Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
04 лютого 2013 року 11:45 справа № 2а-6720/12/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002
до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаївська область, 55002
простягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1705,80 грн
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, звернувся до суду з позовом до відповідача, приватного підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1705,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив зобов'язання за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, але відповідну суму не сплатив.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Положеннями частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в якості фізичної особи-підприємця та взята на облік за № 1407082236.
Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік загальна сума внесків відповідача становить 1852, 80 грн (арк. справи 12-13).
Відповідно до пункту 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій.
Згідно із підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.
Відповідно до статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За відповідачем рахується заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1705, 80 грн (з врахуванням часткової сплати заборгованості у сумі 147 грн), що підтверджується розрахунком (арк. справи 10).
У відповідності до статті 106 Закону № 1058 позивачем була виставлена вимога № Ф-212 від 22.04.2012, яка повернулася до відправника без вручення адресату (арк. справи 11).
Вимога відповідачем не оскаржена в установленому законом порядку, борг не сплачений.
Суд оцінив твердження відповідача та відхилив його з огляду на таке. Одним із принципів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є, зокрема: обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі, зокрема: звітності, що подається страхувальником. Відповідач самостійно надав звіт за 2010 рік до органу ПФУ. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідач підлягає загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, тому повинен вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подав.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську (ідентифікаційний код 20910856) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1705,80 грн (одна тисяча сімсот п'ять гривень 80 коп.)
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Є. В. Марич