08.01.13 р. № 905/181/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А.
розглянувши матеріали за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецької області, м. Сніжне
до відповідача: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» м. Донецької області, м. Сніжне
про: стягнення заборгованості в сумі 29302,59 грн.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецької області, м. Сніжне звернулось до господарського суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» м. Донецької області, м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 29302,59 грн.
Статтею 56 ГПК України (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.05.2011 р. N 3382-VI) на позивача покладено обов'язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України докази, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, мають бути долучені позивачем до позовної заяви.
Пунктом 61 „Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009р. встановлено порядок приймання поштових відправлень, зокрема зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
В якості доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви подано лише поштову квитанцію №9339 від 28.12.2012 р. без опису вкладення у цінний лист.
Таким чином, позивачем всупереч вимогам ст. ст. 56, 57 ГПК України не додано належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.
Пункт 3 частини 1 статті 57 ГПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України „Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
Відповідно до п. 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Крім того, пунктом 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зазначено, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Як вбачається зі змісту вищенаведеного до позовної заяви повинні додаватися оригінали платіжних документів про сплату судового збору оформлених належним чином, згідно згаданих нормативних актів.
Позивачем до позовної заяви надана копія квитанції від 28.12.2012 р. без напису (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Також зазначена копія квитанції не містить першого і другого підписів посадових осіб і відтиску печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких підстав, додана до матеріалів позовної заяви копія квитанції від 28.12.2012 р., не може прийматися судом як належний доказ сплати судового збору.
Неподання доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за приписами п.4, п.6 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Зважаючи на вищенаведене, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 4, 6 ст. 63 та ст.86 ГПК України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецької області, м. Сніжне до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» м. Донецької області, м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 29302,59 грн. повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя Бойко І.А.