03110, м.Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/796/ 2595 /2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Голік Н.О.
Доповідач - Поливач Л.Д.
21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.
при секретарі: Охневській Т.В.
за участю осіб: представника позивача - Шульги О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи: «Фірма «Союз-Віктан» ЛТД» (товариство з обмеженою відповідальністю), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ» про зобов'язання вчинити дії;
за апеляційною скаргою представника Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - ОСОБА_3
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства«Комерційний банк «СОЮЗ», поданою представником Жаданом КостянтиномМиколайовичем
на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 вересня2012 року
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2012 року позов ДПІ у Печерському районі міста Києва задоволено. Скасовано постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №168 від 29.10.2009 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зобов'язаноприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4вчинити протест у неплатежі податкового векселя серії АА 0940106, виданого Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ №20749622) до отримання спирту етилового для переробки на підакцизну продукцію.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та представник ПАТ КБ «СОЮЗ» - Жадан К.М. подали апеляційні скарги, в яких просять суд рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
У своїх апеляційних скаргах апелянти зазначають, що ДПІ у Печерському районі м.Києва станом на сьогоднішній день не пред'являла до платежу податковий вексель, а також втратила права за ним відносно усіх учасників вексельних правовідносин (за винятком векселедавця), оскільки не звернулась до векселедавця Фірми Союз-Віктан ЛТД щодо погашення податкового векселя, що унеможливлює та позбавляє будь-якого змісту вчинення протесту даного податкового векселя. Також, ДПІ у Печерському районі м.Києва при зверненні до нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії не надала усіх необхідних документів для її вчинення, а саме розрахунку встановленої форми, а також актів щодо фактично отриманої кількості спирту, що унеможливлює встановлення нотаріусом реальної заборгованості за податковим векселем.
В суді апеляційної інстанції представник приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник ДПІ у Печерському районі м.Києва Шульга О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд її відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що воно є законним та обґрунтованим. Представники «Фірми «Союз-Віктан» ЛТД» та ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 року фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) було видано позивачу податковий вексель серії АА 0940106 на суму 2 108 000,00 грн. (а.с.7). Сума платежу за векселем скоригована згідно з актами №335/21-0 від 31.07.2009 року в сумі 1 084 756,40 грн. і №336/21-0 від 01.08.2009 року в сумі 1 019 367,60 грн. (а.с.11-12). Авалістом за вказаним векселем виступило Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ».
28.10.2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням скласти протест у неплатежі вказаного вище векселя.
28.10.2009 року відповідачем приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 на адресу третьої особи - Фірми "Союз-Віктан" ЛТД (ТОВ) була направлена вимога про оплату векселя та отримано в той же день відповідь, в якій третя особа заперечує можливість здійснення протесту, мотивуючи її тим, що процедура протесту нотаріусом податкового векселя не передбачена чинним законодавством, а також у зв'язку з тим, що не настав строк виконання зобов'язань зі сплати акцизного збору для третьої особи.
29.10.2009 року відповідачем винесено постанову №168 про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням, що здійснити протест векселя серії АА 0940106 від 29.07.2009 року про часткову неоплату не видається можливим оскільки зазначений вексель є податковою розпискою, виданою відповідно до норм Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», а не векселем, виданим відповідно до вимог Закону України «Про обіг векселів», а тому його погашення повинно здійснюватися відповідно до норм вказаного Закону та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого строк виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору ще не наступив.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі м.Києва підлягають задоволенню, а висновки нотаріуса не ґрунтуються на законі виходячи з наступного.
Так, особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, врегульовано Законом України від 15.09.95 № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі - Закон України № 329/95-ВР) (чинний на час виникнення правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України № 329/95-ВР, контроль за сплатою акцизного збору на території України з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється державними податковими інспекціями.
Відповідно до ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.
При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.
У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня,наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.
Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 4 п. 20 ст. 7 Закону України № 329/95-ВР).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 498 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору (далі - Порядок).
Вказаний Порядок дає визначення поняттю податкового векселя (податкової розписки), під яким розуміють податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору (п. 2 Порядку).
Відповідно до п.9 Порядку, під час отримання спирту етилового векселедавець - виробник горілки та лікеро-горілчаних виробів складає за участю представника державної податкової служби на акцизному складі лікеро-горілчаного підприємства акт про фактичну отриману кількість спирту етилового та проводить розрахунок суми акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту.
