Суддя першої інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
22 жовтня 2008 року справа № 22-а-11638/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання
Безруковій В.М.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:
Сафонова Т.Г. - довіреність від 06.10.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
по адміністративній справі28 лютого 2008 року
№ 2-а-119/08 (суддя Стиран В.В.)
за позовомДержавного підприємства «Сніжнеантрацит»
до
Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року по справі № 2-а-119/08 задоволено частково позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідачем на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до позивача були застосовані штрафні санкції, у тому числі:
- податковим повідомлення-рішенням № 0001681741/0 від 10.07.07р. штраф в розмірі 10% в сумі 257,44грн. за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2574,40грн.;
- податковим повідомлення-рішенням № 0001671741/0 від 10.07.07р. штраф в розмірі 20% в сумі 2029,72 грн. за затримку на 79 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10148,60грн.;
- податковим повідомлення-рішенням № 0001661741/0 від 10.07.07р. штраф в розмірі 50% в сумі 10002,39 грн. за затримку на 182 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 20004,76грн.
Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За правилами п.1.2 ст.1 цього Закону податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», за приписами якої зазначений податок сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» встановлено, що недоїмки по податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством.
Колегія суддів вважає, що спеціальним законом з питань щодо порядку погашення податкових зобов'язань, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків податковими органами є саме Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Пунктом 19.6 статті 19 цього Закону передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, діють в частині, що не суперечать нормам цього Закону.
З урахування викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо права податкового органу застосовувати штрафні санкції згідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За приписами п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону сумою податкового боргу платника податків визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки.
З викладеного вбачається, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов'язання протягом встановлених граничних строків, залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов'язання (суми податкового боргу).
За приписами п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.
Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
З матеріалів справи вбачається, що податковими повідомленнями-рішеннями, які судом першої інстанції визнані недійсними, відповідачем застосовані штрафні санкції при своєчасній сплаті позивачем податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за зовсім інші податкові періоди.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.
Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року по справі № 2-а-119/08 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2008 року по справі № 2-а-119/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 24 жовтня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Білак С.В.
Сухарьок М.Г.