Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого - судді Пойди М.Ф.,
суддів прокурора засудженого захисника Литвинова О.М., Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М., Швеця В.А., Курапова М.В., ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за його заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2003 року та ухвали Верховного Суду України від 07 квітня 2005 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушень міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2003 року
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця, м. Маріуполя Донецької області
громадянина України, раніше судимого вироком Жовтневого районного суду
м. Маріуполя Донецької області від 27 лютого 1998 року за ч. 2 ст. 194 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 місяців, звільненого 30 березня 1998 року за відбуттям строку покарання.
засуджено за п.п. «а», «г», «е», «ж», «з» ст. 93; ч.2 ст. 17 п.п. «а», «г», «з», ст. 93; ч.3 ст. 142; ст. 190-1 КК України (в редакції 1960 року); п.п.1,6,9,13 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187; ч.1 ст. 262; ч.1 ст. 263; ст. 353, ч. 3 ст. 357; ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України ( в редакції 2001 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 351 КК України 2001 р. на підставі ст.49 КК України 2001р. в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_7 виправдано за не доведеністю його вини:
- за фактом умисного вбивства ОСОБА_9 і ОСОБА_10,
- замаху на умисне вбивство ОСОБА_11 і ОСОБА_12;
- за фактом носіння та зберігання 17, 18, 19 листопада 1998р. в
процесі підготовки та вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а також замаху на умисне вбивство ОСОБА_12, ОСОБА_11 вогнепальної зброї - обрізу та 10 мисливських набоїв 12 калібру;
- за фактом самовільного привласнення владних повноважень і звання посадової особи 17,18,19 листопада 1998 р. на території загальноосвітньої школи № 29 м. Маріуполя і скоєння при цьому умисного вбивства ОСОБА_9 ОСОБА_10, а також замаху на умисне вбивство ОСОБА_11 і ОСОБА_12
Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні наступних злочинів.
На початку квітня 1999 року ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_13 пістолет калібру 9 мм, який був атиповою короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, не встановлену кількість боєприпасів до неї, а також два кустарно виготовлені прилади безшумної стрільби, які застосовував при вчиненні злочинів.
Також на початку грудня 1999 р. ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_13 обріз двоствольної мисливської рушниці 16 калібру, який є вогнепальною зброєю та боєприпаси до неї того ж калібру.
Зазначену вогнепальну зброю і патрони до неї ОСОБА_7 без відповідного дозволу носив при собі і зберігав за місцем свого проживання, а також використовував при скоєнні злочинів.
Підбираючи жертви для планованих розбійних нападів та вбивств, ОСОБА_7 спостерігав за особами, які торгували на ринках м. Маріуполя, займалися обміном валюти, вивчав оголошення і виявляв, чи продавали вони аудіо-, відео- та комп'ютерну техніку.
У квітні 1999 року ОСОБА_7 на ринку м. Маріуполя виявив ОСОБА_14, яка поєднувала свою торговельну діяльність з обміном валюти.
Бажаючи заволодіти її майном, ОСОБА_7 вирішив скоїти розбійний напад на ОСОБА_14, в ході якого навмисно убити і заволодіти майном потерпілої.
17 квітня 1999 року о 15 годині ОСОБА_7, маючи при собі атиповий пістолет калібру 9 мм. з боєприпасами, в той момент коли ОСОБА_14 підійшла до своєї АДРЕСА_1 і почала відкривати двері, підійшов до неї, представився працівником міліції, показав підроблене посвідчення на ім'я молодшого сержанта міліції ОСОБА_7, нібито працюючого на посаді молодшого інспектори Приморського РВ Маріупольського МУ, яке він при не встановлених обставинах виготовив в період з травня 1995р. по березень 1996р. електрофотографічним способом на розмножувальній техніці.
Самовільно привласнивши владні повноваження і звання посадової особи, ОСОБА_7 обманним шляхом проник у житло ОСОБА_14, де в передпокої скоїв розбійний напад на потерпілу, в ході якого з корисливих мотивів умисно вбив її, зробивши з пістолета постріл в голову.
Скоївши умисне вбивство ОСОБА_15, ОСОБА_7 заволодів 4260 грн., після чого з місця вчинення злочинів зник.
У червні 1999 року ОСОБА_7 дізнався про те, що подружжя ОСОБА_16, а також мати ОСОБА_16 - ОСОБА_17, на центральному ринку м. Маріуполя торгують валютою.
