1).
Судом встановлено, що в жовтні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Визит Торг».
З наданих позивачем документів вибачається, що ПП «Визит Торг» продавало товар (масло рослинне), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.
Так, судом встановлено, що ПП «Визит Торг» було продано товар (масло рослинне) ТОВ Фірмі «Дерекой» на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 гривень що підтверджується накладною:
- № 1380 від 31.10.2011р. на суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. (а.с.118 т.с.1);
За фактом отримання товарів (масло рослинне) ПП «Візіт Торг» була виписана податкова накладна на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 гривень:
- №199 від 31.10.2011р. на суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. (а.с.117 т.с.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальним чеком на суму 4200 грн..(а.с.119 т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від ПП «Визит Торг» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірми «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.120-122 т.с.1)
ПП «Визит Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.21,т.с.2).
17.11.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Визит Торг» в сумі - 700,00 гривень (а.с. 210-212 т.с.1).
Судом встановлено, що в жовтні 2009 року , грудні 2010 року та січні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Ротонда Торг».
З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Ротонда Торг» продавало товар (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач - можемікс), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.
Так, судом встановлено, що ПП «Ротонда Торг» було продано товар (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач -можемікс), на загальну суму 59769,00 грн. у тому числі ПДВ 9961,500 гривень що підтверджується видатковими накладними:
- № 1962 від 26.10.2009р. на суму 19320,00 грн. у тому числі ПДВ 3220,00 грн. (а.с.132 т.с.1);
- № 1623 від 30.06.2010р. на суму 12045,00 грн. у тому числі ПДВ 2007,50 грн. (а.с.124 т.с.1);
- № 3896 від 29.12.2010р. на суму 23904,00 грн. у тому числі ПДВ 3984,00 грн. (а.с.135 т.с.1);
- № 182 від 21.01.2011р. на суму 4500,00 грн. у тому числі ПДВ 750,00 грн. (а.с.140 т.с.1);
За фактом отримання товарів (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач -можемікс) ПП «Ротонда Торг» було виписано податкові накладні на загальну суму 59769,00 грн. у тому числі ПДВ 9961,50 гривень:
- № 1962 від 26.10.2009р. на суму 19320,00 грн. у тому числі ПДВ 3220,00 грн. (а.с.131 т.с.1);
- №1623 від 30.06.2010р. на суму 12045,00 грн. у тому числі ПДВ 2007,50 грн. (а.с.123 т.с.1);
- № 3896 від 29.12.2010р. на суму 23904,00 грн. у тому числі ПДВ 3984,00 грн. (а.с.134 т.с.1);
- № 182 від 21.01.2011р. на суму 4500,00 грн. у тому числі ПДВ 750,00 грн. (а.с.141 т.с.1);
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 980 грн.,1065,00 грн., 1065,00 грн., 10000,00 грн., 9320,00 грн., 3904,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 4500,00 грн.,.(а.с.119, 133, 136, 142, т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від ПП «Ротонда Торг» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.126-130,137-139, 143-145 т.с.1)
ПП «Ротонда Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.22, т.с.2).
Судом встановлено, що ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» в сумі - 3220,00 гривень .
19.07.2010 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг»в сумі - 2007,50 гривень (а.с. 177-179 т.с.1).
19.01.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг»в сумі - 3984,00 гривень (а.с. 180-181 т.с.1).
18.02.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг»в сумі - 750,00 гривень (а.с. 183-185 т.с.1).
Судом встановлено, що з лютого по червень 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Базис Торг».
З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Базис Торг» продавало товар (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачував його придбання.
