Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Суржка А.В.,
суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2012 року.
Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 січня 2012 року
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 16523,27 грн., потерпілого ОСОБА_4 - 1512 грн. на відшкодування матеріальної і моральної шкоди
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 28 травня 2003 року, приблизно в 14 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-2105» д. н. НОМЕР_1, який рухався зі сторони вул. Арсентьєва в напрямку вул. Федоренко у м. Кривому Розі порушив вимоги п. п. 2.9 а, 1.5, 10.1, 14.2 в, 13.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її зміни, при обгоні транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку, не переконався в безпеці руху, виїхав на зустрічну смугу, не оцінив величину бокового інтервалу, здійснив зіткнення з мотоциклом «Урал 2 м-63», який рухався по зустрічній смузі руху. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд через неповно проведене досудове і судове слідство, допущені порушення кримінально-процесуального закону, порушення права ОСОБА_2 на захист. Вважає, що вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, оскільки в ньому не вказані обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, неправильно вирішено цивільний позов. З урахуванням віку та особи засудженого вважає призначене покарання суворим. Вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ці порушення вимог закону, а тому підлягає скасуванню і ухвала суду апеляційної інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 просять відмовити в її задоволенні, оскаржувані рішення вважають законними і обґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у вироку суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які належно перевірені апеляційним судом.
Виходячи зі змісту ст. 323 КПК України, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах повно зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні достовірно підтверджені матеріалами справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду так і спростовують його.
Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши і проаналізувавши показання самого засудженого; свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9; процесуальні документи: протокол огляду місця пригоди та транспортних засобів; протокол відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_9, з урахуванням показань свідка ОСОБА_8; висновків судово-медичних експертиз про механізми і ступінь тяжкості спричинених потерпілим тілесних ушкоджень; протокол огляду автомобіля «ВАЗ-2105» і мотоцикла «Урал».
Сукупність наведених у вироку цих та інших доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху, що потягло за собою спричинення потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала їх смерть. Щодо виду і розміру покарання, то воно ОСОБА_2 призначене в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд у вироку вказав, які саме обставини він враховує при призначенні покарання засудженому. Зазначення у вироку цих обставин без посилання як на ті, які пом'якшують чи обтяжують покарання, не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону України.
Колегія суддів не вбачає порушення права ОСОБА_2 на захист, оскільки йому та його захиснику у відповідності до вимог ст. 16-1 КПК України, суд створив необхідні умови для виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, здійснення наданих їм прав, чим у повній мірі користувався ОСОБА_2 та його захисники під час розслідування і судового розгляду справи.
Вирок суду є вмотивованим і відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
Як свідчать матеріали справи, апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Доводи апеляції захисника засудженого, які аналогічні доводам його касаційної скарги, належно перевірені апеляційною інстанцією. Апеляційний суд на усі доводи апеляції надав обґрунтовану відповідь, законність ухвали суду сумнівів у колегії суддів не викликає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону, що могли б потягнути скасування чи зміну судових рішень, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді :
А.В.Суржок І.Г. Тельнікова Т.І.Франтовська