Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О. В.,
суддів: Сахна Р. І., Шибко Л. В.,
за участю прокурора Саленка І. В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2011 року.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2011 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 296 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 1000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він
03 грудня 2009 року приблизно о 10:20 у приміщенні Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, розташованому по
вул. Сахарова, 15 у м. Івано-Франківську, діючи з хуліганських спонукань із особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до ОСОБА_1 та почав обзивати її нецензурними словами. Після чого ОСОБА_2 безпричинно ударив ОСОБА_1 рукою по обличчю, а потім схопив за одяг в області грудей, завдавши такими діями легких тілесних ушкоджень потерпілій.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2011 року цей вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а також через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. На думку потерпілої, суд безпідставно застосував при призначенні покарання засудженому положення ст. 69 КК, оскільки не встановив обставин, які пом'якшують покарання. Також потерпіла вважає, що цивільний позов у справі вирішено з порушенням закону.
У запереченнях на цю касаційну скаргу засуджений ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, котрий вважав, що постановлене у справі судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи та запереченні на неї, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_2 кримінально-правова оцінка діяння за ч. 1 ст. 296 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року не перевірялись, оскільки законність та обґрунтованість вироку в тій частині не були оскаржені.
Що стосується доводів потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, то вони є безпідставними.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК України за вчинені злочини, визначаються ст. 69 цього Кодексу.
Як видно з вироку суду, саме цими нормами й керувався суд при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2
Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що при призначенні покарання із застосуванням ст. 69 КК місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, дані про його особу (перестарілий вік, матеріальний стан, тяжкий стан здоров'я, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується). Саме ці обставини суд визнав такими, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, беручи до уваги сукупність указаних обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, а також конкретні обставини справи, не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК України, дійшов правильного висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 296 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що цивільний позов у справі вирішено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Зазначені доводи потерпілої ОСОБА_1 перевірялись і судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував у своєму рішенні, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.
Порушень кримінально-процесуального закону, які би могли бути підставою для скасування судових рішень не встановлено.
Враховуючи наведене і керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК, колегія суддів
Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
О. В. Єлфімов Р. І. Сахно Л. В. Шибко