ОСОБА_7 вирішив скоїти розбійний напад на зазначених осіб, в ході якого з корисливих мотивів умисно вбити їх і заволодіти їхнім майном.
З цією метою 27 червня 1999 близько 07 год. ОСОБА_7, озброївшись атиповим пістолетом, спорядженим штатними боєприпасами, прибув до другого під'їзду будинку АДРЕСА_5, і став чекати виходу потерпілих із квартири.
Будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та розбій, ОСОБА_7 дочекавшись, коли ОСОБА_18 став виходити з під'їзду, а ОСОБА_16 і ОСОБА_17 ще стояли біля дверей тамбура квартир № № 39-40, розташованих на 1-му поверсі, напав на них.
З метою умисного вбивства з корисливих мотивів трьох осіб - ОСОБА_18, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, засуджений відкрив вогонь з пістолета в ОСОБА_18, проявляючи при цьому особливу жорстокість, (свідомо в присутності близької потерпілому особи - його дружини ОСОБА_16, що викликало у неї особливі моральні муки і страждання), а потім став стріляти в ОСОБА_16, проявляючи при цьому особливу жорстокість, (свідомо в присутності близької потерпілої особи - її матері ОСОБА_17, в результаті чого остання також відчула особливі моральні муки і страждання), після чого зробив постріли і в ОСОБА_17
Всього ОСОБА_7 зробив в потерпілих 9 прицільних пострілів.
Умисел на вбивство трьох осіб ОСОБА_7 не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки закінчилися патрони.
В результаті вогнепальних кульових поранень на місці злочину були вбиті ОСОБА_18 і ОСОБА_16, а ОСОБА_17, хоча і були заподіяні 4 вогнепальних поранення, але вони виявилися не смертельними, фактично потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Після цього ОСОБА_7, заволодівши сумками ОСОБА_17 і ОСОБА_16, в яких були різні речі та гроші, всього на загальну суму 267 грн., з місця скоєння злочину втік.
У вересні 1999 року ОСОБА_7, дізнавшись з оголошення в газеті про те, що ОСОБА_19 продає відеомагнітофон і відеокамеру, вирішив проникнути в житло потерпілого, вчинити розбійний напад і умисне, з корисливих мотивів вбивство ОСОБА_19
З цією метою засуджений зателефонував ОСОБА_19 і під обманним приводом придбання відеокамери, домовився зустрітися з потерпілим у його АДРЕСА_7.
10 вересня 1999 року близько 13 години ОСОБА_7, маючи при собі атиповий пістолет, споряджений штатними боєприпасами та приладом безшумної стрільби кустарного виробництва, прибув до ОСОБА_19, який, не підозрюючи про злочинні наміри засудженого, безперешкодно впустив його в свою квартиру.
Проникнувши в зазначене житло обманним шляхом, ОСОБА_7 скоїв розбійний напад на ОСОБА_19 і умисне з корисливих мотивів вбивство потерпілого, зробивши з пістолета прицільний постріл в голову.
Припускаючи, що в суміжній квартирі №№ 53-54 можуть знаходитися інші члени сім'ї ОСОБА_19, ОСОБА_7 обійшов усі приміщення. Виявивши в залі кв. № 53 ОСОБА_20, яка відпочивала на дивані, з метою приховання раніше скоєного вбивства ОСОБА_19, з того ж пістолета умисно вбив потерпілу, зробивши їй постріл в голову.
Скоївши вбивство двох осіб, ОСОБА_7 заволодів відеокамерою, штативом, іноземною валютою, а всього індивідуальним майном потерпілого ОСОБА_19 на загальну суму 10220 грн.49 коп., після чого з місця вчинення злочину зник.
У грудні 1999 року ОСОБА_7, дізнавшись з газетної об'яви, що ОСОБА_21 продає комп'ютерну техніку, вирішив проникнути в його житло, скоїти розбійний напад на потерпілого і умисне вбивство з корисливих мотивів.
З цією метою ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_21 і під приводом придбання комп'ютера, домовився зустрітися з ним в його АДРЕСА_2.
13 грудня 1999 року о 9 год. 00 хв. ОСОБА_7, озброївшись атиповим пістолетом з боєприпасами, а також приладом безшумної стрільби кустарного виробництва, прибув до ОСОБА_21, який безперешкодно впустив його в квартиру.
Обманним шляхом проникнувши у житло, ОСОБА_7, як особа, що раніше вчинила умисні вбивства і розбій, напав на ОСОБА_21 і умисно, з корисливих мотивів, з пістолета вбив потерпілого, зробивши 2 постріли йому в голову.
