ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 лютого 2013 року № 826/1819/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третяособаВідділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в місті Києві публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»
прозобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в місті Києві про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, хоча стягувачем (ПАТ «ОТП Банк») подавалась заява про повернення виконавчого документа без виконання. У зв'язку з наведеним позивач просить суд зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 18169788 на підставі заяви представника ПАТ «ОТП Банк» Костенка Ю.М. про повернення виконавчого документа.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду на 25.02.2013 року.
Одночасно вказаною ухвалою судом, в порядку ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «ОТП Банк» (стягувача у виконавчому провадженні, дії з проведення якого оскаржуються позивачем), оскільки рішення у даній справі в подальшому може вплинути на права та обов'язки зазначеної особи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник третьої особи проти позову заперечила, зазначила, що на сьогоднішній день виконавчий документ не виконаний, а тому підстав для закінчення виконавчого провадження немає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку, встановленому ч. 4 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надіслав.
Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, враховуючи відсутність потреби заслухати пояснення свідка чи експерта, суд, в порядку ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Постановою від 18.03.2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 11477 виданого 02.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» у розмірі 719176,70 грн.
06.05.2010 року представник стягувача (ПАТ «ОТП Банк») Костенко Ю.М. звернувся до відповідача з заявою, якою просив повернути виконавчий документ без виконання.
18.04.2011 року представник стягувача (ПАТ «ОТП Банк») подав заяву, якою просив державного виконавця не вчиняти дій щодо виконання заяви про повернення виконавчого документа та продовжувати примусове виконання виконавчого напису № 11477 від 02.12.2009 року.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 18169788 на підставі заяви представника ПАТ «ОТП Банк» Костенка Ю.М. про повернення виконавчого документа.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 37 Закону «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час звернення представника стягувача з заявою про повернення виконавчого документа) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача (п. 9 ч. 1 ст. 37).
Отримавши 06.05.2010 року заяву стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, відповідач виконавчий документ стягувачу не повернув, постанову про закінчення виконавчого провадження не виніс.
Суд звертає увагу, що позивачем не заявляється вимога про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження та неповернення виконавчого документу без виконання стягувачу.
Згодом, стягувач звернувся до державного виконавця з заявою не вчиняти дій щодо виконання заяви про повернення виконавчого документа та продовжувати примусове виконання виконавчого напису № 11477 від 02.12.2009 року.
Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діє станом на день вирішення даної справи) визначені підстави закінчення виконавчого провадження. Так, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.
Оскільки, станом на день розгляду даної адміністративної справи, відсутні визначені Законом «Про виконавче провадження» підстави для закінчення виконавчого провадження, позовні вимоги про зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви представника ПАТ «ОТП Банк» Костенка Ю.М. про повернення виконавчого документа, то зазначена вимога задоволенню не підлягає з огляду на те, що вказана заява відкликана стягувачем (ПАТ «ОТП Банк»).
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко