Ухвала
іменем україни
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Квасневської Н.Д., Орлової С.О.,
прокурора Шевченко О.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою начальника філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року.
Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2011 року задоволено постанову слідчого прокуратури Карлівського району Єрохова Р.С., погоджену з прокурором, та
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого
звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Провадження у кримінальній справі по його обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, закрито.
ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, будучи службовою особою - керуючим філії Карлівського відділення № 3182 ВАТ «Державний ощадний банк України», маючи реальну можливість переконатись у внесенні предмету застави до Державного реєстру рухомого майна і в наявності у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відмітки "Відчуження заборонено,знаходиться в заставі", неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не виконав вимоги рішення кредитного комітету (протокол № 87 від 11 липня 2006 року) та вимоги п. 3.2.2. , 3.2.3 "Технологічної карти ВАТ "Ощадбанк" по видачі кредиту фізичним особам на придбання нового транспортного засобу", не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, внаслідок чого автомобіль "Шкода Октавія Тур", який перебував у заставі, був знятий з обліку та надалі проданий ОСОБА_9, (якому банк видав кредит на суму 111 687, 00 грн). Вказаними діями Карлівському відділенню № 3182 ВАТ "Державний ощадний банк України" було заподіяно збитки в розмірі 32 239, 93 грн, що в 125 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є істотною шкодою.
На постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2011 року представник ПАТ «Державний ощадний банк України» подав апеляцію.
Постановою цього ж місцевого суду від 27 лютого 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року, відмовлено в прийнятті до розгляду апеляції ПАТ «Державний ощадний банк України» з посиланням на ст. 348 КПК України (1960р.) Вказано, що банк не є особою, яка має право на подачу апеляції. Крім того, апеляційний суд зазначив, що банк не визнавався цивільним позивачем.
У касаційній скарзі представник Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» посилається на неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що слідчим прокуратури безпідставно перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч.2 на ч.1 ст. 367 КК України, зменшено розмір завданої матеріальної шкоди та її співвідношення з неоподатковуваним мінімумом доходів громадян. Вважає, що судами необґрунтовано відмовлено в прийнятті апеляції, що позбавило банк можливості на відшкодування заподіяної злочином шкоди. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила касаційне провадження по справі закрити; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 50 КПК України (1960р.) цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 цього Кодексу. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 253 КПК України (1960р.) питання про визнання цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи, вирішується судом у зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, ПАТ "Державний ощадний банк України" ні під час досудового слідства, ні під час знаходження справи у суді не звертався з цивільним позовом про відшкодування збитків, а отже не був визнаний цивільним позивачем. Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у прийнятті апеляції начальника філії Полтавського обласного Управління АТ "Ощадбанк" узгоджуються з вимогами ст. 348 КПК України (1960р.).
Доводи касаційної скарги про те, що судовими рішеннями порушено право ПАТ "Ощадбанк" на відшкодування збитків є безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст. 28 КПК України (1960р.) закриття справи з підстав, зазначених у ст. ст. 7, 7-1 цього Кодексу не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2009 року на користь АТ Державний ощадний банк України" відшкодовані збитки в розмірі 69 073 грн 59 коп.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу начальника філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
судді:
М.Ф. Пойда Н.Д. Квасневська С.О. Орлова