Побачивши ОСОБА_22, який вийшов з кухні, ОСОБА_7 з метою приховування раніше скоєного розбою і вбивства ОСОБА_21, з того ж пістолета умисно вбив ОСОБА_22, зробивши у нього 4 постріли в голову і тулуб.
Скоївши вбивство двох осіб, ОСОБА_7 заволодів належними ОСОБА_21 комп'ютером і грошима, всього на загальну суму 8312 грн., і з місця скоєння злочину втік.
Після того, як ОСОБА_7 придбав вогнепальну зброю у ОСОБА_13, останній дізнавшись із засобів масової інформації про обставини скоєних ОСОБА_7 злочинів, висловив засудженому припущення про те, що ці злочини скоїв він і став вимагати у ОСОБА_7 гроші за недонесення про ці злочини у правоохоронні органи.
ОСОБА_7, побоюючись викриття з боку ОСОБА_13, з метою приховати раніше скоєні злочини і позбутися вимагання, вирішив вбити ОСОБА_13
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 по телефону домовився з ОСОБА_13 про зустріч.
4 липня 2000 р. в другій половині дня, ОСОБА_7 озброївшись атиповим пістолетом з боєприпасами і приладом безшумної стрільби, а також шматком металевої арматури, прийшов до ОСОБА_13, який проживав в АДРЕСА_3.
Безперешкодно увійшовши в квартиру, ОСОБА_7, з метою приховування раніше скоєних вбивств, на кухні умисно вбив ОСОБА_13, вдаривши потерпілого кілька разів кухонним ножем, шматком металевої арматури, а також двічі вистрілив в голову з пістолета.
У серпні 2000 р. ОСОБА_7 встановив, що на ринку 17-го мікрорайону м. Маріуполя товарами народного споживання торгувала ОСОБА_23, яка поєднувала свою торговельну діяльність з обміном валюти. Потерпілу постійно супроводжував в якості охоронця ОСОБА_24
ОСОБА_7 вирішив вчинити на ОСОБА_23 і її охоронця ОСОБА_24 розбійний напад, в ході якого умисно вбити їх і заволодіти майном потерпілої.
Простеживши за ОСОБА_23, засуджений встановив, що її квартира розташована на 5 поверсі 4-го під'їзду АДРЕСА_8.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 20 серпня 2000 р. о 8 год. 30 хв., маючи при собі вогнепальну зброю - атиповий пістолет з боєприпасами, прибув до будинку ОСОБА_23 і, увійшовши в 4-й під'їзд, став чекати її виходу з квартири.
У зазначений час, почувши, як зі своєї квартири вийшла ОСОБА_23 і разом з ОСОБА_24 стали спускатися сходами, ОСОБА_7 попрямував їм назустріч. Зустрівшись на сходах між 3-м і 4-им поверхами, будучи особою, яка раніше вчинила розбій і умисні вбивства, засуджений напав на потерпілих і в ході розбійного нападу з метою заволодіння індивідуальним майном і умисного вбивства двох осіб з корисливих мотивів, зробив прицільний постріл в голову ОСОБА_24, в результаті якого потерпілий на місці помер, а потім намагався здійснити постріл із вказаного пістолета в ОСОБА_23, однак свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, не залежних від його волі, так як пістолет заклинило.
Після цього ОСОБА_7, погрожуючи ОСОБА_23 спрямованим на неї пістолетом, заволодів її індивідуальним майном - поліетиленовим пакетом, в якому було 50 грн. та іншими речами, що не представляють цінності та з місця скоєння злочину втік.
15 грудня 2000 року в 19 год. 30 хв. ОСОБА_7 маючи намір переховати в інше місце вогнепальну зброю - атиповий пістолет калібру 9 мм з п'ятьма нарізами каналу ствола правого спрямування і не встановлений слідством обріз двоствольної мисливської рушниці 16 калібру, а також боєприпасів до них, сховав цю зброю під одягом, і разом з невстановленою слідством особою проходив повз будинку АДРЕСА_9.
У цей час у зазначеному місці свої службові обов'язки по охороні громадського порядку здійснював наряд 4-ої роти окремого батальйону патрульно-постової служби Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області в складі: помічника командира взводу ОСОБА_25, міліціонера-кінолога ОСОБА_26 і міліціонера ОСОБА_27. Зазначені особи зажадали, щоб ОСОБА_7 і особа, яка знаходилася з ним, зупинилися.
