"14" грудня 2012 р. справа № 2а-7174/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Головко О.В.
судді - Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу в адміністративній справі № 2а-7174/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо невиплати в повному обсязі щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2008 по вересень 2011 року та надалі здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо здійснення нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 19 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 163 КАС України постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Порядок розгляду справ в скороченому провадженні, встановлений статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не звільняє суд від дотримання загальних правил щодо судового рішення. Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»є обов'язковими для України, відсутність обґрунтування прийнятого рішення є порушенням пункту 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Оскільки постанова суду першої інстанції складена лише з вступної та резолютивної частини без обґрунтування прийнятого рішення, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні, і має право відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо здійснення виплати підвищення до пенсії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», є необґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним актом, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності застосування положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у здійсненні Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області своєї діяльності при визначенні розміру та виплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії.
Щодо твердження апелянта стосовно відсутності визначення мінімальної пенсії за віком в Законі України «Про соціальний захист дітей війни»та неможливості у зв'язку з цим здійснювати нарахування підвищення до пенсії особам, які відносяться до категорії «діти війни», суд зазначає наступне.
Частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено розмір мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим посилання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на неможливість реалізації норм статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у зв'язку з тим, що визначення розміру мінімальної пенсії за віком, яке наведе в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, є безпідставним.
Твердження УПФУ про те, що забезпечення державних соціальних гарантій особам, які мають статус дітей війни, здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України, не знаходить свого підтвердження, адже відповідно до п. 8 положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 3 Положення визначено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування.
Таким чином, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері пенсійного забезпечення, одним із джерел фінансування якого є кошти державного бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду та підстави задоволення позовних вимог за межами строку звернення до адміністративного суду за висновком суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 19 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позов залишити без розгляду.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко
Суддя А.В. Суховаров
Суддя Т.І. Ясенова