Так, судом встановлено, що ПП «Базис Торг» було продано товар (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну) на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 гривень що підтверджується видатковими накладними:
- № 220 від 23.02.2011р. на суму 16000,00 грн. у тому числі ПДВ 2666,67 грн. (а.с.147 т.с.1);
- № 99 від 28.03.2011р. на суму 25000,00 грн. у тому числі ПДВ 4166,65 грн. (а.с.152т.с.1);
- № 403 від 29.04.2011р. на суму 16243,56 грн. у тому числі ПДВ 2707,26 грн. (а.с.159 т.с.1);
- № 4499 від 31.05.2011р. на суму 41000,00 грн. у тому числі ПДВ 6833,33 грн. (а.с.165 т.с.1);
- № 562 від 30.06.2011р. на суму 58800,00 грн. у тому числі ПДВ 9800,00 грн. (а.с.171 т.с.1);
За фактом отримання товарів (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну) ПП «Базис Торг» були виписані податкові накладні на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 гривень:
- № 220 від 23.02.2011р. на суму 16000,00 грн. у тому числі ПДВ 2666,67 грн. (а.с.146 т.с.1);
- № 80 від 28.03.2011р. на суму 25000,00 грн. у тому числі ПДВ 4166,65 грн. (а.с.151т.с.1);
- № 96 від 29.04.2011р. на суму 16243,56 грн. у тому числі ПДВ 2707,26 грн. (а.с.158 т.с.1);
- № 68 від 31.05.2011р. на суму 41000,00 грн. у тому числі ПДВ 6833,33 грн. (а.с.164 т.с.1);
- № 78 від 30.06.2011р. на суму 58800,00 грн. у тому числі ПДВ 9800,00 грн. (а.с.170 т.с.1);
Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн., 6000,00 грн., 5000,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 6243,56 грн., 88000,00 грн., та виписками по рахунку в сумі 41000,00 грн., 50000,00 .(а.с.119, 153, 160, 172-173, т.с.1).
Судом встановлено, що отриманий від ПП «Базис Торг» товар було використано у господарській діяльності ТОВ Фірми «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.149-150, 154-157,161-163, 167-169, 174-176 т.с.1)
ПП «Базис Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ.
17.03.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 2666,67 гривень (а.с. 186-188, т.с.1).
19.04.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 4166,67 гривень (а.с. 189-191, т.с.1).
19.05.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 2707,26 гривень (а.с. 192-194, т.с.1).
17.06.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 6833,33 гривень (а.с. 195-197, т.с.1).
18.07.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 9800,00 гривень (а.с. 198-200 т.с.1).
Також судом встановлено, що 03.02.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 року (а.с. 29-32, т.с. 2).
03.11.2010 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 32-33, т.с. 2).
27.07.2010 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року (а.с. 34-35, т.с. 2).
27.04.2010 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с. 36-37, т.с. 2).
26.10.2009 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року (а.с. 38-39, т.с. 2).
02.02.2010 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (а.с. 40-42, т.с. 2).
07.05.2012 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року (а.с. 43-47, т.с. 2).
08.11.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 - 3 квартали 2011 року (а.с. 50-57, т.с. 2).
05.05.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (а.с. 58-59, т.с. 2).
04.08.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (а.с. 60-67, т.с. 2).
30.01.2012 року позивачем було подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (а.с. 68-75, т.с. 2).
Відповідач вважає ці господарські операції між позивачем та його контрагентами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.
Судом встановлено, що предметом перевірки діяльності позивача, щодо якої було встановлено порушення податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання був в тому числі період з 2009 по 2010 роки, коли порядок формування податкового кредиту було визначено Законом України "Про податок на додану вартість", а порядок формування валових витрат, - Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Станом на 2009-2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.
В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).
Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.
01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.
Судом встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки також встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства в 2011-2012 роках.
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/
У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" товарів, оприбуткування цих товарів в бухгалтерському обліку, їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових.
Відносно формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.
Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.
Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.
В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ фірма «Дерекой», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів від ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" , ПП "Окнополь" та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.
Позивач має виробничі потужності, для здійснення своєї господарської діяльності, про що свідчать договір купівлі-продажу нежилого майна серії ААЕ №151307 від 21.05.1997 року, документи на нерухоме майно та документи на транспортні засоби (а.с.2-20 т.с. 2)
Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угод ТОВ фірма «Дерекой» з його контрагентами на постанову про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" та відносно директорів зазначених підприємств за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності за ознаками злочину, передбаченого ст.. ст.. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.
Відповідно до ч.5 ст 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).
Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.
В той же час, відповідно до ст.. 204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст.. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним
Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.
Також, згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.
Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.
Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ фірма «Дерекой» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 23.11.2012 року податкові повідомлення - рішення від 05.12.2012 року №0000692300 та № 0000702300 є протиправними та мають бути скасовані судом.
В судовому засіданні 06.02.13 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 11.02.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дерекой» - задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 05.12.2012 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС:
- № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 51664 (п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок, з яких 48391 гривень - основний платіж та 3273,50 гривень - штрафні санкції;
№ 0000692300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40187 (сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких 37530 гривень - основний платіж та 2657,50 гривень - штрафні санкції.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.С. Кононова