ОСОБА_7, перешкоджаючи законній діяльності працівників міліції, побоюючись викриття його в придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї і боєприпасів без відповідного дозволу, а також вчиненні злочинів з використанням цієї вогнепальної зброї, вирішив скоїти вбивство працівників міліції.
Релізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7, посягаючи на життя працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, з наявної у нього зброї відкрив вогонь і здійснив у ОСОБА_25, ОСОБА_26 і ОСОБА_27 не менше 6 прицільних пострілів з пістолета і не менше 2 пострілів з обріза рушниці, заподіявши потерпілим поранення, не сумісні з життям, в результаті яких ОСОБА_26 і ОСОБА_27 померли на місці, а ОСОБА_25 помер через нетривалий час у лікарні.
Після умисного вбивства працівників міліції ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_25, який лежав на асфальті, і викрав у нього табельну вогнепальну зброю - пістолет системи Макарова (ПМ), 1977 року випуску з обоймою № НОМЕР_1, а також боєприпаси до неї - 8 патронів калібру 9 мм., після чого з місця вчинення злочинів зник.
Вчинивши 4 липня 2000 р. умисне вбивство ОСОБА_13, ОСОБА_7 побоюючись викриття в цьому злочині за допомогою матері потерпілого - ОСОБА_28, яка мешкала в тій же квартирі АДРЕСА_3, вирішив вбити її.
Крім цього, раніше знаючи від ОСОБА_13, що в квартирі № 119 по сусідству, розташованій в загальному тамбурі, проживає сім'я ОСОБА_29, яка займалася реалізацією на Центральному ринку м. Маріуполя виробів із золота, і, вважаючи, що ця сім'я мала в своєму розпорядженні суттєві матеріальні кошти, ОСОБА_7 вирішив одночасно з вбивством ОСОБА_28 здійснити також розбійний напад на членів сім'ї ОСОБА_29, в ході якого умисно з корисливих мотивів вбити їх і заволодіти їхнім майном.
27 червня 2001 р. об 11 год. 25 хв. ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, озброївшись вогнепальною зброєю - атиповим пістолетом, спорядженим штатними боєприпасами та приладом безшумної стрільби кустарного виробництва, а також викраденим у ОСОБА_25 пістолетом системи Макарова (ПМ) з боєприпасами до нього, прийшов в АДРЕСА_3, куди його безперешкодно впустила ОСОБА_28, оскільки знала його як знайомого свого покійного сина ОСОБА_13
Зайшовши в квартиру, ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_28 з метою приховання іншого злочину, з вказаного атипового пістолета зробив постріл в голову потерпілої, в результаті якого вона на місці скоєння злочину померла.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на вбивство двох і більше осіб з користі, поєднаного з розбійним нападом і з метою заволодіння індивідуальним майном сім'ї ОСОБА_29, ОСОБА_7, залишився в квартирі ОСОБА_28 і став чекати, коли хтось із проживаючих у квартирі № 119 відчинить двері.
Приблизно о 12 год. 25 хв. побачивши, що двері квартири № 119 відкрила ОСОБА_29, ОСОБА_7 протиправно проник в її квартиру і напав на ОСОБА_29 і з метою позбавлення її життя, завдав потерпілій в обличчя удари не встановленим слідством тупим предметом, а також, проявляючи особливу жорстокість, став здійснювати в неї прицільні постріли з наявного у нього атипового пістолета в присутності близької їй людини - внучки ОСОБА_30, чим свідомо для нього заподіював останній особливі моральні муки і страждання, а потім, як особа, що раніше вчинила умисні вбивства і розбій, з метою приховання умисного вбивства ОСОБА_29 і розбійного нападу на неї, умисно зробив постріл в голову потерпілій ОСОБА_30, 1988 р. народження.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі на місці скоєння злочинів померли.
Скоївши вбивство двох потерпілих, ОСОБА_7 заволодів їх індивідуальним майном - грошима та золотими виробами, всього на загальну суму 22251 грн. 40 коп., з місця злочину втік.
У травні 2002 року ОСОБА_7 дізнався з оголошення в газеті, що ОСОБА_31 продає ноутбук та вирішив шляхом проникнення в житло скоїти розбійний напад та умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_31
З цією метою ОСОБА_7 16 травня 2002 р. зателефонував ОСОБА_31 і під обманним приводом придбання комп'ютера домовився про зустріч на наступний день в ранковий час в квартирі потерпілого.
17 травня 2002 року об 11:00, ОСОБА_7, маючи при собі вогнепальну зброю - атиповий пістолет, прилад безшумної стрільби кустарного виробництва, споряджений штатними боєприпасами, а також викрадений у ОСОБА_25 пістолет системи Макарова (ПМ) з боєприпасами до нього, прибув до потерпілого, який проживав в АДРЕСА_6.
ОСОБА_31, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_7, безперешкодно впустив його в квартиру.
Проникнувши в зазначене житло обманним шляхом, ОСОБА_7 виявив, що в ньому, крім ОСОБА_31, знаходиться також ОСОБА_32
Будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства і розбій, ОСОБА_7, діючи з умислом на вбивство двох осіб: ОСОБА_32 з метою полегшення умисного вбивства ОСОБА_31 з корисливих мотивів в ході розбійного нападу, а ОСОБА_31 - з користі в ході розбійного нападу на нього, вистрілив двічі з наявного у нього атипового пістолета в голову ОСОБА_32 і таким чином умисно вбив його, потім, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_31, напав на нього і з наявної вогнепальної зброї зробив не менше 6 прицільних пострілів в голову і тулуб і таким чином також умисно вбив потерпілого.
Скоївши вбивство двох осіб, ОСОБА_7 заволодів належним ОСОБА_31 комп'ютером - ноутбуком, аксесуарами до комп'ютера та іншим майном, всього на на загальну суму 8300 грн.
Крім цього ОСОБА_7 незаконно заволодів паспортом громадянина України ОСОБА_31
Потім, ОСОБА_7 викрав належний ОСОБА_32 мобільний телефон, вартістю 800 грн., після чого з місця вчинення злочину зник.
Крім цього, ОСОБА_7 без відповідного дозволу носив і зберігав вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.
Так, після придбання в квітні 1999 р. атипової короткоствольної нарізної вогнепальної зброї - пістолета калібру 9 мм з п'ятьма нарізами каналу ствола правого спрямування, центрального бою, переробленого із газового пістолета 7,62 мм., невстановлену кількість боєприпасів до нього, а також два прилади безшумної стрільби кустарного виготовлення, ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 в лісопарковій зоні, прилеглій до пр. Нахімова, в Приморському районі м. Маріуполя. Цей пістолет він без передбаченого законом дозволу носив із собою і застосовував при вчиненні вказаних злочинів до 20.05.2002 р., коли під час обшуку за місцем його проживання цю зброю було виявлено та вилучено.
З початку грудня 1999 р. ОСОБА_7 за місцем свого проживання за вказаною адресою і в лісопарковій зоні, прилеглій до пр. Нахімова в Приморському районі м. Маріуполя без передбаченого законом дозволу зберігав, а також носив із собою і використовував при вчиненні вбивств ОСОБА_26, ОСОБА_27 і ОСОБА_25 15.12.2000 р. Приморському районі м. Маріуполя вогнепальну зброю - обріз двоствольної мисливської рушниці 16 калібру та боєприпасів до неї того ж калібру.
Заволодівши 15.12.2000 р. табельною вогнепальною зброєю працівника міліції ОСОБА_25 - пістолетом системи Макарова (ПМ) НОМЕР_1, 1977 року випуску з обоймою № НОМЕР_1 та штатними боєприпасами до неї - 8 патронів калібру 9 мм, ОСОБА_7 умисно, без передбаченого законом дозволу, носив їх при собі і зберігав у лісопарковій зоні, прилеглій до пр. Нахімова в м. Маріуполі а також за місцем проживання в квартирі за вказаною адресою, де 20.05.2002 р. при обшуку ця вогнепальна зброя і боєприпаси були виявлені і вилучені.
У січні 2001 р. ОСОБА_7 в м. Маріуполі у не встановленої слідством особи придбав бойові припаси - 12 пачок вітчизняних пістолетних патронів калібру 9 мм заводського виготовлення до пістолетів Макарова та інших, по 16 патронів у кожній пачці, а всього 192 патрона придатних для здійснення пострілів, які без передбаченого законом дозволу носив при собі, використовував при скоєнні злочинів і зберігав у своїй квартирі за вказаною адресою, де вони були виявлені і вилучені.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 07 квітня 2005 року касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 залишена без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2003 року щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Рішенням Європейського суду з прав людини «ОСОБА_7 проти України», яке набуло статусу остаточного 12 квітня 2012 року, встановлено порушення при проведенні розслідування та розгляді судом справи щодо ОСОБА_7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме:
· ст. 6 2 Конвенції, яке полягало в порушенні права
засудженого на презумпцію невинуватості, оскільки під час розслідування справи ім'я засудженого та інша особиста інформація про нього були розкриті у засобах масової інформації;
· ст. 6 1, 3 (с) Конвенції, яке полягає в порушенні права
заявника на захист, оскільки на стадії підготовки до касаційного розгляду справи ОСОБА_7 був позбавлений права вивчати матеріали справи за участю захисника та скористатися його допомогою під час розгляду справи Верховним Судом України;
· ст. 8 Конвенції щодо порушення права заявника на повагу
його кореспонденції, оскільки службові особи місць тримання під вартою відмовлялись відправляти пошту заявника близько шести місяців.
У своїй заяві ОСОБА_7, посилаючись на Рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_7 проти України» від 12 січня 2012 року, яким були встановлені щодо нього порушення права на презумпцію невинуватості, права на захист та право на повагу кореспонденції, просить вирок Апеляційного суду Донецької області від 08 вересня 2003 року та ухвалу Верховного Суду України від 07 квітня 2005 року щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2012 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_7 про перегляд судових рішень щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушень міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом та витребувано кримінальну справу з Апеляційного суду Донецької області.
Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які просили задовольнити заяву; прокурора, який підтримав заяву частково та просив направити справу на новий касаційний розгляд; розглянувши заяву та вивчивши долучені до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід задовольнити частково, а справу направити на новий касаційний розгляд на таких підставах.
Як убачається з Рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_7 проти України», яке набуло статусу остаточного 12 квітня 2012 року, встановлено порушення органами досудового слідства та судами при розслідуванні та розгляді справи щодо ОСОБА_7 ст. 6 § § 1, 3 (с), ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд установив, що розгляд справи у Верховному Суді України проводився без жодного адвоката, який би представляв інтереси заявника. Проте, з його заяв у місцевому суді вбачається, що він бажав мати адвоката на цій стадії розгляду справи. У відповідності з нормами кримінально-процесуального Кодексу, де апеляційний суд виступав у якості суду першої інстанції кримінальних справах, юрисдикція Верховного Суду України, який розглядав справу в касаційному порядку, поширюється як на юридичні, так і фактичні питання. Верховний Суд також має повноваження розглядати додаткові аргументи, які не були розглянуті під час розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи серйозність пред'явленого заявнику обвинувачення та тяжкість вироку, винесеного йому судом першої інстанції, Суд дійшов висновку, що інтереси правосуддя вимагали, щоб заявник мав адвоката у Верховному Суді. Таким чином, Суд вважає, що мало місце порушення статті 6 § 3 (с) у поєднанні зі статтею 6 § 1 Конвенції.
Порушення статті 6 § § 1, 3 (с) Конвенції Суд констатував і у зв'язку з тим, що заявник вивчав матеріал справи для підготовки до розгляду її у суді касаційної інстанції без участі адвоката.
Зазначений висновок Європейського суду з прав людини співпадає з відповідними положеннями Кримінально-процесуального кодексу України (1960р.)
Зокрема, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України (1960р.) істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є порушення права обвинуваченого на захист, яке в усякому разі тягне скасування судових рішень. Тому ухвала Верховного Суду України, яка була винесена з порушенням права ОСОБА_7 на захист, підлягає скасуванню.
Європейський суд констатував також порушення права засудженого на презумпцію невинуватості та на повагу до його кореспонденції. Посилаючись у заяві на зазначені порушення, заявник просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_7 у цій частині задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Порушене право на презумпцію невинуватості (в результаті публікацій статей у засобах масової інформації про хід розслідування та розгляду справи щодо ОСОБА_7) не може бути поновлено в результаті нового розгляду справи.
Крім того, відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що зазначені публікації якимось чином вплинули на прийняття рішення по справі.
Ніякого впливу на постановлення вироку щодо ОСОБА_7 не мало і порушення його права на кореспонденцію, оскільки воно було допущене після розгляду справи по суті та прийняття рішення по ній.
З урахуванням зазначеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку, тому заява ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково, ухвала Верховного Суду України - скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 400-12, 400-18 КПК України (1960р.) п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Заяву засудженого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Верховного Суду України від 07 квітня 2005 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
судді:
М.Ф. Пойда О.М.Литвинов Н.Д.Квасневська
В.М. Кульбаба В.А.Швець