В акті зазначається сума акцизного збору, належна до сплати за податковим векселем.
Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у векселедавця, а другий - у векселедержателя.
На підставі акта про фактичну отриману кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору виходячи з фактично отриманої кількості спирту з урахуванням фактичних втрат спирту в процесі транспортування в межах норм, затверджених в установленому порядку, здійснюється коригування суми акцизного збору належної до сплати. Коригування здійснюється шляхом зменшення суми акцизного збору, належної до сплати за податковим векселем, на різницю між сумою акцизного збору, на яку видано податковий вексель, та сумою акцизного збору, розрахованою виходячи з фактично отриманої кількості спирту етилового.
У відповідності до положень п.п. 10, 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору (чинного на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року за №498, податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк. Сума акцизного збору, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок акцизного збору на готову продукцію, яка зменшується на суму акцизного збору, розраховану виходячи з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку.
Згідно п. 15 Порядку у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протесі такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі.
Положенням статті 92 Закону України від 02.09.93 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» передбачено, що протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.
Відповідно до п. 296 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (чинна на час виникнення правовідносин), векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня.
Пунктом 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» передбачено, що при розгляді спорів, пов'язаних із виконанням зобов'язань за авалем (вексельною порукою), слід враховувати, що зазначені відносини регулюються нормами Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.1930 (дата приєднання України - 06.07.1999) (далі - Уніфікований закон), які відрізняються від норм про поруку (ст. ст. 553-559 ЦК України) і про гарантії (ст. ст. 560-569 цього Кодексу).
Зі змісту статті 77 Уніфікованого закону вбачається, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.
За вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників в порядку регресу.
Таким чином, податковий вексель із сплати акцизного збору видається у формі простого векселя, а випуск, обіг та погашення податкового векселя, виданого на підставі п. 20 ст. 7 Закону України № 329/95-ВР регулюється спеціальним законодавством. В тій же частині, в якій питання щодо податкового векселя не врегульовані спеціальним законодавством, - можливе застосування норм, що регулюють порядок видачі та обігу простих векселів, передбачених Уніфікованим законом.
З урахуванням зазначеного вище, у разі не погашення Векселедавцем податкового векселя з акцизного податку у визначений в векселі строк, при дотриманні форми та порядку вексельних взаємовідносин, як засіб забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати Векселедавцем акцизного збору, Векселедержатель вчиняє дії з протесту в неплатежі такого векселя та звертається до банку-аваїіста в його оплаті.
Щодо інших підстав відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій (строк сплати акцизного збору) слід зазначити, що Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (чинний на час виникнення правовідносин) визначає, що цей Закон регулює особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналогічну норму містить і сам Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема п. п. 19.4.15 п. 19.4 ст. 19 якого визначає, що акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.
На виконання зазначених положень, наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 затверджено Положення «Про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2001 за № 295/5486.
Так, відповідно до п. 6.2 Положення підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації, крім випадків, передбачених абзацом першим частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (видача податкового векселя суб'єктом підприємницької діяльності до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого).
В даному випадку при визначенні порядку пред'явлення спірного податкового векселя до платежу слід керуватися саме приписами Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» у зв'язку з чим, неопротестування податковим органом зазначеного векселя в установленому Законом порядку позбавляє його права вимоги до банку в оплаті векселя, забезпеченого авалем.
Суд першої інстанції скасовуючи постанову приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 від 29.10.2009 № 168 рішенням від 13.09.2012 дійшов правильного висновку, що законодавством з питань нарахування та сплати акцизного збору передбачено видачу підприємством-виробником підакцизної продукції органу ДПС податкового векселя (у формі простого векселя), який може бути опротестований векселедержателем у разі несплати Векселедавцем сум акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.
Приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії безпосередньо порушено вимоги ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», п. 2, 10, 11, 15 постанови Кабінету Міністрів України № 498 та п. 299 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5.
Отже, твердження апелянтів про незаконність, необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, на думку суду, є необґрунтованими, а обставини, на які вони посилаються - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів, поданих позивачем.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги представника Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ», подану представником Жаданом КостянтиномМиколайовичем відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 вересня2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: